Справа № 189/1615/22
2/189/36/23
28.03.2023 року
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
Головучого судді - Лукінова К.С.
При секретарі - Копиці С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживача комунальних послуг, -
В провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживача комунальних послуг.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області було відкрито провадження у справі, а розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження - підготовче засідання на 13.12.2022 року.
В підготовче судове засідання позивач жодного разу не з'явився, заяв про розгляд справи в його відсутності не подавав.
Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 28.02.2023 року.
В судові засідання, що були призначені судом на 28.02.2023 року та 28.03.2023 року позивач не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи в його відсутності - не подавав.
Судові повістки, що були направлені на адресу позивача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 (що вказана в позовній заяві) повернулися на адресу суду із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивач не сповіщав суд про зміну свого місця проживання чи контактних даних.
При цьому, на зазначений номер телефону в позовній заяві судом надсилалися судові повістки позивачеві за допомогою СМС-повідомлень, які не були доставлені з технічних причин у оператора мобільного зв'язку.
Тобто, судом було вжито всіх можливих заходів для виклику позивача в судові засідання.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом був сповіщений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як зазначалося вище, нез'явлення позивача в судове засідання перешкоджало розгляду справи, в зв'язку із чим його було викликано в судові засідання.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.
Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини першої, пунктів 1-2 частини другої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
За правилом частини першої статті 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Також, відповідно до пункту 5 частини другої статті 223 цього Кодексу суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Тобто, у випадку визнання явки сторони у справі обов'язковою процесуальний закон не передбачає можливості виконання такого обов'язку представником сторони, яку суд викликав для дачі особистих пояснень, а покладає такий обов'язок безпосередньо на таке сторону.
У разі повторної неявки позивача (усіх позивачів) в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина п'ята статті 223 ЦПК України).
Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною п'ятою статті 223, пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності (в разі визнання явки позивача обов'язковою).
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таких правових висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19 щодо застосування подібної за змістом норми права, а також Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 06.11.2020 року у справі № 727/2484/17.
Згідно ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
За таких обставин суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 було належним чином вручено ухвали суду та судові повістки.
Крім цього, суд враховує, що згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Окрім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади. У рішенні Європейського Суду від 03 квітня 2008 року у справі “Пономарьова проти України” зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії». У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
На підставі наведеного та керуючись п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» про захист прав споживача комунальних послуг - залишити без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.
Роз'яснити позивачу його право повторного звернення до суду після усунення умов, що стали підставою для залишення позову без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена протягом 15 днів до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: К.С. Лукінова