м. Вінниця
27 березня 2023 р. Справа № 120/9813/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
25.11.2022 у Вінницький окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (далі - відповідач).
У позовній заяві позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі додаткової винагороди встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 у розмірі 100000,00 грн за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату вказаної додаткової винагороди.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження служби у періоди із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на територіях Чернігівської та Сумської областей. Вважає, що факт виконання зазначених завдань дає йому право на отримання доплати до грошового забезпечення в збільшеному до 100000,00 грн розмірі.
Однак, на думку позивача, відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не зарахуванні вказаних періодів до періодів безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що стало причиною неправомірної не виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, право на яку передбачено пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Тому, з метою захисту своїх прав та інтересів звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 30.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Відповідачеві встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
22.12.2022 відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому останній заперечує щодо заявлених позовних вимог. Відповідач зазначає, що дійсно позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з 07.04.2022 року відряджений до оперативного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_1 " з метою прийняття участі у заходах. При цьому зауважує, що відповідно до п. 4 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31.03.2022 № 164-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168» начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби України, до яких відряджені військовослужбовці інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повинні повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць у формі списку, передбаченого додатком 2 до Наказу № 164-АГ.
Відтак, на думку відповідача, за період перебування позивача у службовому відрядженні у військовій частині НОМЕР_2 , а саме з 07.04.2022 по 28.06.2022, саме військова частина НОМЕР_2 мала б щомісячно до 5 числа повідомляти військову частину НОМЕР_1 про безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах.
Оскільки таких повідомлень від військової частини НОМЕР_2 до відповідача у передбачені строки та формі не надходило, тому виплата спірної допомоги не здійснена.
22.12.2022 відповідачем подано клопотання про залучення військової частини НОМЕР_2 в статусі співвідповідача у справі.
23.12.2022 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, у якій представник погоджується із аргументами відповідача щодо залучення військової частини НОМЕР_2 як співвідповідача у справі та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
26.12.2022 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив у яких відповідач зауважує, що нарахування та виплата додаткової грошової винагороди в підвищеному розмірі може бути здійснена лише після належного підтвердження його участі у бойових діях або заходах від військової частини НОМЕР_2 .
Ухвалою від 20.01.2023 у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача відмовлено та залучено військову частину НОМЕР_2 в статусі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
07.02.2023 військовою частиною НОМЕР_2 надано письмові пояснення у яких визнано факт безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійсненні заходів в національній безпеці і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії. Однак третя особа зауважила, що довідка яка підтверджує право позивача на отримання додаткової винагороди надана до прикордонної комендатури швидкого реагування ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ). При цьому, рапорти від прикордонної комендатури відносно позивача щодо виплати 30000,00 грн за період квітень - червень 2022 року до військової частини НОМЕР_2 не надходили. Також, рапорти про виплату доплати до додаткової винагороди у розмірі 70000 грн, були направлені до НОМЕР_3 прикордонного загону супровідним листом від 24.06.2022, однак рапорти про виплату вказаної суми доплати до військової частини НОМЕР_2 не надходили. У зв'язку з чим, зазначає, що наказ про виплату оскаржуваної додаткової винагороди пропорційно із розрахунку на 1 місяць, має опрацьовуватися посадовими особами військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено що 13.03.2022 ОСОБА_1 був мобілізований на підставі Указу Президента України № 69/22 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022.
Наказом "Про особовий склад" від 15.03.2022 № 113-ОС, прийнятим на підставі наказу Голови ДПС України від 15.03.2022 № 242-ОС, позивача зараховано у списки особового складу та всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України (а.с 28).
Згідно наказів відповідача від 07.04.2022 № 5-вв та від 28.06.2022 № 38-вв позивач направлявся у службове відрядження з метою прийняття участі у заходах (а.с. 32).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 від 05.08.2022 № 1370 головний сержант ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022.
Підстава: бойове розпорядження адміністрації державної прикордонної служби України від 02.04.2022 року № 56 гриф (а.с. 4).
В подальшому, командування військової частини НОМЕР_1 за квітень, травень, червень здійснило виплату позивачу додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн.
Позивач із розміром виплаченого йому грошового забезпечення не погодився, вважаючи, що безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської і Сумської областей за період із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 дає йому право на виплату додаткової винагороди у загальному розмірі 100000 грн.
Надаючи оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно п. 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Згідно із Інструкцією "Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України", затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 № 558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України 28.02.2022 прийняв Постанову № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі- Постанова №168).
Відповідно до п. 1 Постанови № 168 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби (та деяким іншим передбаченим у постанові категоріям осіб), виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
З метою виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (із змінами) та врегулювання правовідносин щодо виплат військовослужбовцям Державної прикордонної служби України передбаченого постановою від 28.02.2022 № 168 грошового забезпечення, Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 31.03.2022 № 164-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168" (далі - Наказ № 164).
Пунктом 1 Наказу № 164-АГ визначено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби, які проходять військову службу в органах охорони державного кордону (прикордонних загонах) виплачується додаткова винагорода (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірі 30000 гривень, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Пунктом 2 Наказу № 164 - АГ розкрито зміст терміну "безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів" (далі - бойові дії або заходи), а нормою абзацу 7 пункту 3 Наказу № 164 - АГ передбачено, що з метою підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах, начальники регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, які ведуть (вели) бойові дії та до яких відряджені військовослужбовці, надають останнім довідку про участь у вказаних заходах із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі. Форма довідки затверджена додатком № 1 до Наказу № 164 - АГ.
Виходячи із обставин цієї справи, суд не вдається до більш детального аналізу питань безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах впродовж періодів із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022, адже відповідач вказаних обставин не заперечує. Зокрема відповідач у відзиві зазначив, що позивачу видано довідку про участь у бойових діях або заходах згідно додатку № 1 до Наказу № 164 - АГ, однак зауважує, що ця довідка являється персональним підтвердженням права конкретного військовослужбовця, а підставою для проведення виплат є списки за формою згідно додатку № 2 до Наказу № 164 - АГ (а.с. 19-26).
До того ж, обставини участі позивача бойових діях або заходах визнаються і третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військовою частиною НОМЕР_2 куди позивача було відряджено. На аркуші 3 письмових пояснень третя особа зазначає, що позивач "приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії на території Чернігівської та Сумської областей в період з 07.04.2022 по 30.04.2022, з 01.05.2022 по 31.05.2022, 25.06.2022".
Крім цього третьою особою у поясненнях зазначено про те, що рапорти про виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн за квітень, травень 2022 року в тому числі щодо позивача були направлені військовій частині НОМЕР_1 супровідним листом від 24.06.2022 року.
Із долучених до пояснень рапортів встановлено, що адресовані вони начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) та направлені відповідно до постанови КМУ № 168. В них містяться списки осіб. Зокрема, за номером 639 та 628 значиться ОСОБА_1 та періоди проходження служби позивача з 09.04.2022 по 30.04.2022 та з 01.05.2022 по 31.05.2022.
Що ж до "списків військовослужбовців" на які зіслався відповідач, то суд зауважує, що відповідно до п. 4 Наказу № 164-АГ начальникам регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів щомісячно до 5 числа поточного місяця повідомляти органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах за попередній місяць (додаток 2).
Пунктом 5 цього наказу визначено, що виплату додаткової винагороди здійснювати на підставі наказу начальника (командира) Держприкордонслужби. В наказі про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень на місяць, обов'язково зазначати підстави для його видання.
Пунктом 12 Наказу № 164-АГ визначено, що виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
Аналізуючи процитовані вище норми пунктів 3-5 Наказу № 164-АГ суд доходить висновку, що оформлена відносно позивача довідка від 05.08.2022 № 1370 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 № 56) є допустимим, належним, достовірним та достатнім доказом безпосередньої участі позивача (відрядженого військовослужбовця) у бойових діях або заходах, а відтак і підтверджує його право на виплату додаткової винагороди у збільшеному розмірі за періоди із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022.
Наказом № 164-АГ механізм реалізації цього права поставлено у залежність від вчинення начальником регіональних управлінь та органів Держприкордонслужби, до яких відряджені військовослужбовці з інших органів та підрозділів, дій у формі щомісячного повідомлення органів в яких ці військовослужбовці проходять службу про їх безпосередню участь у бойових діях або заходах. Це повідомлення здійснюється у спосіб надсилання документів (списків) згідно додатку 2 до наказу № 164-АГ. В подальшому, це повідомлення є підставою для прийняття наказу про виплату військовослужбовцю додаткової винагороди у збільшеному розмірі.
При розгляді цієї справи встановлено, що жоден суб'єкт спірних правовідносин не ставить під сумнів безпосередню участь позивача у бойових діях або заходах, а відтак його право на виплату спірної додаткової винагороди за періоди з 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022. Однак, із певних причин (об'єктивного чи суб'єктивного характеру) до відповідача не надіслано інформації за встановленою формою та у передбачені строки, як цього вимагає пункт 4 Наказу № 164-АГ, що і стало перешкодою для виплати позивачу додаткової винагороди та причиною порушення його прав на отримання у повному обсязі належних йому сум грошового забезпечення.
За цих обставин суд не може погодитися із аргументами відповідача, що підставою для нарахування додаткової винагороди є виключно списки за формою згідно додатку 2 до Наказу № 164-АГ, які мали направлятись військовою частиною, у відрядженні якої перебував позивач. Суд зауважує, що надіслання цих списків є елементом процедури виплати додаткової винагороди, тоді як право позивача на отримання спірних сум підтверджується довідкою від 05.08.2022 № 1370 (видана на підставі бойового розпорядження Адміністрації державної прикордонної служби України 02.04.2022 № 56). Тому, враховуючи, що позивач дотримався усіх умов для виплати йому додаткової винагороди, відповідач не може посилатися як на підставу незгоди із позовом на невиконання військовою частиною формальних процедур реалізації права, адже в іншому випадку на позивача буде покладено тягар негативних наслідків за недотримання однією із військових частин встановленого ДПС України порядку, чим порушуватиметься суть права позивача на отримання належного йому грошового забезпечення у повному обсязі.
Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку, про беззаперечне встановлення участі позивача у бойових діях та заходах в період із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022, що дає йому право на отримання додаткової винагороди в розрахунку 100000 на місяць пропорційно часу участі в таких заходах.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період, підлягають задоволенню.
Разом з цим, при формулюванні способу захисту суд не знаходить підстав для зазначення точної суми додаткової винагороди, що підлягає виплаті позивачу, адже рішення суду носить зобов'язальний характер, а тому обчислення її розміру із урахуванням пропорційності встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 відноситься до обов'язків відповідача. Однак у цьому випадку позовні вимоги вважаються такими, що задоволені повністю, адже матеріально - правовий інтерес позивача на виплату йому додаткової винагороди захищений у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання про його стягнення з відповідача.
Вирішуючи питання про відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 - 3 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Як видно з поданих документів, 22.11.2022 між позивачем ОСОБА_1 та адвокатом Павенським Б.В. укладено Договір про представництво у адміністративній справі.
Відповідно до п. 1.1, 1.2 та 1.3 Договору Адвокат зобов'язується надати правову допомогу та представляти інтереси Клієнта в суді у адміністративній справі за його позовом до військової частини "про визнання протиправними, зобов'язання вчинити дії", з правами Сторони, передбаченими ст. 44, 47 КАС України, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта.
Адвокат приймає на себе обов'язки представляти права і законні інтереси Клієнта в суді та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору з усіма правами представника, які передбачені Кодексом адміністративного судочинства України у зв'язку із зверненням Клієнта з позовом до відповідача з правом подання апеляційної та касаційної скарги.
Клієнт відповідно до цього Договору має право давати Адвокату окремі доручення на вчинення конкретних дій, складення процесуальних та інших документів. Окремі доручення узгоджуються сторонами у письмовій формі.
Згідно п. 4.1 Договору на визначення розміру гонорару Адвоката впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень Клієнта. Обсяг правової допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.
За п. 4.2 гонорар Адвоката складає суму обумовлену Сторонами - 5000,00 грн.
Приписами частини 4 статті 134 КАС України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як видно з Акту виконаних робіт від 24.11.2022 надано позивачеві такі юридичні послуги:
- надання консультацій;
- формування правової позиції по справі;
- написання позовної заяви з сформуванням додатків до неї, направлення копій відповідачам та направлення позову з додатками до суду, участь у судовому засіданні щодо представництва інтересів Клієнта.
Відповідно до квитанції від 22.11.2022 представником позивача за надання правової допомоги та представництво інтересів Клієнта отримано гонорар у сумі 5000,00 грн.
Дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно були пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
Водночас обов'язок доведення неспівмірності таких витрат законом покладено на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто, у даному випадку, на відповідача.
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Тобто суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов'язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.
З огляду на викладене та беручи до уваги відсутність обґрунтованого клопотання відповідача про зменшення витрат позивача на правничу допомогу та обґрунтованих заперечень відповідача щодо розміру таких витрат, суд доходить висновку, що витрати на правничу допомогу не можуть бути зменшені за ініціативою суду.
Відтак, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн підлягають присудженню в його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період із 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або заходах за період з 07.04.2022 по 30.04.2022, із 01.05.2022 по 31.05.2022, із 01.06.2022 по 14.06.2022, 25.06.2022 в розрахунку до 100000,00 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з врахуванням проведених виплат за цей період.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 ;
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України - АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військова частина НОМЕР_2 - АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ 14321765.
Суддя Богоніс Михайло Богданович