справа № 208/5074/21
№ провадження 2/208/1149/22
Іменем України
07 грудня 2022 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання Грищенко О.Л., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення коштів,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення коштів.
Позивач просить суд стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором купівлі-продажу від 15.12.2020 року у загальному розмірі 338 634,31 грн., з яких: 317 037,00 грн. - сума основного боргу, інфляційні збитки - 5 389,63 грн., пеня - 13 367,68 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами - 2 840,00 грн..
В обґрунтуванні позову позивач зазначив, що на початку грудня 2020 року, він, ОСОБА_3 , звернувся до студії кухонь « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , з метою замовлення кухонних меблевих виробів.
15 грудня 2020 року між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу.
Позивач зазначає, що одразу після підписання договору та оформлення ескізу, він сплатив відповідачу готівковими коштами 70% загальної вартості товару у розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується виданим ним товарним чеком №30 від 15.12.2020 року.
Водночас було узгоджено, що установка виготовленої кухонної меблі за цим договором, відбудеться наприкінці лютого 2021 року.
Також, згідно специфікації до договору від 28.01.2021 року, позивач сплатив відповідачу готівковими коштами вартість кухонної техніки у розмірі 117 037,00 грн., що підтверджується виданими рахунками-фактурами та товарними чеками.
Отже, в порядку та на умовах визначених договором, позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання та сплатив відповідачу вартість кухонної меблі із технікою на загальну суму 317 037,00 грн..
Однак, до теперішнього часу свої зобов'язання за цим договором відповідач не виконав, а саме не виготовив та не передав позивачу у власність меблеві вироби (товар).
Починаючи з квітня 2021 року позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами нарешті встановити виготовлену кухню або повернути йому грошові кошти. Позивач надіслав відповідачу письмову претензію від 26.05.2021 року, яка залишилась без обґрунтованої відповіді.
Згідно п.8.6 Договору, за порушення строків поставки або монтажу товару, продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, але не більш 10% від вартості непоставленого товару.
Таким чином, загальна заборгованість за цим договором становить 338 634,31 грн., з яких: 317 037,00 грн. - сума основного боргу, інфляційні збитки за березень 2021р.- червень 2021р. - 5 389,63 грн., пеня - 13 367,68 грн. та 3% річних за користування грошовими коштами - 2 840,00 грн..
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі і просив їх задовольнити, посилаючись на обставини зазначені в позові.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав, відзив на позовну заяву суду не надав, просив суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 01 липня 2021 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 30 червня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Ухвалою суду від 24 вересня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову відмовлено.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, свідків, які підтвердили обставини викладені в позовній заяві, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 15 грудня 2020 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір (а.с.4-7).
Згідно п.2.1. цього договору, вбачається, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, продавець бере на себе зобов'язання виготовити та передати у власність покупця меблеві вироби (товар), а покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити товар, згідно умов даного Договору та/або узгодженого і підписаного Сторонами Замовлення.
Згідно п.2.2. цього договору - вартість товару не включає його доставку та установку. Підставою для надання покупцю таких послуг є сплачений на користь продавця або уповноваженої особи продавця рахунок згідно специфікації установки на послуги з доставки та установки товару.
Відповідно до п.4.2. цього договору - вартість товару, сплачується покупцем в національній валюті, в розмірі 70% (200 000,00 грн.) його загальної вартості (290 526,00 грн.), в день підписання цього договору.
Відповідно до п.8.6. цього договору - за порушення строків поставки або монтажу товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожний день затримки, але не більше 10% від вартості непоставленого товару.
Відповідно до п.8.7. цього договору - за порушення строків, визначених п.6.15. договору, за вимогою покупця, продавець зобов'язаний сплатити покупцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, щодо якого висуваються рекламації та/чи потребується гарантійне обслуговування, за кожен день прострочення.
Відповідно до п.п.9.2. та 9.3.цього договору - сторони домовились, що за бажанням сторона, що вважає свої права порушеними діями другої сторони, може попередньо звернутися до неї з відповідною письмовою претензією. Сторона, що її отримала, зобов'язана у 14-денний строк з дня її одержання розглянути таку претензію та надіслати в обов'язковому порядку іншій стороні обґрунтовану відповідь.
Згідно специфікації з техніки від 28.01.2021 року загальна сума до сплати складає 136 940,00 грн., завдаток складає 56 837,00 грн., залишок 80 103,00 грн. (а.с.8).
В матеріалах справи міститься копія товарного чеку №30 від 15 грудня 2020 року, в якому зазначено Завдаток за кухню Naomi Fenix на суму 200 000,00 грн.; копія товарного чеку від 19 грудня 2020 року, в якому зазначено Заміри на суму 500,00 грн.; копія товарного чеку від 10 лютого 2021 року, в якому зазначено Завдаток за кухню «Naomi» на суму 20 200,00 грн.; копія товарного чеку №31 від 16 лютого 2021 року, в якому зазначено Завдаток за кухню «Naomi» на суму 40 000,00 грн. (а.с.9).
В матеріалах справи міститься копія рахунку-фактури №29 від 14 грудня 2020 року, який виписала ОСОБА_4 покупець ОСОБА_3 на суму 43 715,00 грн.; копія рахунку-фактури №29/1 від 29 квітня 2020 року, який виписала ОСОБА_4 покупець ОСОБА_3 на суму 13 122,00 грн. (а.с.10-11).
Згідно претензії, надісланої фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 на адресу АДРЕСА_1 від покупця ОСОБА_3 26 травня 2021 року вбачається, що на момент відправлення даної претензії фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не виконала свої зобов'язання за договором купівлі-продажу від 15.12.2020 року, а саме не виготовила та не передала ОСОБА_3 у власність меблеві вироби (товар). Також відповідно до даної претензії, ОСОБА_3 зазначив, що з метою безпосереднього врегулювання спору, пропонує фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 виконати належним чином взяті на себе зобов'язання за договором купівлі-продажу від 15.12.2020 року, а саме: у строк до 10.06.2020 року виготовити та передати йому у власність меблеві вироби (товар) або повернути сплачені кошти у розмірі 317 037,00 грн. (а.с.12).
В матеріалах справи міститься договір №1/3 на оренду нежитлового приміщення, що перебуває у власності ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_3 від 03.08.2020р., укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 01.11.2020 р., відповідно до якого ОСОБА_4 прийняла нежитлове приміщення, що знаходилось за адресою АДРЕСА_1 для власного використання у якості магазину непродовольчих товарів.
Відповідно до сповіщення від 11 червня 2021 року, надісланого ОСОБА_4 від ОСОБА_5 , вбачається, що у зв'язку з систематичним невиконанням умов договору, а саме у зв'язку з тим, що станом на 11.06.2021 року не сплачений орендний платіж за червень 2021 року та несплачені комунальні послуги за травень 2021 року, договір оренди від 01.11.2020 року вбачається розірваним з 11 червня 2021 року, та запропоновано ОСОБА_4 звільнити приміщення та передати їх орендодавцю.
Згідно листа-відповіді від 29 вересня 2021 року, наданого Товариством з обмежено відповідальністю «Меркс Інтеріо» вбачається наступне: 22 квітня 2019 року між Товариством з обмежено відповідальністю «Меркс Інтеріо» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір поставки №0054/КМД119 від 22 квітня 2019 року. Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 до виробництва ескіз замовлення на виготовлення товару - кухня «Naomi Fenix», оформлений на підставі договору поставки від 15.12.2020 року, укладеного між ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не передавався.
Ст.4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до змісту ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Так, згідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Таким чином, договір про виготовлення меблів укладений у письмовій формі з дотриманням вимог чинного на час укладення договору законодавства.
Закон України «Про захист прав споживачів» регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
За правилами ч. 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 та 2 статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим. Якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно до ст. 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Стаття 551 ЦК України визначає, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Частиною 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі, коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Дана норма також закріплена у ст. 12 ЦПК України.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з'ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих доказів, суд, вважає, що відповідачем порушені істотні умови договору щодо виготовлення та передачі у власність позивача меблевих виробів, а тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
VI Розподіл судових витрат:
У зв'язку з задоволенням позову, суд вважає, що з відповідача фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 386,34 грн..
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 509, 526, 549, 550, 551, 626, 629, 631, 651 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 4,10 Закона України «Про захист прав споживачів», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів та стягнення коштів, задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором купівлі-продажу від 15.12.2020 року у загальному розмірі 338 634 (триста тридцять вісім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 31 коп., з яких: 317 037 (триста сімнадцять тисяч тридцять сім) грн. 00 коп. - сума основного боргу, інфляційні збитки - 5 389 (п'ять тисяч триста вісімдесят дев'ять) грн. 63 коп., пеня - 13 367 (тринадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 68 коп. та 3% річних за користування грошовими коштами - 2 840 (дві тисячі вісімсот сорок) грн. 00 коп..
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь держави суму судового збору в розмірі 3 386 (три тисячі триста вісімдесят шість) грн. 34 коп..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
позивач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .
відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя С.М. Похваліта