Справа № 127/29153/22
Провадження № 3/127/9707/22
28.03.2023м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 11.12.2022 о 03.05 год. по вул. Пирогова, 151-а в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки BMW, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав та суду пояснив, що він пізно вночі на прохання товаришів їхав, щоб забрати їх із заправки. Його зупинили працівники поліції та почали вимагати проходження якогось освідування. Оскільки він не розумів, яке саме освідування він має пройти, він від його проходження відмовився. Направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння йому не надавали і мова про алкогольне сп'яніння не йшла, ознаки йому названі не були.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку його захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 , складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
З протоколу про адміністративне правопорушення випливає, що 11.12.2022 о 03.05 год. по вул. Пирогова, 151-а в м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки BMW, д.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 до протоколу про адміністративне правопорушення надані направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення) та диск із записом з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис) та рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 2 БУПП у Вінницькій області Голуба Д. (далі - Рапорт), зміст якого відповідає змісту протоколу про адміністративне правопорушення.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні посилався на те, що з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 не були названі ознаки алкогольного сп'яніння, які є підставою для його направлення на відповідний огляд. Також захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судовому засіданні посилався на те, що з оглянутого в судовому засіданні Запису не вбачається, що ОСОБА_1 було надане направлення для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, яке натомість міститься у матеріалах справи. Окрім цього, захисник посилався на те, що з оглянутого в судовому засіданні Запису випливає, що ОСОБА_1 було запропоноване проходження саме освідування, яке здійснюється для виявлення на тілі особи, одязі, в якому вона перебуває, слідів правопорушення та їх вилучення або виявлення особливих прикмет, якщо для цього не потрібно проводити судово-медичну експертизу.
Оцінюючи зазначені доводи захисника, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки алкогольного сп'яніння, якими є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З наданих суду протоколу про адміністративне правопорушення та Рапорта випливає, що у ОСОБА_1 були виявлені такі ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покрову обличчя. Зазначені ознаки передбачені Інструкцією як підстава для направлення водія на огляд на стан сп'яніння. При цьому порядок такого огляду регламентований статтею 266 КпАП.
Оцінюючи доводи захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що надані суду фрагменти Запису узгоджуються з твердженням захисника в частині того, що ОСОБА_1 не були названі виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння. Також надані суду фрагменти Запису узгоджуються з твердженням захисника в частині того, що ОСОБА_1 не було надане для ознайомлення Направлення, яке міститься у матеріалах справи.
Відповідно до частини першої статті 266 КпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з реченням першим частини другої статті 266 КпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. При цьому реченням другим частини другої статті 266 КпАП регламентовано, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Зі змісту ж речення третього частини другої статті 266 КпАП випливає, що матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Також відповідно до частини третьої статті 266 КпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Зі змісту частини п'ятої статті 266 КпАП випливає, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вище суд вже зауважував, що на підтвердження винуватості ОСОБА_1 суду надані Направлення і Запис. Як суд зазначив вище, оглянутий в судовому засіданні Запис спростовує твердження, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення про те, що останньому були названі виявлені у нього ознаки алкогольного сп'яніння, які передбачені Інструкцією як підстава для огляду водія на стан сп'яніння. Не містять надані суду матеріали спростування твердження захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що ОСОБА_1 було запропоноване проходження огляду відповідно до наведеної вище процедури. Разом з тим, суд вважає за доцільне зауважити, що захисник Золотаря Ю.С. некоректно інтерпретував відомості щодо пропозиції пройти освідування. Зокрема, на відміну від приписів кримінально-процесуального закону, який розмежовує поняття огляду особи та освідування особи, КпАП такого розмежування не містить. При цьому суд вважає слушними зауваження захисника в частині того, що ОСОБА_1 не були названі виявлені у нього ознаки сп'яніння і не запропоноване проходження огляду саме відповідно до приписів статті 266 КпАП.
Суд вважає за доцільне звернути увагу, що у прецедентній практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), звертає увагу, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі справі «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ зазначив, що, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення частини першої статті 6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).
Суд також враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпція, в тому числі й закріпленою в статті 62 Конституції України.
Європейський судом з прав людини в рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рибемон проти Франції» зазначив, що сфера застосування принципу невинуватості значно ширше, ніж це представляється: презумпція невинуватості обов'язкова не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, але і для всіх інших суспільних відносин.
Як суд зазначив вище, захисник Золотаря Ю.С. в судовому засіданні заперечувала факт відмови останнього від проходження огляду на стан сп'яніння саме відповідно до встановленої статтею 266 КпАП процедури. Надані суду матеріали свідчать, що ОСОБА_1 не було запропоноване проходження такого огляду саме відповідно до встановленої процедури, яка описана вище.
З огляду на викладене, з урахуванням принципу презумпції невинуватості, закріпленого у статті 62 Конституції України, а також з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд дійшов до висновку, що встановлені обставини для визнання відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння недійсними в силу приписів частини п'ятої статті 266 КпАП. Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні не підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, а тому відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КпАП провадження у справі необхідно закрити.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: