м. Вінниця
28 березня 2023 р. Справа № 120/237/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 , відповідач 1), ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3, об'єднання , відповідач 2) із позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів, яка полягала у нездійсненні розгляду заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності , пов'язаної із захворюванням внаслідок захисту Батьківщини , неподанні такої заяви за підпорядкованістю в 15 денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - до Головного управління Національної гвардії України та не здійсненні такої виплати;
- зобов'язати здійснити розгляд заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності, пов'язаної із захворюванням внаслідок захисту Батьківщини у порядку та строки встановлені Порядком та вирішити питання про призначення виплати одноразової грошової допомоги в розмірі 250 -кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернувся до відповідачів із заявами про надання роз'яснення з приводу отримання спірної допомоги, однак відповіді не отримав . Натомість, від НГУ надійшло роз'яснення про необхідність звернення до військової частини НОМЕР_1 НГУ.
Відповідні заяви про виплату допомоги також були направлені на адресу відповідачів, однак звернення проігноровані, що і стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 16.01.2023 р. відкрито провадження у справі та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
30.01.2023 р. надійшов відзив від військової частини НОМЕР_1 , в якому просила відмовити в задоволенні позову вказуючи на те, що для виплати спірної допомоги, військовослужбовець подає уповноваженому органу заяву про виплату одноразової грошової допомоги. Проте, на адресу військової частини НОМЕР_1 така заява не надходила. Посилання ж представника позивача про направлення заяви на електронну адресу, вважає необґрунтованими , оскільки офіційна адреса відповідача відмінна від тієї, на яку направлено заяву.
30.01.2023 р. надійшов відзив від представника ІНФОРМАЦІЯ_3, в якому просив відмовити в задоволенні позову вказуючи, що не здійснює направлення та підготовку висновків стосовно призначення допомоги. Цей обов'язок покладено на військову частину. В свою чергу, на адресу об'єднання не надходив висновок військової частини, а отже не здійснювалась перевірка поданих документів, як наслідок, не направлялись такі до розпорядника коштів.
Ухвалою від 20.01.2023 р. витребувано додаткові докази у сторін.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази суд встановив наступне.
Згідно довідки Миколаївської обласної МСЕК від 16.09.2022 р. ОСОБА_1 визнаний інвалідом третьої групи.
16.10.2022 р. на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем подано заяву про надання роз'яснень щодо чіткого порядку отримання допомоги, надання зразку рапорту та переліку документів, які слід подати.
17.10.2022 р. представником ОСОБА_1 подано до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму.
07.11.2022 р. представником позивача повторно направлено до Південного оперативно - територіальне об'єднання Національної гвардії заяву про виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 250 - кратного прожиткового мінімуму.
Однак відповіді на подані заяви, позивач не отримав, як і спірної допомоги, що і стало підставою для звернення до суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст), регламентується Порядком одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві , затвердженого постановою КМУ від 25 грудня 2013 р. № 975 (далі - Порядок №975).
Відповідно до п. п. 3, 6 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є:
у разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть;
у разі встановлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії, а у разі повторного огляду та зміни групи інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії про первинне встановлення інвалідності.
Одноразова грошова допомога призначається і виплачується:
1) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 400-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
2) військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі: 120-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності I групи; 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи;70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності III групи;
Згідно п. 11 Порядку №975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи і про реєстрацію місця проживання (за наявності);
документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, або особа, звільнена з військової служби, якому (якій) виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, подає уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому - восьмому цього пункту, та копію відповідного рішення суду.
Призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів) (п. 12 Порядку №975 ).
Пунктом 13 Порядку №975 визначено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Із процитованого видно, що військовослужбовець подає уповноваженому органу заяву із відповідними документами, а останній подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 Порядку. Розпорядник ж у місячний строк приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання. При цьому, призначення і виплата допомоги здійснюється центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
Суд вказує на те, що згідно пункту 4 Методичних рекомендацій, затверджених командувачем НГУ від 12.05.2014 р. визначено, що оформлення та подання документів до ГУ НГУ на одержання грошової допомоги в разі встановлення інвалідності військовослужбовцям забезпечує командир військової частини.
Отже, уповноваженим органом до якого мав би звернутись позивач із заявою про виплату спірної допомоги та, відповідно, який мав підготувати висновок і направити до ГУ НГУ (установи, яка здійснює призначення та виплату допомоги) є військова частина НОМЕР_1 .
Разом з тим, із матеріалів справи встановлено, що заява від 07.11.2022 р. адресована командиру військової частини НОМЕР_1 НГУ направлена на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час, як вказує відповідач 1, офіційна електронна адреса частини є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суд акцентує увагу, що позивачем не надано доказів доставки заяви щодо виплати допомоги датованої 07.11.2022 р. саме військовій частині НОМЕР_1 , яка є уповноваженим органом на складання висновку і направлення документів до НГУ .
За таких обставин, враховуючи вищепроцитоване , суд доходить висновку, що вимоги заявлені до військової частини НОМЕР_1 не підлягають задоволенню за відсутності самого спору, адже позивас не звертався про виплату допомоги до уповноваженого органу.
Окрім того, не підлягають задоволенню вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3, яка полягала у неподанні заяви про виплату за підпорядкованістю в 15 денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів - до Головного управління Національної гвардії України та не здійсненні такої виплати, оскільки, як зазначено вище, останнє не є ані уповноваженим органом , що здійснює подачу відповідних документів, ані органом , що призначає і виплачує кошти.
Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що позивач двічі звертався із заявами, зокрема 17.10.2022 р. та 07.11.2022 р. до ІНФОРМАЦІЯ_3 України про виплату допомоги, які отримані останнім , однк відповіді не отримав.
Статті 15, 20 Закону України " Про звернення громадян" передбачають, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Із процитованого видно, що установи, організації зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати заяви і надавати відповідь заявникові у визначений термін.
Однак, як зазначалось вище, ІНФОРМАЦІЯ_3 України отримавши заяви позивача про виплату допомоги, відповіді не надало.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог з метою захисту прав позивача та керуючись ст. 245 КАС України, визнати протиправною бездіяльність щодо не розгляду заяв позивача датованих 17.10.2022 р. та 07.11.2022 р. та зобов'язати розглянути заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Разом з тим, відповідно до статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивач звільнений від сплати судового збору, відтак такий не сплачувався, а отже не підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 України щодо не розгляду заяв ОСОБА_1 датованих 17.10.2022 р. та 07.11.2022 р. про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяви ОСОБА_1 датовані 17.10.2022 р. та 07.11.2022 р. про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 3 групи інвалідності.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Відповідач 2: ІНФОРМАЦІЯ_3 (АДРЕСА_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_4).
Повний текс рішення оформлено 28.03.2023 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна