Справа № 305/262/22
Іменем України
16 березня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого - Джуги С.Д.
суддів - Кожух О.А., Мацунича М.В.
з участю секретаря судового засідання: Чичкало М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року у складі судді Ємчука В.Е., про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Двірник Інна Валентинівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Мазуренко Сергій В'ячеславович про визнання недійсним довіреності та договору купівлі-продажу,-
ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову.
Заява мотивована тим, що заявник має намір пред'явити позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Двірник Інна Валентинівна, приватний нотаріус Мазуренко Сергій В'ячеславович про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу. Зазначає, що 08 серпня 2005 року ОСОБА_2 придбав за договором купівлі-продажу об'єкт незавершеного будівництва та земельну ділянку в селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області. Земельна ділянка площею 36000 кв.м. має кадастрові номери 2123683001:02:002:0001 та 2123683001:02:003:0001. На підставі вказаного договору купівлі-продажу позивачем проведено реєстрацію та виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЗК №035780 від 23.11.2005 року на ім'я ОСОБА_2 . Маючи намір відчужити майно, 18.12.2021 він замовив інформацію з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, і з'ясував, що починаючи з 18.10.2019 частина майна, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001 площею 3000 га належить іншій особі - ОСОБА_1 . З наявної в реєстрі речових прав скан копії договору вбачається, що ОСОБА_1 (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2019 укладеного представником ОСОБА_3 (Відповідачем 2) (який діяв на підставі довіреності), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., зареєструвала право власності на земельну ділянку площею 3000 га. Спірний договір від імені позивача підписав представник за довіреністю Леоненко С.М. від 19.08.2019, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В. за реєстровим номером 11820. Вказані у позові нотаріуси та відповідачі по справі позивачу не відомі, жодної довіреності чи угоди щодо купівлі-продажу земельної ділянки він не підписував, а у день посвідчення довіреності позивач фізично перебував у місті Києві, що підтверджується виписками з магазину м. Києва, здійснюючи оплату товарів. Про існування такого договору йому не відомо. Він не вчиняв жодних дій, які б підтверджували намір продати майно. Крім того, це майно є об'єктом спільної сумісної власності, а сам продаж вчинено з грубим порушенням - без згоди дружини. З огляду на викладене вважає за необхідне просити суд накласти заборону на вчинення дій щодо оформлення договору купівлі-продажу, міни, дарування та інше відчуження майна - спірної землі. На сьогодні між сторонами існує спір про право та є ризик відчуження спірної земельної ділянки, оскільки вказаний об'єкт розміщений в оголошеннях на продаж на платформі OLX. З огляду на шахрайські дії з використанням підробного підпису особою за довіреністю на розпорядження майном, яку позивач не надавав та не підписував, внесені відомості до ЄРДР про вчинення злочину. У випадку невжиття заходів може мати місце невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, який заявник має намір подати.
У зв'язку з наведеним заявник просив накласти заборону на вчинення дій щодо оформлення договору купівлі-продажу, міни, дарування та інше відчуження спірного майна - землі в селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3000 Га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу укладений 18.10.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) до розгляду справи по суті. Накласти арешт на землю в селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3000 га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу укладений 18.10.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) до розгляду справи по суті.
Ухвалою Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову до пред'явлення позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Двірник Інна Валентинівна, приватний нотаріус Мазуренко Сергій В'ячеславович про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу - задоволено.
Накладено заборону на вчинення дій щодо оформлення договору купівлі-продажу, міни, дарування та інше відчуження спірного майна - земельної ділянки, що розташована у селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області, з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3,0000 га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу, укладений 18.10.2019, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) - до розгляду справи по суті.
Накладено арешт на земельну ділянку, що розташована у селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3,0000 Га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу укладений 18.10.2019, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) - до розгляду справи по суті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування зазначеної ухвали та відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки така постановлена всупереч вимогам статей 151-153 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом безпідставно вжито заходи забезпечення позову, оскільки заявником не підтверджено наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення; суд не застосував до позивача зустрічне забезпечення; також зазначено, що останньою датою для подання позову до суду було- 19.02.2022 р., натомість така подана лише 22.02.2022р., що є окремою підставою для скасування забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_5 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Представник апелянта ОСОБА_1 - адвокат Тричинець Н.П., представник ОСОБА_2 - адвокат Бадзелюк П.П. надіслали суду письмові клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що дані представники в минуле судове засідання, яке було призначене на 16.02.2023 року, також подавали суду письмові клопотання про відкладення справи і таке судом було задоволено.
З врахуванням повторної неявки в судове засідання представників сторін, виходячи із завдання та основних принципів цивільного судочинства, зокрема: розумності строків розгляду справи, неприпустимості зловживання процесуальними правами, колегія суддів дійшла висновку про відхилення заявлених клопотань та розгляд справи у їх відсутності.
Розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом даних норм, забезпечення позову - це заходи щодо охорони матеріально - правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може сховати майно, продати, знищити або знецінити його, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. При цьому заявник виходить з припущення про ймовірність таких дій і не зобов'язаний подавати суду докази.
Згідно з ч.1, ч.2 ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N9 від 22.12.2006 р., розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Заходи забезпечення позову визначаються, виходячи із засад розумності, співмірності та враховуючи конкретні обставини справи.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюється судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Двірник І.В., приватний нотаріус Мазуренко С.В. про визнання недійсними довіреності та договору купівлі-продажу в якій просив: накласти заборону на вчинення дій щодо оформлення договору купівлі-продажу, міни, дарування та інше відчуження спірного майна - землі в селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3000 Га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу укладений 18.10.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) до розгляду справи по суті; накласти арешт на землю в селі Кваси, Рахівського району, Закарпатської області з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001, площею 3000 га, власником якої є ОСОБА_1 (підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу укладений 18.10.2019 посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В., серія та номер НОВ 356905 реєстр №746 рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 49238096 від 18.10.2019, реєстраційний номер запису право власності 1940380221236) до розгляду справи по суті.
В заяві вказує, що належна йому земельна ділянка з кадастровим номером 2123683001:02:003:0001 площею 3000 га на даний час належить ОСОБА_1 (Покупець) на підставі договору купівлі-продажу від 18.10.2019 укладеного представником ОСОБА_3 (Відповідачем 2) (який діяв на підставі довіреності), посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Мазуренко С.В. Спірний договір від імені позивача підписав представник за довіреністю Леоненко С.М. від 19.08.2019, що посвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Двірник І.В. за реєстровим номером 11820. Вказані у позові нотаріуси та відповідачі по справі позивачу не відомі, жодної довіреності чи угоди щодо купівлі-продажу земельної ділянки він не підписував. Крім того, дане майно є об'єктом спільної сумісної власності, а сам продаж вчинено з грубим порушенням - без згоди дружини. Між сторонами існує спір про право та є ризик відчуження спірної земельної ділянки, оскільки вказаний об'єкт розміщений в оголошеннях на продаж на платформі OLX. З огляду на шахрайські дії з використанням підробного підпису особою за довіреністю на розпорядження майном, яку позивач не надавав та не підписував, внесені відомості до ЄРДР про вчинення злочину. У випадку невжиття заходів може мати місце невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову, який заявник має намір подати.
Таким чином з наданих заявником матеріалів вбачається, що заявник ОСОБА_2 має намір оспорити укладені від його імені правочини : довіреність від 19.08.2019 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 18.10.2019 , на підставі яких було відчужено належну на праві власності позивачу земельну ділянку, і між заявником ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і ОСОБА_3 наявний спір щодо правомірності набуття у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, яка раніше на праві приватної власності належала заявнику.
Подаючи заяву про забезпечення позову позивач обґрунтував її тим, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. З таким обґрунтуванням повністю погоджується і колегія суддів.
Майно, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення позову, є предметом спору і відносно даного майна позивач має матеріально правові інтереси, за захистом яких він має намір звернутися до суду, і в разі задоволення позову, позивачу буде гарантований ефективний захист і поновлення його прав, за захистом яких він прагне звернутися до суду.
Заявлені заходи забезпечення позову є співмірними з позовними вимогами, з якими має намір звернутися заявник.
Окрім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції на законних підставах вжито заходів забезпечення позову та обґрунтовано постановлено оскаржувану ухвалу.
Доводи апеляції, що заявником не підтверджено наявність обставин, що можуть ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення, є безпідставними і не заслуговують на увагу, оскільки заявником до заяви про забезпечення позову долучено оголошення, яке розміщено на веб порталах ОЛХ та ОСОБА_6 щодо продажу спірної земельної ділянки, що свідчить про намір відчуження даної земельної ділянки та ускладнення чи унеможливлення відновлення порушених прав заявника, за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Не заслуговують на увагу посилання в апеляції, що суд не застосував до заявника зустрічне забезпечення, позаяк застосування зустрічного забезпечення є правом суду, а підстави передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, за яких суд зобов'язаний застосувати зустрічне забезпечення, відсутні, оскільки заявник має зареєстроване в установленому законом порядку місце проживання (перебування) на території України та майно на території України, зокрема іншу земельну ділянку, яке є достатнім для відшкодування можливих збитків, що можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги, що заявником своєчасно, в десятиденний строк з моменту подання заяви про забезпечення позову (09.02.2022), не подано позов, що є підставою для скасування забезпечення позову, оскільки з долученої до відзиву на апеляційну скаргу інформації з Укрпошти підтверджено, що заявником подано позов до суду 18.02.2022 року, тобто в межах строків установлених законом.
З врахуванням наведеного ухвала судом першої інстанції постановлена з дотриманням вищевказаних норм процесуального права. Підстав для її скасування чи зміни не має.
За таких обставин, апеляційну скаргу, відповідно до ст.375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Керуючись нормами статей 149, 150, 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Рахівського районного суду Закарпатської області від 10 лютого 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 27 березня 2023 року.
Головуючий:
Судді: