Справа № 953/1709/23
н/п 1-кс/953/2263/23
"28" березня 2023 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчої судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судовий засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в м.Харкові клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене з прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню №12023221130000662 від 28.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Харкова, громадянину України, офіційно не працевлаштованому, не одруженому, на утриманні малолітніх, неповнолітніх, непрацездатниї осіб не має, не є інвалідорм, з вищою освітою, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КК України раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,,
27 березня 2023 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023221130000662 від 28.02.2023, про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що слідчим відділом Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023221130000662 від 28.02.2023 за ознаками складу кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у денний час 22.02.2023, приблизно о 14.00, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, перебуваючи біля будівлі, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Зоряна, 4-А, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи заздалегідь виниклий умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання доходу за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, введеного в дію Указом Президента України ОСОБА_7 № 64/2022 від 24.02.2022 та продовженого Указом Президента України ОСОБА_7 № 259/2022 від 18.04.2022, Указом Президента України ОСОБА_7 № 341/2022 від 17.05.2022, Указом Президента В.О. Зеленського № 573/2022 від 12.08.2022, Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 на всій території України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, розуміючи протиправність своїх злочинних дій, незаконно проник в середину вищевказаної будівлі. Після чого, ОСОБА_4 маючи з собою заздалегідь заготовлений предмет для демонтування, а саме: викрутку, за допомогою якої демонтував майно, з метою подальшого незаконного заволодіння ним, а саме: вікно з алюмінієвою рамою ТМ «Суматра» розмірами 5,6м х 1,75м на 3 секції в кількості 1 шт., вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 258М від 03.03.2023 - 8330,00 грн. Надалі ОСОБА_4 розібрав вказане вікно на частини, погрузивши їх до мішків, з місця вчинення злочину зник, звернувши вищевказане майно у свою користь, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок своїх протиправних та незаконних дій ОСОБА_4 спричинив потерпілому ТОВ «ЖК «СТАР ХАУС» представником якого є директор ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 8330,00 грн (вісім тисяч триста тридцять).
Сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування встановлені достатні підстави підозрювати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.
У зв"язку з чим, 13.03.2023 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_4 , повній мірі визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою для звернення до слідчої судді із клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стали наявність достатніх підозр вважати, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Сторона обвинувачення у судовому засіданні клопотання про обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підтримала. Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. У зв'язку із необхідністю належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Підозрюваний ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання, вважає підозру обґрунтованою.
Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши надані матеріали та документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.
З наданих матеріалів встановлено, що Харківським районним управлінням поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023221130000662 від 28.02.2023.
Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України внесені до ЄРДР 28.02.2023 за фактом того, що 27.02.2023 до ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області надійшла заява про те, що у період з грудня 2022 по 25.02.2023, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , невстановлена особа, діючи таємно, в умовах воєнного стану, вчинила крадіжку вікон з будівлі, які належали ОСОБА_8 , чим останньому спричинено матеріальні збитки.
ОСОБА_4 о 17 годині 00 хвилин 13.03.2023, у кримінальному провадженні № 12023221130000662 від 28.02.2023, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану. Повідомлення про підозру та пам'ятка про процесуальні права та обов'язки вручені особисто ОСОБА_4 , права підозрюваного оголошені та роз'яснені 13.03.2023.
Зазначений факт підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 , який міститься в підозрі та пам'ятці про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
З огляду на зазначене, слідча суддя приходить до висновку, що повідомлення про підозру було вручено у встановлений законом строк, а отже, відповідно до вимог ст.42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно зі ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.
У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред'явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб'єктивному та об'єктивному.
Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об'єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.
Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученогс Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».
З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, тобто таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаному із проникненням у приміщення, вчиненому в умовах воєнного стану.
Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється, останній є осудною особою, яка досягла 14-річного віку.
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан. Відповідно до Указу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів, а саме: даними, які містяться в заяві ОСОБА_8 від 27.02.2023; показаннями потерпілого ОСОБА_8 , які містяться в протоколі допиту від 13.03.2023; висновком експерта №258М від 03.03.2023; показаннями свідка ОСОБА_9 , які містяться в протоколі допиту від 06.03.2023; даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 07.03.2023; показаннями свідка ОСОБА_10 , які містяться в протоколі допиту від 07.03.2023; показаннями свідка ОСОБА_11 , які містяться в протоколі допиту від 07.03.2023; показаннями свідка ОСОБА_12 , які містяться в протоколі допиту від 07.03.2023; даними, які містяться в протоколі огляду місця події від 08.03.2023; даними, які містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_10 від 15.03.2023.
Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини та положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_4 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст.185 КК України, за викладених у клопотанні обставин.
Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.
Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.
Слідча суддя враховує наявність ризиків, передбаченого п.1, п.3, ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні.
Крім того, слідча суддя вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Слідча суддя зазначає, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
ОСОБА_13 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким та корисливим злочином, а саме злочином проти власності, вчиненим в умовах воєнного стану, тобто з використанням надзвичайної обстановки для реалізації своєї мети, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, то тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку значно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду, особливо на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
А отже, очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків на потерпілих, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та потерпілих та дослідження їх судом.
Слідча суддя бере до уваги, що існує коло осіб, які на даний час не допитані в якості свідків. Вищезазначене дає підстави обґрунтовану ймовірність незаконного впливу зі сторони підозрюваної, як на свідків та потерпілого, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Разом з тим, слідча суддя вважає не доведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний в силу ст. 89 КК України не судимий, а тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
Крім того, слідча суддя враховує у сукупності наступні обставини:
- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є тяжким та корисливим злочином, а саме злочином проти власності, вчиненим в умовах воєнного стану, тобто з використанням надзвичайної обстановки для реалізації своєї мети, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років;
- дані щодо особи ОСОБА_4 , який має вищу освіту, неодружений, малолітніх, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, офіційно не працює, має зареєстроване місце проживання, в силу ст. 89 КК України не судимий.
Частина 1 статті 189 КПК визначає, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 189 КПК підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Системний аналіз норм КПК щодо загальних положень запобіжних заходів свідчить, що особисте зобов'язання є найменш жорстким запобіжним заходом з їх переліку, наведеному у статті 176 КПК, тобто закон дозволяє обирати такий запобіжний захід у разі коли немає необхідності обирати більш суворі запобіжні заходи. Особисте зобов'язання, як правило, застосовується до осіб, які не становлять великої суспільної небезпеки і які мають певне місце проживання та/або місце праці, тобто у випадку незначної ймовірності ухилення від органів досудового розслідування і суду.
Внаслідок наявності доведеного ризику, слідча суддя вважає необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов'язки відповідно до визначеного пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК.
При цьому, слідча суддя зазначає, що частина 5 статті 194 КПК містить припис щодо визначення обов'язку підозрюваного, обвинуваченого (без визначення строку дії такого обов'язку) прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади при застосуванні до нього запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою. Окремо від цього слідчий суддя, суд зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого виконувати один або декілька обов'язків, передбачених пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК на строк не більше двох місяців, який може бути продовжений (частина 7 статті 194 КПК).
Тобто запобіжний захід, у даному випадку особисте зобов'язання, безстроково забезпечує виконання підозрюваним чи обвинуваченим процесуальних обов'язків, покладених на нього безпосередньо процесуальним законом - частиною 7 статті 42 КПК, - а також на певний строк визначених ухвалою слідчого судді чи суду обов'язків, покладених при застосуванні запобіжного заходу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання підозрюваному ОСОБА_4 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 189, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого СВ ХРУП №1 ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , з погоджене прокурором Київської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 , по кримінальному провадженню № 12023221130000662 від 28.02.2023, про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, в межах строку досудового розслідування строком на 46 (сорок шість) днів, тобто до 12 травня 2023 року - включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених слідчою суддею, визначити в межах строку досудового розслідування строком на 46 (сорок шість) днів, тобто до 12 травня 2023 року - включно.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків, покладених слідчою суддею до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали слідчого судді.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали складено 28 березня 2023 року.
Слідча суддя- ОСОБА_1