Справа № 609/921/22
3/609/7/2023
28 березня 2023 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Катерняк О.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 1 (м. Шумськ) Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , гр. України, не працюючого, паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №051988 від 07.11.2022 року ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за наступних обставин, викладених в протоколі: «06 листопада 2022 року о 23 годині 55 хвилин в с. Рохманів Кременецького району по вулиці Івана Франка гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом NISSAN X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням Drager 6820, результат 1.07% проміле, тест №494, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП».
Від особи, стосовно якої складено адмінпротокол - ОСОБА_1 на адресу суду надійшло клопотання, в якому останній просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Клопотання мотивоване тим, що на думку ОСОБА_1 , у матеріалах відсутні докази того, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Крім того, під час складання протоколу поліцейськими грубо порушено ряд вимог чинного законодавства, а огляд особи на стан алкогольного сп'яніння проведений з порушенням вимог статті 266 КУпАП. Так, працівниками поліції не було названо жодних ознак, які були б підставою вважати, що ОСОБА_1 перебував у стані сп'яніння, а відразу ж запропонували пройти огляд на стан сп'яніння. ОСОБА_1 стверджує, що алкогольних напоїв не вживав, а тому відразу ж погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Будучи тверезим, він на наполегливу вимогу працівників поліції погодився продути газоаналізатор, який видав тест №00493 із результатом 0.00% проміле. Тоді, працівник поліції замінив тест, який на його вимогу ОСОБА_2 знову продув і цього разу результат тесту газоаналізатора видав результат 1.07% проміле. Надалі поліцейським було зупинено відеозапис події та складено адміністративний протокол щодо зміни руху без увімкненого світлового сигналізатора повороту. Про складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП йому стало відомо через деякий час. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення йому не було вручено, він його не підписував. Через зазначені суперечності у одночасному використанні алкотесту 00493 з результатом 0.00% проміле та 00494 з результатом 1.07% проміле, вважає, що результат проведеного огляду зафіксований на технічному приладі не може братися судом до уваги на підтвердження його винуватості.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за відсутності події та складу адміністративного правопорушення, з підстав зазначених у клопотанні. Пояснив, що того дня не вживав спиртні напої, тому керуючи своїм автомобілем не був у стані алкогольного сп'яніння, що може підтвердити свідок ОСОБА_3 , який в момент його зупинки під'їхав до місця події, однак не зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, йому жодного разу не запропонували проїхати в медичний заклад для медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння по причині його незгоди з результатом продувки газоаналізатора на місці. Будучи впевненим в тому, що він тверезий, ОСОБА_1 підписав лише Постанову про накладення на нього адміністративного стягнення за порушення ч. 1 ст. 122, ч. 5 ст. 121, ч. 1 ст. 122 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як і Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в його присутності не складалися, він з ними не був ознайомлений, копію протоколу не отримував. Лише після закінчення процедури складання протоколу, йому було повідомлено, що від нього було відчутно запах алкоголю.
Представник особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення - адвокат Манчук С.Г. підтримав клопотання з підстав, викладених в ньому та просив справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 06 листопада о 24:00 годині він на власному автомобілі рухався вулицею с. Рохманів Кременецького району та помітив, що працівниками поліції було зупинено автомобіль його знайомого ОСОБА_1 . Коли він зупинився та підійшов до них, то поцікавився, що відбувається, ОСОБА_1 повідомив, що його зупинили по тій причині, що він при виконанні маневру повороту не увімкнув сигнал повороту. При цьому ніякого запаху алкоголю від ОСОБА_1 він не відчув. Працівники поліції попросили його залишити місце події, оскільки відбувалася процедура складання адміністративного протоколу за виконання ОСОБА_4 маневру повороту без увімкнення відповідного сигналу. Про складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП ні ОСОБА_1 , ні працівники поліції нічого не повідомили, тому він поїхав додому. І лише через деякий час ОСОБА_5 сказав йому, що відносно нього було складено ще й протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свідок категорично запевнив суд, що того дня, а саме в момент зупинки ОСОБА_1 працівниками поліції, ОСОБА_5 був повністю тверезим, ніякого запаху алкоголю від нього не було чути.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі слід закрити з таких міркувань.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005№ 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду особи на стан алкогольного сп'яніння регламентується положеннями ст. 266 КУпАП, згідно якої (ч. ч. 2, 3) огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
ОСОБА_1 у своєму письмовому клопотанні, посилається на те, що йому не було роз'яснено право пройти огляд на визначення ступеня сп'яніння у найближчому медичному закладі у разі незгоди з результатом продувки газоаналізатора. Як слідує з пояснень, йому було запропоновано пройти огляд на місці, на що він погодився, будучи впевненим в негативному результаті, оскільки не вживав спиртні напої. Однак при цьому працівниками поліції не було оголошено йому жодних ознак алкогольного сп'яніння, виявлених у нього. Не погоджуючись з фактом вживання спиртного, висловив згоду з діями інспектора, що було вимушеним, так як він не розумів свого права на спростування.
Твердження про те, що ОСОБА_1 не було запропоновано чи роз'яснено право пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння у медичному закладі відповідають відеозапису, що досліджений в судовому засіданні.
Так, як убачається із долученого до справи відеозапису, на відео відображено лише факт пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння на місці за допомогою засобу «Драгер», на що ОСОБА_1 погодився, зазначивши, що не вживав алкоголь. Одразу ж після цього інспектор запитав: «чи їдемо в лікарню?», не дочекавшись відповіді, повідомив про складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, не роз'яснивши, що у випадку незгоди з результатом приладу він має право пройти огляд у найближчому медичному закладі. Однак, враховуючи письмові пояснення ОСОБА_1 , що відповідають відеозапису, ОСОБА_1 висловив свою згоду з діями інспектора, який жодного разу не роз'яснив право пройти огляд у медичному закладі.
При цьому, працівники поліції, незважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечував факт керування в стані сп'яніння, всупереч вимогам ч. 3 ст. 266 КУпАП жодного разу, зокрема ні перед процедурою огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», ні під час, ні в подальшому, не роз'яснили право пройти огляд у найближчому медичному закладі.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, працівниками поліції не дотримано порядку огляду особи для визначення стану алкогольного сп'яніння, передбаченого ст. 266 КУпАП та п. 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №051988 від 07.11.2022 року долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд проведено за допомогою технічного приладу «Drager 6820», результат якого 1.07% (проміле); роздрукований тест №494 від 06.11.2022 року технічного приладу «Drager Alcotest 6820» протестованого ОСОБА_1 о 23 год. 57 хв. з результатом 1.07 % (проміле).
Вищевказані докази не можуть бути покладені судом в основу судового рішення про визнання особи винуватою з огляду на положення ч. 5 ст. 266 КУпАП, так як працівниками поліції не було роз'яснено та запропоновано пройти огляд у медичному закладі, а також в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів відсутні ознаки алкогольного сп'яніння, виявлені поліцейським у ОСОБА_1 , які були підставою для проведення такого огляду. Відтак, у відповідності до положень ч. 5 ст. 266 КУпАП проведений огляд на стан алкогольного сп'яніння є недійсним.
Також, відповідно до ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази, що працівниками поліції ОСОБА_1 було відсторонено від керування транспортним засобом.
Дослідивши всі докази у провадженні, в їх сукупності, слід визнати, що вони є суперечливими, а тому не можуть бути розцінені як такі, що беззаперечно вказують на доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Підставою адміністративної відповідальності є наявність у вчиненому особою діянні всіх ознак складу правопорушення, передбаченого законом.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Підстав для направлення справи на дооформлення суд не вбачає з огляду на норми ст. 284 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на обставини, встановлені під час судового розгляду, з урахуванням положень, викладених у рішенні Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі "Карелін проти Росії", відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд доходить висновку, що наявною сукупністю доказів у справі не доведена наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 130, 245, 247, 251, 252, 255, 256, 266, 268, 279, 280-285 КУпАП України, суддя
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Шумський районний суд Тернопільської області.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. М. Катерняк