Справа № 383/559/23
Номер провадження 2/383/244/23
28 березня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Бондаренка В.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» про скасування наказу про звільнення, зобов'язання нарахувати заробітну плату, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі, -
У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)», в якому просить: скасувати наказ про звільнення №77ОС від 26.05.2022 року; зобов'язати нарахувати заробітну плату; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу; поновити її на посаді завідуючої канцелярії.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до вимог п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно положень ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.
Відповідно до абзацу 1 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви: майнового характеру встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В позовній заяві позивач посилається на те, що звільнена від сплати судового збору на підставі на п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
За правилом пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
У постанові Верховного Суду від 21.12.2019 (справа №243/10489/17-ц ) зазначено, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Вбачається, що за вимоги позову про поновлення на роботі та зобов'язання нарахувати заробітну плату позивач звільнена від сплати судового збору на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, вимоги позову про скасування наказу про звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не є вимогами про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, а тому в цій частині позивач не звільняється від сплати судового збору в порядку ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та нарахування заробітної плати має майновий характер, а про скасування наказу про звільнення немайновий.
Позивач на обґрунтування позовних вимог щодо незаконності її звільнення посилається зокрема на те, що розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.1 ст.40 КЗпП України може бути проведено лише за попередньою згодою профспілкового органу. Однак в порушення вимог п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України в позовній заяві не зазначено та до позову не додано докази на підтвердження обставин наявності в установі відповідача первинної профспілкової організації та чи є позивач її членом. Крім того, в порушення вимог п.п. 3, 5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України позивач не зазначає ціну позову за вимогами майнового характеру, суму середнього заробітку, яка підлягає стягненню з відповідача, не надає обґрунтованого розрахунку вказаної суми з документальним підтвердженням, не зазначає розмір середньомісячного та середньоденного заробітку позивача з документальним підтвердженням, а також не зазначає період, за який підлягає стягненню заробітна плата, чи працювала вона в цей період та у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі.
Виходячи з наведеного, позивач після визначення ціни позову має сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок за вимогами про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також сплатити суму судового збору за вимогою про скасування наказу про звільнення та надати до суду докази його сплати.
Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частина 3 ст.185 ЦПК України вказує, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладені обставини, вважаю доцільним залишити позовну заяву без руху та надати строк для виправлення вказаних вище недоліків позову, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз'яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали в зазначений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута позивачу.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Снігурівська виправна колонія (№5)» про скасування наказу про звільнення, зобов'язання нарахувати заробітну плату, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та поновлення на роботі - залишити без руху.
Запропонувати позивачу ОСОБА_1 виправити недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, а саме надати уточнену позовну заяву для суду та її копію для відповідача із зазначенням:
доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема щодо обставиннаявності в установі відповідача первинної профспілкової організації та чи є позивач її членом та додати до заяви всі наявні у нього докази на підтвердження обставин, якими позивач обгрунтовує позовні вимоги, або зазначити в позовній заяві про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності);
ціни позову;
суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню з відповідача та обґрунтованого розрахунку вказаної суми з документальним підтвердженням, розміру середньомісячного та середньоденного заробітку позивача з документальним підтвердженням;
періоду, за який підлягає стягненню заробітна плата та викладу обставин чи працювала позивач в цей період та у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі;
після визначення ціни позову сплатити судовий збір за вимогами про стягненнясереднього заробітку за час вимушеного прогулу та надати до суду докази його сплати;
сплатити судовий збір за вимогою про скасування наказу про звільнення в сумі 1073 грн. 60 коп. та надати до суду докази його сплати.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана суддею 28.03.2023 року.
Суддя В.В. Бондаренко