Справа № 303/1114/23
Закарпатський апеляційний суд
21.03.2023 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань ОСОБА_4 ,
та учасників судового провадження : підозрюваного ОСОБА_5 ,
та його захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/100/23, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2023 року, задоволено погоджене прокурором клопотання старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 (далі - слідчий) у кримінальному провадженні №12023071040000004, внесеному 02.01.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та застосовано відносно підозрюваного
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України не судимого,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 квітня 2023 року включно з визначенням застави в розмірі шістдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161 040 гривень із покладенням на підозрюваного таких процесуальних обов'язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.
З матеріалів клопотання убачається, що 15 лютого 2023 року, до слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області звернувся слідчий із погодженим прокурором клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України ОСОБА_5 . Клопотання мотивовано тим, що органом досудового розслідування ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному збуті особливо-небезпечних наркотичних речовин, що мало місце 14 лютого2023 року, яке відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, і за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Слідчий у клопотанні зазначає, що необхідність у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному викликана метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки та покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч.1 ст. 177 КПК України. Так, слідчий вважає, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки злочин, який інкримінується ОСОБА_5 віднесено до тяжких, відтак підозрюваний, розуміючи невідворотність призначення йому покарання, може ухилятися від слідства та суду; також існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити новий злочин, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Враховуючи викладене, тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам, слідчий просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу в розмірі не меншому ніж вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В ухвалі слідчий суддя вказує на те, що під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 взято до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання винуватим у його вчиненні, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, віднесено до тяжких злочинів, у разі доведення вини ОСОБА_5 , йому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від шести до десяти років з конфіскацією майна. Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази слідчий суддя також дійшов висновку про обґрунтованість ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: перебуваючи на волі ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вищезазначені обставини у своїй сукупності дають слідчому судді підстави вважати, що слідчим доведено належними та допустимими доказами недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Окрім того, слідчий суддя при обранні відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу взяв до уваги й інші обставини, зокрема відомості про особу підозрюваного ОСОБА_5 , який посередньо характеризується за місцем проживання, ніде не працює, відтак оцінивши в сукупності обставини, визначені статтею 178 КПК України, у тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого ним злочину, слідчий суддя вважав за необхідне застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що стороною обвинувачення не доведено, а слідчим суддею не наведено доказів щодо необхідності застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу та неможливість усунення встановлених щодо підозрюваного ризиків, передбачених ст. 177 КПК України лише у такий спосіб. Стверджує, що слідчий суддя залишив поза увагою те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки. Адвокат ОСОБА_6 вважає, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для його підзахисного. Просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення учасників судового розгляду: підозрюваного ОСОБА_5 , та його захисника, адвоката ОСОБА_6 , які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядаються за відсутності прокурора, неявка якого, з огляду на положення ст. 405, 422 КПК України, не перешкоджає її розгляду. Приймаючи рішення про розгляд справи за відсутності прокурора, апеляційний суд бере до уваги, що прокурор належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак подав заяву про проведення судового засідання без його участі, а сторона захисту не заперечувала щодо розгляду апеляційної скарги без участі прокурора.
Доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість судового рішення колегія суддів відхиляє з таких підстав.
Так, відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді місцевого суду про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_5 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає приписам ст. ст. 177, 183, 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісті викладених у ньому доводів.
При цьому, колегія суддів бере до уваги те, що у провадженні старшого слідчого СВ Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_7 знаходиться кримінальне провадження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, процесуальне керівництво у якому здійснює прокурор Мукачівської окружної прокуратури ОСОБА_8 .
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу брали участь підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник - адвокат ОСОБА_6 , що свідчить про дотримання слідчим суддею і вимог, передбачених ст. 193 КПК України.
Обґрунтованим є й висновок слідчого судді про те, що надані органом досудового розслідування докази доводять обставини, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України кримінального правопорушення. Указаний висновок підтверджується приєднаними до клопотання матеріалами (доказами), зокрема: протоколом затримання ОСОБА_5 від 14.02.2023 під час вчинення кримінального правопорушення; протоколами допиту свідків від 14.02.2023; визнанням та приєднанням виявленої наркотичної речовини в якості речового доказу, - на підставі яких 15.02.2023 винесено повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Дослідивши додані до клопотання докази, колегія суддів вважає, що у них містяться відомості про вчинені ОСОБА_5 діяння, які підпадають під ознаки передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України кримінального правопорушення. Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини, відображену в п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182), а також у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування». При цьому, колегія суддів доходить висновку про те, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують на даному етапі досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний має відношення до вчинення кримінального правопорушення.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що на цій стадії процесу, як слідчий суддя, так і суд апеляційної інстанції, не вправі давати доказам оцінку з точки зору достовірності, достатності та взаємозв'язку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини та кваліфікації дій підозрюваного, розглядати та вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження щодо обвинуваченого по суті.
Разом із тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Обґрунтованим, на думку колегії суддів, є й висновок слідчого судді про існування передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, зокрема щодо можливого ухилення підозрюваного ОСОБА_5 від слідства та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків, експертів у цьому ж провадженні.
Погоджуючись з указаним висновком, колегія суддів вважає, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення та фактичні обставини його вчинення, у своїй сукупності з його тяжкістю (передбачене ч. 2 ст. 307 КК України кримінальне правопорушення відноситься до тяжких злочинів, за яке може бути призначено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років із конфіскацією майна) та даними про особу підозрюваного (офіційно не працює та не має постійного джерела доходів, раніше не судимий відповідно до ст. 89 КК України, не одружений, посередньо характеризується за місцем проживання) повністю підтверджують наявність вищевказаних ризиків та висновок слідчого судді й у цій частині.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання також убачається, що слідчий та прокурор під час розгляду клопотання посилалися на вищенаведені обставини, і що слідчим суддею таким дана належна оцінка.
Поряд із цим, апеляційний суд вважає, що наявність передбачених п. п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_5 , фактичні обставини, за яких ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, а також дані про особу підозрюваного, свідчать і про обґрунтованість висновку слідчого судді про те, що інші, більш м'які, запобіжні заходи ніж тримання під вартою, можуть бути недостатніми для запобігання вищенаведеним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що стороною обвинувачення не доведено, а слідчим суддею не наведено доказів щодо необхідності застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та неможливість усунення встановлених щодо підозрюваного ризиків, передбачених, ст. 177 КПК України, лише у такий спосіб, - апеляційний суд відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеним вище.
Із цих підстав, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, апеляційний суд визнає такими, що не впливають на висновки слідчого судді про наявність вищеописаних ризиків та не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
При цьому, відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо підозрюваний і не має на меті ухилятися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, однак, обставини, за яких вчинено кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, у тому числі й дані про особу підозрюваного, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
При оцінці доводів апеляційної скарги та прийнятті судового рішення береться до уваги і те, що стороною захисту не вказується на наявність у ОСОБА_5 таких захворювань, які перешкоджають триманню його під вартою; що підозрюваний із урахуванням захворювань не може триматися під вартою; що тримання ОСОБА_5 під вартою може негативно відобразитись на стані його здоров'я.
Тому, доводи апеляційної скарги про можливість застосування щодо ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, - апеляційний суд також відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження і не спростовують висновків слідчого судді, вважаючи, що викладені в ухвалі слідчого судді факти, які знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, не дають підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.
Крім того, колегія суддів вважає, що, постановляючи ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, врахував і положення ст. ст. 182, 183 КПК України, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, характер та спосіб його вчинення, негативні наслідки для суспільства від злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, і дійшов належного висновку про визначення йому розміру застави, який, у разі його внесення, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5 як підозрюваного у кримінальному провадженні.
Тому, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що визначений розмір застави, передбачений ст. 182 КПК України, гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, і у свою чергу обґрунтовано визначив розмір застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який, на переконання колегії суддів, у разі його внесення, буде достатнім для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
При цьому, апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що стороною захисту не надано будь-яких доказів, у тому числі і про майновий стан підозрюваного ОСОБА_5 , які б свідчили про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного, що в свою чергу свідчить про те, що підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 апеляційним судом не встановлено. Також, апеляційний суд враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити в особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, і, оцінивши в сукупності тяжкість кримінального правопорушення та покарання, яке може бути призначено за його вчинення, обставини його скоєння, наявні в матеріалах судового провадженні відомості про особу підозрюваного, кількість та ступінь передбачених ст. 177 КПК України ризиків, - апеляційний суд вважає, що встановлений слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 розмір застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є необхідним і достатнім, у разі його внесення, для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_5 , апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані і безпідставні.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_5 обґрунтовано обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави - 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, так як існують ризики невиконання ним своїх процесуальних обов'язків, а інший, менш суворий, запобіжний захід чи застава в меншому розмірі, не зможуть запобігти вищевказаним ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Колегія суддів також вважає, що строк тримання підозрюваного ОСОБА_5 під вартою слідчий суддя встановив відповідно до приписів ч. 1 ст. 197 КПК України.
На інші доводи в обґрунтування незаконності судового рішення в апеляційній скарзі не вказується, і таких даних у ході розгляду апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала слідчого судді, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б істотно могли вплинути на висновки слідчого судді чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується.
Керуючись ст. ст. 176-181, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 лютого 2023 року, якою задоволено погоджене прокурором клопотання слідчого у кримінальному провадженні №12023071040000004, відомості про кримінальне правопорушення в якому 02.01.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 квітня 2023 року включно з визначенням застави в розмірі шістдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 161 040 гривень, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: