Справа № 758/2047/23
28 лютого 2023 року суддя Подільського районного суду м. Києва Анохін А.М., розглянувши матеріали заяви вивчивши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Заявник звернулася до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 01.03.2022, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Дослідивши заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, вважаю, що необхідно відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до положень ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо, зокрема:
- заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 4 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
- заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України).
Тобто, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимоги про стягнення аліментів або в частці від заробітку, або в твердій грошовій сумі, та в розмірах, визначених п.п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України.
Разом з тим, із змісту поданої заявником заяви про видачу судового наказу вбачається, що остання звернулася до суду в порядку наказного провадження з вимогою, за якою просить видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи стягнення з 01.03.2022, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, що свідчить про те, що заявником не в повному обсязі викладено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.
Також, суд звертає увагу заявника, що відповідно ч. 1ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 цього Кодексу.
З огляду на зазначене, та враховуючи, що заявником заявлено вимогу про стягнення аліментів, зміст якої, в свою чергу, не відповідає вимогам ст. 161 ЦПК України, зокрема, п. п. 4, 5 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, приходжу до висновку, що на підставі п. 3 ч. 1 ст. 165 ЦПК України у видачі судового наказу заявнику - слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст. ст. 160, 161, п. 3 ч. 1 ст. 165, ст. ст. 166, 258, 260, 353 Цивільного процесуального кодексу України, -
Відмовити ОСОБА_1 у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя А.М.Анохін