Справа № 461/6152/17 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.
Провадження № 22-ц/811/1623/22 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
09 березня 2023 року м.Львів
Справа № 461/6152/17
Провадження № 22ц/811/1623/22
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
секретар: Салата Я.І.
розглянув справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова постановлену у м. Львові 20 травня 2022 року у складі судді Мироненко Л.Д., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності, -
встановив:
В провадженні Галицького районного суду м.Львова перебували матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , з участю третіх осіб: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсними заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності.
Позивачем було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка мотивована тим, що під час розгляду справи судом нею було понесено витрати на проведення судово-психіатричної експертизи в розмірі 27 019,89 грн., які позивач просить стягнути на її користь з відповідача.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
Ухвалу суду оскаржує ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі посилається на те, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Звертає увагу, що оскільки судом в повному обсязі позовні вимоги задоволено, а тому сума судових витрат, понесених нею у межах даної справи (в т.ч. за проведення судово-психіатричної експертизи) підлягала стягненню з відповідача. Просить ухвалу скасувати і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на її (позивача) користь витрати у зв'язку з проведенням судово-психіатричної експертизи в сумі 27 019,89 грн.
В.о. завідувача П'ятої Львівської державної нотаріальної контори Зворецька Л. подала клопотання, у якому просить проводити розгляд справи без участі цієї нотаріальної контори.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справ інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, заяви про відкладення розгляду справи не подали.
Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки сторін в судове засідання та ухвалив проводити розгляд справи у відсутності учасників.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Встановлено, що 3 лютого 2022 року представником позивача було подано заяву про те, що протягом 5 днів після ухвалення судового рішення, будуть надані докази понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 3 лютого 2022 року цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Ткачук Г.І., приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Амбросійчук Л.В., П'ятої Львівської державної нотаріальної контори, про визнання недійсним заповіту та свідоцтва про право на спадщину, визнання права власності задоволено повністю.
Вказане рішення не було оскаржено в апеляційному порядку та набрало законної сили 14 березня 2022 року.
Судом було встановлено, що до закінчення судових дебатів у справі та протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду представником позивача було подано заяву про те, що протягом 5 днів будуть надані докази понесених судових витрат лише на професійну правничу допомогу.
10 травня 2022 року до суду першої інстанції надійшла заява від ОСОБА_1 , у якій вона просить винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на її (позивача) користь витрати на проведення судово-психіатричної експертизи.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 2 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України).
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року (справа № 755/9215/15-ц), зокрема, зазначила, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Відповідно до п.п. 1, 2, 4, 5, 6, 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України). Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони судових витрат, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
На відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, як на підставу для відмови у відшкодуванні суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи, вказав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 22 січня 2020 року (справа №551/1136/17).
На підставі аналізу наявних у справі доказів та встановлених обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що стороною позивача в порушення визначеної процесуальним законом процедури не подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи протягом п'яти днів після ухвалення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційної скарги, відповідають встановленим обставинам. Підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
Керуючись: ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 20 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 14 березня 2023 року.
Головуючий______________________Т. І. Приколота
Судді: ________________ Мікуш Ю.Р. ___________________ Р.В. Савуляк