Справа №522/4397/23
Провадження по справі № 3/522/3897/23
21 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, приватного підприємця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
23.02.2023 року о 09 год. 25 хв., громадянин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 здійснював зберігання тютюнових виробів різного маркування, без марок акцизного податку або з підробленими такими марками, всупереч ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», чим порушив діюче законодавство, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-5 КУпАП.
Судовий розгляд в суді проведено за відсутністю ОСОБА_1 , який в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку. Про причини неявки ОСОБА_1 суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справу не подавав.
Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з'явився, суд оцінює таку поведінку, як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 156 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судове засідання не з'явилась, до суду будь-яких доказів не надала, приймаючи рішення по суті, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена відповідальність. Склад адміністративного правопорушення складає: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.
Відповідно до ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.164-5 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного податку посадовими особами підприємств - виробників, імпортерів і продавців таких товарів.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в таких формах:
1) зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств- виробників, імпортерів і продавців цих товарів;
2) незаконне зберігання марок акцизного збору.
Обидва склади формальні, однак стаття містить також кваліфікований склад, який передбачає зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору у великих розмірах.
Суб'єкт адміністративного проступку- спеціальний (посадові особи підприємств - виробників, імпортерів і продавців алкогольних напоїв або тютюнових виробів).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Вина ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 438849 від 23.02.2023 року;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_3 ;
- протоколом огляду та вилучення від 23.02.2023 року;
- акт прийома - передачі речей вилучених під час складання протоколу про адміністративне правопорушення № 19;
- рапортом від 24.02.2023 року;
- фотоматеріалами.
З огляду на приписи ст. 251 КУпАП зазначені документи є належними та допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою посадовою особою, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП.
Таким чином, враховуючи вищевказані обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на стандарт «доведеності вини поза розумним сумнівом» в діях ОСОБА_1 встановлено наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-5 КУпАП.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майнове положення.
З урахуванням викладеного, а також характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, приймаючи до уваги ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність та інші вимоги ст.33 КУпАП, тому, з метою виховання правопорушника та попередження наступних правопорушень, суд приходить до висновку про необхідність накладення на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу, передбаченого санкцією ст.164-5 ч.1 КУпАП, що буде достатнім для його виховання та попередження вчиненню нових правопорушень.
Накладення на правопорушника інших видів стягнень, передбачених санкцією інкримінованої статті, вважаю таким, що не буде відповідати характеру вчиненого правопорушення, особі правопорушника та ступеню його вини.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення підлягає сплаті судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 гривень.
Керуючись ст.ст.9-11, 13, 24-1, 172-18, 184 ч.1, 283-285, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.164-5 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призначити йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700.00 гривень (одна тисяча сімсот гривень) з конфіскацією предметів торгівлі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір в сумі 536,80 гривень.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення на неї подання прокурора - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення (ч.1 ст.307 КУпАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст.307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
-подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
-витрати на облік зазначених правопорушень.
Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України (ст.308 КУпАП).
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законом (ч.3 ст.307 КУпАП).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Приморського районного суду м. Одеси Віктор ІВАНОВ