Справа № 758/6505/20
(ЗАОЧНЕ)
12 грудня 2022 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Анохіна А.М.
при секретарі - Йогансен К.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги,-
15 липня 2021 року позивач звернувся з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10.07.2017 ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» уклали договір про користування електричною енергією № 06268200406, за адресою: АДРЕСА_1 .
ПАТ «ДТЕК Київські енергетичні послуги» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Таким чином, Товариство є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині праві і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) ел. мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
06.07.2017 року за адресою споживача: АДРЕСА_1 . представниками енергопостачальника було виявлено порушення: «Самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії».
На підставі виявленого було складено акт про порушення № 51529 від 06.07.2017 року.
Акт підписали три представники ПрАТ «Київські енергетичні послуги».
З актом про порушення також був ознайомлений свідок, головний інженер - ОСОБА_3 , факт ознайомлення засвідчив своїм підписом.
15 серпня 2017 року у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.
На засіданні комісії споживач був відсутній.
На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитою ї порушенням ПКЕЕН за період з 30.05.2017 по 06.07.2017, відповідно до п.3.5 Методики за формулою та нарахована сума за актом склала 2507,59 грн.
Станом на 01.05.2020 відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання, внаслідок чого суму за необліковану електричну енергію 2507,59 грн, не сплачено.
З урахуванням наведеного, просить задовольнити позовні вимоги.
10 червня 2020 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Васильченко О.В.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 20.10.2020 було відкрито провадження по справі та справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 7 ст. 33 ЦПК України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ.
13 травня 2021 року згідно розпорядження та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вищевказана справа передана на розгляд судді Анохіну А.М.
Відзив на позовну заяву відповідачем подано не було.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином. Подала до суду заяву в якій просить справу слухати у її відсутність та в разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином у порядку, визначеному ч. 1 ст. 130 ЦПК України.
Про причину неявки суд до відома не поставила.
Крім того, відповідач викликалася до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Відповідно до ч. 3, 5, 8, 11 ст. 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 14-507 цс 18 від 12 грудня 2018 року.
Враховуючи вимоги даної норми закону суд вважає повідомлення відповідача про час розгляду справи належним.
Згідно ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи думку представника позивача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
За таких обставин суд визнав можливим провести розгляд справи за відсутності учасників процесу.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII до комунальних послуг, зокрема, відносяться послуги з постачання електричної енергії.
Згідно ст. 56 ЗУ «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживача.
10.07.2017 ОСОБА_1 та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» уклали договір про користування електричною енергією № 06268200406, за адресою: АДРЕСА_1 .
ПАТ «ДТЕК Київські енергетичні послуги» є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Таким чином, Товариство є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» в частині праві і обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії місцевими (локальними) ел. мережами, в тому числі і в частині використання ліцензій та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».
Частиною 1 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплачені гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов'язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 19 Правил розрахунковим періодом для оплати є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно із п. 48 ПКЕЕН, споживач несе відповідальність за прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію.
Відповідно до п. 1 ПКЕЕН, регулюють відносини між громадянами (далі - споживачі електричної енергії) та енергопостачальниками. Правила обов'язкові для виконання всіма споживачами і енергопостачальниками незалежно від форм власності.
Пунктом 53 Правил передбачено, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт. який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.
У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.
Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.
На підставі акта енергопостачальник має право відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією (далі - Методика), затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, визначити величину не облікованої електричної енергії.
Розмір не облікованої електричної енергії розраховується відповідно до оформленого акта про виявлення порушення за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії та за кількістю днів: з дня останнього контрольного огляду приладу обліку чи технічної перевірки приладу обліку, чи набуття прав власності на об'єкт до моменту усунення порушення, за тарифами (цінами) для населення, шо діяли у період, за який нараховується сума за актом порушень, але не більше терміну позовної давності.
06 липня 2017 року за адресою споживача: АДРЕСА_1 . представниками енергопостачальника було виявлено порушення: «Самовільне підключення електропроводки до електричної мережі, поза розрахунковим засобом обліку електричної енергії».
На підставі виявленого було складено акт про порушення № 51529 від 06.07.2017.
Акт підписали три представники ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ».
З актом про порушення також був ознайомлений свідок, головний інженер - ОСОБА_3 , факт ознайомлення засвідчив своїм підписом.
15 серпня 2017 року у відповідності до зазначених вимог ПКЕЕН, відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення.
На засіданні комісії споживач був відсутній, проте було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитою ї порушенням ПКЕЕН за період з 30.05.2017 по 06.07.2017, відповідно до п.3.5 Методики за формулою (2.7).
Нарахована сума за актом склала 2507,59 грн.
Станом на 01.05.2020 відповідач неналежним чином виконав своє зобов'язання, внаслідок чого суму за необліковану електричну енергію 2507,59 грн, не сплачено.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача мають правове обґрунтування з посиланням на докази відповідно до вимог ст.81 ЦПК України, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2102,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 64, 66, 67, 162 Житлового кодексу України, ст.ст. 509, 526, 625 ЦК України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово - комунальні послуги - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 41916045) заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 2507 (дві тисячі п'ятсот) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» (код ЄДРПОУ 41916045) судовий збір в розмірі 2102,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Повний текст рішення складено 30.12.2022.
Суддя А.М.Анохін