Справа № 204/2901/22
Провадження № 4-с/204/2/23 р.
КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
17 лютого 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Самсонової В.В.
за участю секретаря Зайченко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець Куземченко Андрій Сергійович, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з даною скаргою (яку пізніше було уточнено), в якій просив: поновити строк на оскарження постанови приватного виконавця Куземченко А.С. про відкриття виконавчого провадження № 67640729, визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Куземченко Андрія Сергійовича від 23.11.2022 року про відкриття виконавчого провадження №67640729. В обґрунтування скарги вказав, що скарга обґрунтована пропуском строку пред'явлення виконавчого листа до виконання на момент відкриття приватним виконавцем Куземченком АС. відповідного виконавчого провадження 23.11.2021 року, а також не надісланням такої постанови скаржнику.
Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. подано до суду заяву відповідно до якої просить відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 у зв'язку з пропущенням строку на оскарження постанови приватного виконавця Куземченко А.С. Також, приватним виконавцем Куземченко А.С. подано заяву про застосування строків позовної давності при розгляді справи №204/2901/22.
Представником АТ «Перший український міжнародний банк» подано до суду відзив на позову заяву, відповідно до якого вказав, що твердження ОСОБА_1 , що банком пропущений строк пред'явлення виконавчого документу до виконання та постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2021 року підлягає скасуванню є помилковими та не заслуговують на увагу тому, що у виконавчому листі №204/6632/14 виданого 12.06.2015 року зазначено на зворотній частині виконавчого документу всі дати повернення виконавчого документу стягувачу, від яких відраховуйтеся наступний трирічний строк пред'явлення, що відповідає нормам ЗУ «Про виконавче провадження» це є очевидним. Дана обставина свідчить про намагання заявника ввести в оману суд за для подальшого виконання зазначеного судового рішення, яке є обов'язковим до виконання. Так банком у встановлені строки у 2015 році було спрямовано виконавчий лист № 204/6632/14 виданого 12.06.2015 року на примусове виконання. 21 грудня 2015 року постановою державного виконавця було повернуто виконавчий лист 204/6632/14 виданого 12.06.2015 року на підставі п.9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження». В 2016 році банком повторно було направлено виконавчий лист на примусове виконання постановою від 10.05.2016 року на підставі п.9 ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавчий лист було повернуто стягувачу. 30 червня 2016 року своєю заявою банк направив на примусове виконання виконавчий лист №204/6632/14 виданий 12.06.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська (заява від 30.06.2016 року № КНО-44.4.1/789). 07.07.2016 року Чечелівським ВДВС м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області було відкрито виконавче провадження № 51576881. 10 липня 2019 року постановою старшого державного виконавця Чечелівського від державної виконавчої служби м.Дніпра Головного територіального управління юстиції Дніпропетровській області Корчемкіною М.В. було повернуто виконавчий лист № 204/6632/14 виданий 12.06.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська стягувачу про що свідчить відмітка на виконавчому листі (постанова від 10.07.2019 року). 03 листопада 2021 року своєю заявою банк направив на примусове виконання виконавчий лист № 204/6632/14 виданий 12.06.2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська (заява від 03.11.2021 року № КНО-44.2.1/743). 23.11.2021 року приватним виконавцем Куземченко А.С. було відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 204/6632/14 виданий 12.06.2015 року. Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська, яка є предметом оскарження. Виходячи з вищенаведеного та на підставі ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» враховуючи те, що остання постанова про повернення виконавчого документу винесена 10 липня 2019 року, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання закінчується 10 липня 2022 року, тобто стягувачем не порушений.
ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, раніше представником подано до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи здійснити без їх участі, скаргу підтримали та просили задовольнити.
Представник Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше представником подано до суду заяву про закінчення розгляду справи.
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко Андрій Сергійович в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, раніше приватним виконавцем надано до суду заяву відповідно до якої просив розгляд справи здійснити без його участі.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне
Згідно з ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
В судовому засіданні встановлено, що 04 березня 2015 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська було видано виконавчий лист у цивільній справі №204/6632/14-Ц, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість за кредитним договором №5715782 від 19.10.2007 року в загальному розмірі 51629 доларів США 70 центів, еквівалент 984 долари США 82 центи та 38 400 грн. 00 коп. Рішення набрало законної сили 08 червня 2015 року, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання по 08 червня 2016 року, виконавчий лист видано 12 червня 2015 року.
У вказаному виконавчому листі наявні відмітки про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення, а саме:
-п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 21.12.2015 року;
-п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 10.05.2016 року;
-п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 21.12.2015 року;
-п.9 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» 10.07.2019 року.
23.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. відкрито виконавче провадження ВП №67640729 на підставі виконавчого листа №204/6632/14-ц від 12.06.2015 року та на підставі заяви АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про початок примусового виконання рішення.
23.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. у межах виконавчого провадження ВП№67640729 прийнято рішення про стягнення з боржника основної винагороди.
25 листопада 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. у межах виконавчого провадження ВП№67640729 винесено постанову про арешт коштів боржника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:
1) пред'явлення виконавчого документа до виконання;
2) надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони. (ч.ч. 4, 5 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»).
Перебіг строку пред'явлення виконавчого документа до виконання може перериватися не в разі будь-якого звернення із заявою про примусове виконання виконавчого документа до виконання, а такого, яке здійснене з додержанням вимог законодавства щодо форми, змісту виконавчого документа, суб'єкта його виконання тощо.
За приписами ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Частиною 1, 2 ст.11Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом встановлюються виконавцем.
Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
Відкриття виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права.
Виконавчий лист від 04 березня 2015 року у цивільній справі №204/6632/14-ц, який видано 12 червня 2015 року, повертався 21.12.2015 року, 10.05.2016 року, 10 липня 2019 року, а строк пред'явлення до виконання, який встановлений у виконавчому листі до 08 червня 2016 року.
Як вбачається із Інформації про виконавче провадження, ВП №51576881 було відкрито ВП - 07 липня 2016 року, а повернуто виконавчий лист 10 липня 2019 року.
Докази в матеріалах справи щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом від 04 березня 2015 року у цивільній справі №204/6632/14-ц у період з 13 червня 2015 року по 06 липня 2016 року відсутні. Також, в Автоматизованій системі виконавчого провадження відсутні відомості щодо відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом від 04 березня 2015 року у період з 13 червня 2015 року по 06 липня 2016 року.
Тобто, суд не може встановити коли саме пред'являвся виконавчий лист до виконання за період з 13 червня 2015 року по 06 червня 2016 року та з 11 липня 2019 року по 22 листопада 2021 року, а саме встановити, що виконавче провадження 67640729 відкрито 23.11.2021 року без порушення встановленого строку пред'явлення до виконання виконавчого листа.
Отже, приватним виконавцем, при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.11.2021 року, цю обставину залишено поза увагою, що призвело до прийняття останнім незаконного рішення про відкриття виконавчого провадження.
Крім того, відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Так, 23.11.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. відкрито виконавче провадження ВП №67640729 на підставі виконавчого листа №204/6632/14-ц від 12.06.2015 року та на підставі заяви АТ «Перший Український Міжнародний Банк» про початок примусового виконання рішення.
Проте, суду не надано будь-яких належних та допустимих доказів, щодо повідомлення боржника ОСОБА_1 про хід виконавчого провадження №67640729, в тому числі отримання ним постанови про відкриття вказаного виконавчого провадження.
Постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц зроблено правовий висновок про те, що боржник має бути належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження, а державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання ним копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Порушення державним виконавцем порядку надіслання сторонам виконавчого провадження копій процесуальних документів саме по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, проте ненаправлення виконавцем в установленому законом порядку постанови про відкриття виконавчого провадження може бути підставою для визнання неправомірними таких дій (бездіяльності) державного виконавця. Сам по собі супровідний лист до постанови про відкриття виконавчого провадження із зазначенням адреси боржника не є належним доказом на підтвердження факту надсилання такої постанови боржнику та дотримання державним виконавцем вимог частини першої статті 31 Закону України «Про виконавче провадження». Неповідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження свідчить про обмеження його права на добровільне виконання рішення суду.
Державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду (постанови Верховного Суду від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц та від 24 лютого 2021 року у справі № 756/9582/14-ц).
За наявності наведених обставин приватний виконавець повинен був звернути увагу на факт відсутності доказів доведення до відома боржника інформації про стан й перебіг виконавчого провадження.
Нездійснення приватним виконавцем юридично значущих і обов'язкових дій на користь боржника, які на підставі закону віднесені до його компетенції, були об'єктивно необхідними та реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, є проявом пасивної поведінки, тобто бездіяльності.
З огляду на юридичний зміст, значущість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів скаржника, ця бездіяльність приватного виконавця була протиправною та призвела до не направлення на адресу боржника документів виконавчих проваджень.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ст.ст. 77-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про відкриття провадження прийнята необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття.
Стосовно строків оскарження рішень приватного виконавця, суд вказує наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Як вказує, ОСОБА_1 він дізнався про наявність матеріалів виконавчого провадження №67640729 у мобільному додатку «ДІЯ» - 01.05.2022 року, а скаргу на адресу суду було направлено - 13.05.2022 року. (1, 7 та 8 травня були вихідними). У зв'язку з чим, суд, вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із скаргою.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 128, 223, 247, 258-261, 352-354, 447, 449, 451, 452 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: приватний виконавець Куземченко Андрій Сергійович, Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду із скаргою.
Визнати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Куземченко А.С. від 23.11.2021 року про відкриття виконавчого провадження ВП №67640729 - протиправною та скасувати.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя В.В. Самсонова