Справа № 276/1970/22
Провадження по справі №2/276/50/23
27 березня 2023 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Збаражського А.М., за участю:
секретаря судового засідання Ігнатенко О.М.,
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач звернувсь до суду з даним позовом, вказуючи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_4 . Після її смерті залишилось спадкове майно, а саме земельна ділянка площею 3,41 га з кадастровим номером 1821181200:02:002:0303, що розташована на території колишнього Володарсько-Волинського району Житомирської області. Позивач є спадкоємцем майна за заповітом.
Звернувшись у встановлений строк до Хорошівської державної нотаріальної контори з питанням оформлення спадщини, ОСОБА_1 отримав відмову, оскільки в тексті заповіту вказано, що спадкодавець заповідає державний акт на право власності, а не земельну ділянку, яка є предметом спадкування. Просить визнати за ним в порядку спадкування за заповітом право власності на вказану земельну ділянку, яка належала ОСОБА_4 .
Ухвалою судді Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 07 грудня 2022 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче судове засідання.
07.03.2023 ухвалою судді у цивільній справі №276/1970/22 замінено відповідача Територіальну громаду с.Давидівка в особі Хорошівської селищної ради на належних - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
В підготовче судове засідання позивач не прибув, направив до суду заяву про розгляд справи без його участі, заяву підтримує в повному обсязі та просить позов задовольнити.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, до суду подали заяву про визнання позову в повному обсязі, не заперечують щодо його задоволення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем; ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому ст. 206 цього Кодексу.
Відповідно до ст.206 ч.4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити в підготовчому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 підтверджується, що ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.сп.9).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №884025 виданого 29 липня 2005 року, земельна ділянка площею 3,41 га, кадастровий номер 1821181200:02:002:0303, що знаходиться на території Давидівської сільської ради, Володарсько-Волинського району, Житомирської області належить ОСОБА_4 (а.сп.11).
Позивач є спадкоємцем померлої ОСОБА_4 за заповітом. Вказане підтверджується копією заповіту від 13 листопада 2008 року посвідченого секретарем Давидівської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області, згідно якого ОСОБА_4 заповіла позивачу ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №884025 від 29.07.2005р. в розмірі 3,41 га (а.сп.10).
Відповідно до постанови державного нотаріуса Хорошівської державної нотаріальної контори №356/02-31 від 11 листопада 2022 року, позивачу ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,41 га, кадастровий номер 1821181200:02:002:0303, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , у зв'язку з тим, що із тексту заповіту не зрозуміло, яке майно заповідає спадкодавиця, оскільки в тексті заповіту вказано, що спадкодавець заповідає державний акт на право власності, а не земельну ділянку, яка є предметом спадкування (а.сп.13).
Із довідки виконавчого комітету Хорошівської селищної ради №217 від 13.07.2021 слідує, що ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована та проживала по АДРЕСА_1 . За шість місяців до її смерті, на день смерті та на протязі шести місяців після смерті разом із спадкодавицею в будинку за вказаною адресою були зареєстровані: ОСОБА_2 - сестра, 1941 року народження; ОСОБА_3 - чоловік сестри, 1941 року народження (а.сп.38).
Враховуючи положення ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, вказані особи є такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 та можуть претендувати на спадкове майно за заповітом чи за законом.
Однак вказані особи, які залучені до участі у справі в якості відповідачів позовні вимоги визнали в повному обсязі та не заперечили щодо задоволення позову.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав і обов'язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або заповітом.
На підставі ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Згідно ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Як убачається з ч. 5 ст. 1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом (ст.126 ЗК України).
Статті 81,131 ЗК України передбачають, що громадяни мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, міни, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.
В судовому засіданні встановлено, що позивач, як спадкоємець за заповітом не має можливості реалізувати свої спадкові права після померлої ОСОБА_4 , оскільки в тексті заповіту вказано, що спадкодавець заповідає державний акт на право власності, а не земельну ділянку, яка є предметом спадкування.
Державний акт на ім'я спадкодавця ОСОБА_4 , свідчить про набуття нею права власності на земельну ділянку.
Суд на основі досліджених в судовому засіданні доказів приходить до переконання, що при складенні заповіту від 13 листопада 2008 року спадкодавець прагнув передати спадкоємцю земельну ділянку площею 3,41 га, кадастровий номер 1821181200:02:002:0303, що знаходиться на території Давидівської сільської ради, Володарсько-Волинського району, Житомирської області, яка належить спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №884025 від 29 липня 2005 року.
Відповідно до статті 1 першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права.
Згідно зі ст. 8 Конвенції, кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Як спадкоємець, що прийняв спадщину, позивач має право на оформлення спадкових прав, тому позовні вимоги підлягають до задоволення, порушене право позивача підлягає судовому захисту. Визнання права власності за позивачем на вказану земельну ділянку буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача, як спадкоємця.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_4 право власності на земельну ділянку площею 3,41 га, кадастровий номер 1821181200:02:002:0303, розташовану на території Давидівської сільської ради Хорошівського (Володарсько-Волинського) району Житомирської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №884025 від 29 липня 2005 року.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: с.Давидівка, Житомирський район, Житомирська область, РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Головуючий суддя: А.М. Збаражський