Справа № 609/1034/22Головуючий у 1-й інстанції Харлан М.В.
Провадження № 33/817/143/23 Доповідач - Ваврів І.З.
Категорія -
28 березня 2023 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З.
з участю: особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
- захисника ОСОБА_1 - адвоката Сідорова В.М.,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,- адвоката Сідорова В.М. на постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року,
Постановою Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Як визнав суд, ОСОБА_1 21 грудня 2022 року, о 16.49 год., в с. Васьківці Кременецького району, по вул. Центральна керував транспортним засобом «SKODA SUPER B» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із згоди водія проводився із застосуванням Alcotest 6820 «Drager». Результат 0.74 проміле, чим порушив вимоги п.2.9(А) Правил дорожнього руху України.
В апеляційній скарзі захисник особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 - адвокат Сідоров В.М. ставить питання про скасування вищевказаної постанови Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року та закриття провадження у справі.
Апелянт вважає оскаржувану постанову такою, що не повністю відображає фактичні обставини справи, що мали місце під час зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №181321 від 21 грудня 2022 р.
В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Сідоров В.М. вказує, що за результатами розгляду адміністративних матеріалів провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити, оскільки під час складання протоколу поліцейськими було грубо порушено процедуру складання останнього та “Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції”, а також відсутній склад адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що ОСОБА_1 був позбавлений права закріпленого ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, оскільки суддя місцевого суду в порушення норм ст. 7, 251 КУпАП з власної ініціативи почав збирати докази по справі, викликати та допитувати працівників поліції, витребовувати у них відеоматеріали, які не були додані до матеріалів справи.
Звертає увагу, що дослідженні місцевим судом докази, не повністю узгоджуються між собою та є такими, що викликають сумнів з приводу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, оскільки суд безпідставно, критично оцінив показання допитаних в судовому засіданні свідків та те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом.
Вказує, що факт направлення ОСОБА_1 до медичного закладу в супроводі поліцейських свідчить про те, що останній не був згідний з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки.
Сторона захисту стверджує, що долучене в судовому засіданні під час розгляду справи місцевим судом відео слід оцінити критично, оскільки воно є неналежним та не допустимим доказом, як таке, що отримане в порушення процесуального порядку.
Враховуючи вищенаведене, апелянт просить скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Заслухавши особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Сідорова В.М., які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що в її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення.
Висновок суду про винуватість та кваліфікацію дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведений належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами.
Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Твердження апелянта стосовно того, що суд безпідставно взяв на себе функцію обвинувачення у даній справі є безпідставним і базується виключно на його суб'єктивній оцінці приписів чинного законодавства, яка спростовується судовим рішенням, постановленим судом з дотримання вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, який є нормативним актом, що регулює суспільні відносини по притягненню до адміністративної відповідальності.
Порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення визначений положеннями глави 22 КУпАП.
Приписи правових норм, якими регламентується порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, не містять безпосередньої заборони для суду вчиняти дії, необхідні для виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, яким є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування усіх обставин справи.
Тому витребування судом документів, які були складені уповноваженими на те працівниками в межах даного провадження і не були долучені до матеріалів справи при направленні її до суду, не слід вважати збиранням доказів у розумінні ч.2 ст.251 КУпАП, що покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Натомість, вчинення таких дій судом, які апелянтом оспорюються, спрямовані на перевірку доводів, викладених в апеляційній скарзі та доказів, наявних у матеріалах справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 181321 від 21 грудня 2022 року, ОСОБА_1 21 грудня 2022 року, о 16.49 год., в с. Васьківці Кременецького району, по вул. Центральна керував транспортним засобом «SKODA SUPER B» д.н.з. НОМЕР_1 перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння із згоди водія проводився із застосуванням Alcotest 6820 «Drager». Результат 0.74 проміле, чим порушив вимоги п.2.9(А) Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об'єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі.
Зокрема, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою з технічного приладу “Драгер 6820”, якими зафіксовано результат проведеного огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 - 0, 74 проміле.
Обидва документи, як і протокол про адміністративне правопорушення, підписані ОСОБА_1 без жодних зауважень.
При цьому, з оглянутого судом відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатом огляду, проте, в подальшому виявив бажання пройти огляд в найближчому медичному закладі. За результатами проведення такого, в матеріалах справи міститься висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21 грудня 2022 р. №19, складеного лікарем КНП “Шумська міська лікарня” Шумської міської ради, згідно якого ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп'яніння.
Перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, при проходженні огляду в медичному закладі додатково підтверджується відеозаписами, долученими до матеріалів справи, з яких слідує, що за результатами проведеного огляду в медичному закладі в останнього виявлено - 0,57 проміле та при повторно продуванні газоаналізатора через деякий час - 0,59 проміле.
З вищенаведеного слідує, що доводи апеляційної скарги в частині незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного на місці зупинки, не спростовують факту керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, що зафіксовано належними і допустимими доказами.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, яким зафіксовано процедуру проведення огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 .
Матеріалами відеофіксації підтверджується, що водієві ОСОБА_2 було названо наявні у нього ознаки алкогольного сп'яніння; запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння; після проведення огляду на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу «Drager Alcotest 6820» ОСОБА_1 ознайомлено з результатами огляду та з'ясовано чи не бажає він пройти такий огляд в медичному закладі, від чого останній спочатку відмовився, проте в подальшому проїхав у супроводі працівників поліції в заклад охорони здоров'я, за результатами проведення якого, в останнього констатовано стан алкогольного сп'яніння.
Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в час та місці, зазначеному у протоколі про адмінправопорушення, слід врахувати, що даний довід був належним чином досліджений судом першої інстанції та спростований під час судового розгляду, з висновками якого суддя апеляційного суду погоджується.
Твердження захисника про те, що його підзахисний ОСОБА_1 , не керував траспортним засобом «Skoda Super B», державний номерний знак НОМЕР_1 , спростовуються переглянутими відеозаписами із нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора із службового автомобіля поліцейських. Так, як вбачається із відеозаписів, саме ОСОБА_1 був водієм вказано автомобіля.
При цьому, характер його поведінки під час спілкування з працівниками поліції свідчить, що саме він керував вказаним транспортним засобом, що ОСОБА_1 фактично і не заперечував.
Таким чином, заперечення стороною захисту факту керування транспортним засобом розцінюються апеляційним судом як обраний спосіб захисту з метою уникнення від відповідальності.
З огляду на вказані вище докази, які належним чином досліджені судом першої інстанції, вважаю, що дії працівників поліції при проведенні огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 , узгоджуються з приписами ст.266 КУпАП та відповідають вимогам Інструкції “Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р № 1452/735.
Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним.
Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об'єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи.
З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю.
Керуючись ст.294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Сідорова В.М. залишити без задоволення, а постанову Шумського районного суду Тернопільської області від 20 лютого 2023 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя