Справа № 953/1982/23
н/п 2/953/2415/23
"27" березня 2023 р. суддя Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зобов'язання вчинити певні дії, -
встановив:
20 березня 2023 р. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якому просить розірвати шлюб та зобов'язати відповідача не перешкоджати йому брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з сином.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що між ним та відповідачем останніми роками стосунки розладились, зникли почуття взаєморозуміння та взаємоповаги, стали частим сварки, кожен з них живе окремим життям та своїми інтересами, фактично сім'я припинила своє існування. Також зазначив, що у шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 .
Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Вимоги до позовної заяви визначені у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст. 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В силу приписів п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 684,00 грн.
Позивачем заявлені вимоги дві вимоги немайнового характеру, а саме: розірвати шлюб та зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з сином.
Таким чином, за звернення до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір в сумі 2 147, 20 грн.
Однак позивачем сплачено судовий збір у розмірі у 1 073, 60 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством.
Всупереч приписів частини 4 статті 177 ЦПК України позивачем не надано належних доказів на підтвердження сплати судового збору.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 1 073, 60 грн.
В порушення п. 5 ч. 1 ст.175 ЦПК України у позовній заяві відсутні виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу про зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з сином.
Крім того, в порушення вимог п. п. 6, 7 ч. 3 ст. 175, п. 8 ч. 3 ст. 175, п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, заходів забезпечення позову та доказів, якщо такі проводилися; не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; відсутній попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Крім того, згідно із ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Разом з тим, позивачем не зазначено у позовній заяві у якості третьої особи орган опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -