про повернення позовної заяви
м. Вінниця
27 березня 2023 р. Справа № 120/2859/23
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Шаповалова Тетяна Михайлівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Смірнова Сергія Михайловича до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Смірнова Сергія Михайловича до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Розглянувши подану позовну заяву, суд виходить з наступного.
Згідно із статтею 171 частиною 1 пунктом 6 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 160 частини 2 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 частина 1 КАС України).
Згідно із статтею 9 частиною 3 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 43 частини 1 та 2 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах (стаття 53 частина 1 КАС України).
Згідно із статтею 55 частиною 1 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За правилами статті 56 КАС України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати в суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом. Суд може залучити до участі у таких справах відповідно неповнолітніх осіб, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена.
Суд з метою захисту прав, свобод та інтересів неповнолітніх осіб, які досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, непрацездатних фізичних осіб і фізичних осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, та які беруть участь у справі, може залучити до участі у справі їхніх законних представників.
Законний представник самостійно здійснює процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах.
Законні представники можуть доручати ведення справи в суді іншим особам, які відповідно до закону мають право здійснювати представництво в суді.
Відповідно до статті 57 частини 1 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Згідно із статтею 59 частиною 9 КАС України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки.
Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (стаття 60 частини 1, 2 КАС України).
Судом встановлено, що на момент подання даного позову до суду, який надійшов поштою 21.03.2023, ОСОБА_1 є неповнолітньою фізичною особою, а тому має неповну цивільну дієздатність, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Пеньківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 23.02.2007.
Таким чином, на дату подання адміністративного позову до суду позивачу виповнилося повних 16 років.
Статтею 34 частиною 1 Цивільного кодексу України передбачено, що повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).
Відповідно до статті 6 Сімейного кодексу України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття. Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років. Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.
Відповідно до статті 31 частини 1 Цивільного кодексу України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право: 1) самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість; 2) здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом.
Згідно із статтею 32 частинами 1, 2 Цивільного кодексу України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право: 1) самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами; 2) самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом; 3) бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи; 4) самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом, внесеним нею на своє ім'я (грошовими коштами на рахунку).
Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.
За приписами статті 35 ЦК України повна цивільна дієздатність може бути надана фізичній особі, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини.
Надання повної цивільної дієздатності провадиться за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи за письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника, а у разі відсутності такої згоди повна цивільна дієздатність може бути надана за рішенням суду.
З урахуванням викладеного та відповідно до статті 56 КАС України законним представником позивача можуть бути батьки.
Суд зазначає, що адміністративний позов від ОСОБА_1 підписано адвокатом Смірновим С.М.
Адвокатом Смірновим С.М. складено ордер серія АВ № 1067628 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 .
Судом на підставі наданих документів не встановлено обставин набуття ОСОБА_1 повної цивільної дієздатності, таким чином, правочини, повинні бути укладені за згодою батьків дитини.
Таким чином, повноваження на підписання позовної заяви від імені неповнолітньої особи належать законним представникам, у даному випадку - батькам позивача.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 3 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи, що станом на день звернення з цим позовом до суду позивач не досяг повноліття, тобто не набув адміністративної процесуальної дієздатності, у тому числі процесуального права на підписання позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви.
Водночас, суддя звертає увагу позивача, що повернення позовної заяви, згідно із статтею 169 частиною 8 КАС України, не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Згідно із статтею 7 частиною 1 пунктом 2 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, 2 сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі повернення заяви.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позовна заява повернена позивачу, наявні підстави для повернення сплаченого позивачем судового збору за подання позову.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, статтею 7 Закону України "Про судовий збір", -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Смірнова Сергія Михайловича до Управління державної міграційної служби України у Вінницькій області в особі Шаргородського відділу Управління Державної міграційної служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
2. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
3. Повернути ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 , виданим виконкомом Пеньківської сільської ради Шаргородського району Вінницької області 23.02.2007) з Державного бюджету України сплачений відповідно до квитанції ПриватБанку до платіжної Інструкції на переказ готівки № 0.0.2904728962.1 від 16.03.2023, код квитанції 9299-6407-8327-1017, судовий збір в розмірі 1073,60 (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна