Справа № 686/6130/23
Провадження № 1-кс/686/2087/23
27 березня 2023 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , представника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
встановив:
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду із скаргою на бездіяльність уповноважених службових осіб ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою, в якій просить зобов'язати уповноважену службову особу ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому внести відомості за його заявою про кримінальне правопорушення, вчинене адміністрацією ЗВК №58 до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу обґрунтовує тим, що 27 лютого 2022 року він подав до ТУ ДБР, розташованого у м. Хмельницькому заяву про вчинення, на його думку, злочинів адміністрацією ЗВК №58 стосовно неправомірної, на думку скаржника, сплати його родичами грошових коштів за перебування у кімнаті для довгострокових побачень з розрахунку не за добу, а за кожну особу.
Однак відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою не внесено, а отже вимоги ст.214 КПК України не виконані.
У судовому засіданні скаржник і його представник підтримали вимоги скарги, просили її задовольнити.
Слідчий, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду скарги, у судове засідання не з'явився, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України це не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3 і його представника ОСОБА_4 скаржника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Положеннями частини 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені ч.5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлені з іншого джерела.
Аналогічні за змістом норми містяться у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (далі - Положення), затвердженого наказом Генерального прокурора України №298 від 30.06.2020, згідно з яким відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Згідно з пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні.
Реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України у справі за конституційною скаргою ОСОБА_5 від 17.06.2020, згідно з пунктом 5 мотивувальної частини якого зазначено, що "встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який має бути забезпечено під час розгляду відповідних питань хоча б у двох судових інстанціях: законодавець має запровадити такий обсяг судового контролю за бездіяльністю слідчого чи прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Реєстру після отримання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, що дозволяв би здійснити ефективний судовий контроль щодо відповідних питань та за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження, а отже, надати їй реальний доступ до судового захисту".
Указане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
За положеннями ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно із ст.7 КПК України в якості загальної засади кримінального провадження проголошено змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку про неможливість ініціювання кримінального провадження шляхом внесення відомостей до ЄРДР без належних на те підстав.
У порядку судового контролю за поданою відповідно до ст..303 КПК України скаргою слідчим суддею можуть бути перевірені достатність даних, які вказують на ознаки кримінального правопорушення та підстави, за яких відомості уповноваженою особою до ЄРДР не внесені.
Зі змісту заяви про вчинення кримінального правопорушення та досліджених матеріалів слідує, що заява ОСОБА_3 від 27.02.2023, зареєстрована того самого дня у ТУ ДБР у м.Хмельницькому за №-419зкп.
У цій заяві ОСОБА_3 зазначає,що із 2014 року по жовтень 2022 року його родичі, зокрема мати ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , сплачували за надання кімнати для довгострокових побачень грошові кошти із розрахунку перебування кожної особи у такій кімнаті, в той час як правильним за твердженням скаржника є плата за добу незалежно від кількості осіб.
Листом за вих. № 419зкп від 15.03.2023. заявнику за підписом керівника Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Хмельницькому) ТУ ДБР у м.Хмельницькому ОСОБА_9 надіслана відповідь , у якій вказано, що указана заява долучена до попереднього звернення зважаючи на дублюючий характер, відомості до ЄРДР не внесені.
Інформацією про кримінальне правопорушення є обставини та конкретні факти, викладені у заяві особи про вчинення кримінального правопорушення, які містять ознаки складу кримінального правопорушення та можуть бути перевірені у кримінально-процесуальному порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Кримінально-виконавчого кодексу України засуджені мають право на побачення: короткострокові тривалістю до чотирьох годин і тривалі - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти.
Оплата послуг за користування кімнатами короткострокових і тривалих побачень здійснюється засудженими або їх родичами чи іншими особами за рахунок власних коштів.
Згідно із пунктом 7 Переліку платних послуг, які можуть надаватися органами та установами виконання покарань, слідчими ізоляторами (їх виробничими майстернями і підсобними господарствами) та іншими установами Державної кримінально-виконавчої служби, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 №1017, до таких платних послуг належить надання місць у відомчих готелях (гуртожитках) для тимчасового проживання, а також у кімнатах побачень для засуджених та їх родичів.
Отже, установи виконання покарань мають право стягувати плату за надання кімнат для довгострокових побачень.
Аргументи ОСОБА_3 про можливе вчинення кримінального правопорушення фактично зводяться до незгоди скаржника із порядком розрахунку вартості кімнат для довгострокових побачень у ДУ «Замкова виправна колонія 58».
Проте указане не є повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, оскільки не містить об'єктивних даних, які підтверджували би реальність конкретної події кримінального правопорушення та свідчили би про існування обставин, що свідчать про його ознаки.
Повернення сплачених коштів, які скаржник вважає сплаченими помилково чи надміру до державного бюджету врегульований Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787.
З огляду на викладене, правовідносини, про які зазначає ОСОБА_3 мають вирішуватися у цивільно-правовому порядку.
Разом із цим указана інформація про факти можливого вчинення кримінального правопорушення з аналогічними твердженнями ОСОБА_3 уже була предметом розгляду слідчого судді та суду апеляційної інстанції.
Ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19.01.2023 у справі 686/27265/22, провадження №1-кс/686/66/23 за результатом скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення за аналогічною за суттю скаргою та заявою про вчинення кримінального правопорушення, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 08.02.2023 у справі № 686/27265/22, провадження № 11-сс/4820/69/23 ухвалу слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 січня 2023року про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР, залишено без зміни, а його апеляційну скаргу без задоволення.
Звернення особи, яка бажає ініціювати кримінальне провадження до органу досудового розслідування та/або суду повторно із заявою/повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, датованою іншим числом, проте яка уже була предметом дослідження, за наведених обставин, є неприйнятним.
Ініціювання кримінального переслідування щодо особи за встановлених обставин, є необґрунтованим засобом кримінально-правового примусу та не відповідає приписам кримінального процесуального закону.
За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що подана ОСОБА_3 заява про вчинення кримінального правопорушення не містить відомостей про кримінальне правопорушення та про особу, яка його могла вчинити.
Відтак, за результатом розгляду заяви ОСОБА_3 уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому,дійшла правильного висновку про відсутність підстав для внесення за викладеними у ній твердженнями, відомостей до ЄРДР, що вказує на необґрунтованість заяви.
Доводи особи, яка подала скаргу, про допущення бездіяльності та невиконання вимог частини 1 статті 214 КПК України після отримання його заяви про вчинення кримінального правопорушення, не знайшли свого підтвердження.
А тому підстав для задоволення скарги та процесуального реагування слідчим суддею, немає.
Керуючись положеннями статей 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя