іменем України
01.03.2023 Справа № 905/2312/21
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Чекан Ю.І.
Позивач - Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради.
Відповідач - Акціонерне товариство "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком".
Про зобов'язання повернути нежитлове приміщення та стягнення неустойки в сумі 9679,66 грн.
Представники учасників справи:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - Горобець Ю.В.
Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Укртелеком", в особі Дніпропетровської філії акціонерного товариства "Укртелеком" (далі - відповідач) про зобов'язання Акціонерне товариство "Укртелеком" повернути нежитлове приміщення за договором оренди №7328-Ц/12Е300-486/18 від 01.01.2017, яке розташоване за адресою бул.Шевченка 339, загальною площею 37,30 кв.м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішення законної сили; стягнення з АТ "Укртелеком" неустойку за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року у сумі 9679,66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 01.12.2017 між позивачем та відповідачем був укладений договір №7328-Ц/12Е300-486/18 оренди нежитлового приміщення. Строк дії договору до 31.10.2020.
30.11.2020 позивач направив відповідачу лист №26.4-68022-26.1 в якому було повідомлено про відсутність наміру продовження договору на новий термін та відповідно до п.3.2 договору оренди було запропоновано повернути нежитлове приміщення за актом прийому-передачі у 7-денний строк. Отже, на думку позивача, починаючи з 31.10.2020 договір оренди припинений.
02.11.2021 позивач повторно направив відповідачу лист №26.4-73743-26.1 в якому було повідомлено про відсутність наміру продовження договору на новий термін та відповідно до п.3.2 договору оренди було запропоновано повернути нежитлове приміщення за актом прийому-передачі у 7-денний строк департаменту. В той же час, відповідач не повернув об'єкт оренди, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогами про звільнення нежитлового приміщення та повернення його за актом приймання-передачі, а також стягнення неустойки за використання об'єктом оренди з листопада 2020 року по вересень 2021 року.
До суду надійшов відзив на позов в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що відповідач не отримував листів позивача про відсутність наміру продовження строку дії договору. Таким чином, виходячи з умов укладеного договору оренди від 01.12.2017 та ст.763 та ст.764 ЦК України, договір є поновленим до 30.09.2023. Позивачем не надано належних та допустимих доказів направлення відповідачу листів від 30.11.2020 №26.4-68022-26.1 та від 02.11.2021 №26.4-73743-26.1. Також зазначив, що починаючи з листопада 2020 року позивачем виставляються відповідачу рахунки на оплату орендної плати за користування предметом договору оренди та підписуються відповідні акти виконаних робіт.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
01.12.2017 між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (далі - орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя відповідно до п.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою м.Маріуполь, бул.Шевченка, 339, загальною площею 37,30 кв.м (Літ.А-1, приміщення №81, кімната 6-10) згідно з технічного паспорту БТІ, для використання під аптечний пункт (а.с.11-15).
Відповідно до п.2.1 договору, вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).
Розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012 №6/18-1851 (п.4.1 договору).
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.12.2017 до 31.10.2020 (п.7.1 договору).
Відповідно до п.7.5 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таким чином договір продовжується і у подальшому.
01.12.2017 на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 37,30 кв.м. що підтверджується актом прийому-передачі (а.с.16).
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з ч.1 ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно з ч.2 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
За змістом ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Істотне значення має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди та факт її надсилання однією стороною іншій.
Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Однак, за наявності вказаних вище умов, договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
Для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічні за змістом умови погоджені сторонами в п. 7.5 договору від 01.12.2017.
Доказів прийняття рішення позивачем про відмову в продовженні договору оренди комунального майна надано не було.
Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (частина перша статті 14 ГПК України).
Згідно з ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Виходячи з викладених вище вимог законодавства та умов погодженого сторонами договору оренди, факт надсилання позивачем відповідачу заяви про припинення договору оренди в межах одного місяця після закінчення терміну дії договору входить до предмета доказування в цій справі.
Позивачем наданий лист від 30.11.2020 №26.4-68022-26.1, за змістом якого позивач повідомив відповідача, що договір оренди від 01.12.2017 №7328-Ц нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м.Маріуполь, бул.Шевченка, 339, загальною площею 37,30 кв.м, на новий термін дії на тих же самих умовах продовжуватись не буде, та його дію припинено з 31.10.2020. Запропоновано відповідачу звільнити нежитлове приміщення та повернути вказане нежитлове приміщення підписавши акт у семиденний строк (а.с.30).
На підтвердження направлення зазначеного листа відповідачу, позивач надав копію чека поштового відправлення ПН №215600426655 (а.с.31).
Однак, з наданих позивачем доказів неможливо дійти однозначного висновку про направлення відповідачу 30.11.2020 саме того листа, який був поданий позивачем до суду.
З чеку вбачається лише сам факт надсилання відповідачу листа засобами поштового зв'язку.
Також, позивачем наданий лист від 02.11.2021 №26.4-73743-26.1, за змістом якого позивач повідомив відповідача, що договір оренди від 01.12.2017 №7328-Ц нежитлового приміщення, що розташоване за адресою м.Маріуполь, бул.Шевченка, 339, загальною площею 37,30 кв.м, на новий термін дії на тих же самих умовах продовжуватись не буде, та його дію припинено з 31.10.2020. Запропоновано відповідачу звільнити нежитлове приміщення та повернути вказане нежитлове приміщення підписавши акт у семиденний строк (а.с.30).
На підтвердження направлення зазначеного листа відповідачу, позивач надав копію чека поштового відправлення №8751201060561 (а.с.18).
В той же час, з наданих позивачем доказів неможливо дійти однозначного висновку про направлення відповідачу 02.11.2021 саме того листа, який був поданий позивачем до суду.
Позивачем не доведено, що поштові відправлення ПН №215600426655, №8751201060561 містили заяви про припинення або зміну умов договору оренди від 01.12.2017 та взагалі вказані відправлення стосувалось правовідносин позивача та відповідача в межах договору оренди від 01.12.2017.
За таких обставин, вказані чеки поштового відправлення не можуть вважатись належним доказом надсилання позивачем відповідачу листів від 30.11.2020 №26.4-68022-26.1, 02.11.2021 №26.4-73743-26.1 про припинення договору оренди.
Будь-яких інших доказів про направлення листа від 30.11.2020 №26.4-68022-26.1, листа від 02.11.2021 №26.4-73743-26.1 позивачем відповідачу не надано.
Крім того, за період з грудня 2020 року по грудень 2021 року сторонами складені та підписані акти виконання послуг, а саме №4130/3 від 10.12.2021, №4130/3 від 14.01.2021, №4130/3 від 10.02.2021, №4130/3 від 10.03.2021, №4130/3 від 12.04.2021, №4130/3 від 10.08.2021, №4130/3 від 10.09.2021, №4130/3 від 11.10.2021, №4130/3 від 09.11.2021, №4130/3 від 10.12.2021.
Також, позивачем виставлені відповідні рахунки, які були отримані відповідачем (а.с.50-58 зворотній бік).
В матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату за договором оренди №7328-Ц/12Е300-486/18 від 01.12.2017, а саме №887 від 25.01.2021 на суму 710,14 грн, №1770 від 03.02.2021 на суму 716,53 грн, №4941 від 29.03.2021 на суму 725,84 грн, №5098 від 31.03.2021 на суму 733,10 грн, №7027 від 05.05.2021 на суму 745,56 грн, №14163 від 05.09.2021 на суму 2273,38 грн, №16268 від 20.10.2021 на суму 1524,11 грн, №18814 від 06.12.2021 на суду 770,43 грн, №18703 від 06.12.2021 на суму 777,36 грн, №166 від 05.01.2022 783,58 грн (а.с.59-63 зворотній бік).
Вказані дії судом розцінені як такі, що спрямовані на продовження правовідносин сторін за договором оренди майна, а відтак підстави для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення нежитлового приміщення відсутні.
До суду надійшли письмові пояснення в яких представник відповідача зазначив, що внаслідок збройної агресії Російська Федерація здійснила тимчасову окупацію частини території України, в тому числі і міста Маріуполь, а відтак відповідач втратив можливість користуватись орендованим приміщенням. З 01.04.2022 АТ «Укртелеком» повністю зупинило свою господарську діяльність в м.Маріуполі.
01.09.2022 відповідач на електронну адресу Донецької обласної військової адміністрації направив лист №1511 про дострокове припинення договорів оренди, зокрема договору №7328-Ц/12Е300-486/18 від 01.12.2017.
Виходячи з приписів п.61 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо припинення орендарем договору оренди.
Відповідно до п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 № 634, договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.
Якщо договір не містить інформації про адресу електронної пошти сторін і при цьому майно перебуває на визначеній території, заява про припинення договору подається відповідній обласній військовій адміністрації за місцезнаходженням орендованого майна засобами поштового зв'язку, електронного документообігу або на офіційну електронну адресу. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря та надіслана на адресу обласної військової адміністрації зазначеними в цьому пункті засобами зв'язку. Обласна військова адміністрація вживає заходів для подання заяви орендаря (у тому числі оригінальних примірників документів у разі їх наявності) орендодавцю відразу після появи можливості її подання.
Якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій:
отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору;
отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа.
Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що нежитлове приміщення, повернення якого є предметом позову в цій справі, є таким, що повернуто позивачеві.
Від позивача надійшла заява в якій, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог, а саме відносно повернення нежитлового приміщення за актом приймання-передачі, виходячи з того, що такий предмет спору фактично відсутній внаслідок реалізації відповідачем права передбаченого п.5 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 № 634.
Враховуючи викладене вище, суд приймає заяву позивача про закриття провадження у справі щодо вимоги про повернення нежитлового приміщення за договором оренди №7328-Ц/12Е300-486/18 від 01.12.2017 та закриває провадження у справі в цій частині.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати розподілити згідно з приписами статті 129 ГПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
Закрити провадження щодо вимоги про повернення нежитлового приміщення за договором оренди №7328-Ц/12Е300-486/18 від 01.01.2017, яке розташовано за адресою: м.Маріуполь, бул.Шевченка, 339.
В задоволенні інших вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 27.03.2023.
Суддя О.В. Говорун