печерський районний суд міста києва
Справа № 757/8463/23-ц
07 березня 2023 року Суддя Печерського районного суду м. Києва Хайнацький Є.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» (далі - відповідач, КП «Житло-Сервіс»), в якому просить:
- стягнути з відповідача на користь позивача 65 031 (шістдесят п'ять тисяч тридцять одну) грн. 00 коп. матеріального збитку, завданого залиттям квартири;
- стягнути з відповідача на користь позивача 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди, завданої залиттям квартири
- стягнути з відповідача на користь позивача 3 900 (три тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп. витрат, пов'язаних зі складанням звіту про оцінку матеріального збитку (шкоди);
- стягнути з відповідача на користь позивача 3 500 (три тисячі п'ятсот) гривень 00 копійок витрати пов'язані зі складанням протоколу мікробіологічних випробувань.
Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 з доданими до неї матеріалами, судом встановлено наступне.
Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
На підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на положення ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Отже, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов'язаний з порушенням права саме споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду для дотримання вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено (ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»), тим самим навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів». Проте, в позовній заяві відсутнє таке обґрунтування позовних вимог.
Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що позивач звернувся до суду з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок залиття квартири, а також моральної шкоди, якої він зазнав внаслідок пошкодження належного йому майна.
Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів за наявним деліктним зобов'язанням з відшкодування шкоди, а не за захистом своїх споживчих прав в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».
Таким чином, суд не погоджується із твердженнями позивача щодо можливості звільнення її від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки з позову убачається, що позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої залиттям належної йому квартири, а сама по собі наявність між сторонами договірних відносин не є підставою для застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до правовідносин, які виникли між сторонами внаслідок завдання шкоди.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача», споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених органів державної влади за захистом порушених прав; об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів). Споживачі також мають інші права, встановлені законодавством про захист прав споживачів. Споживачі зобов'язані: 1) перед початком експлуатації товару уважно ознайомитися з правилами експлуатації, викладеними в наданій виробником (продавцем, виконавцем) документації на товар; 2) в разі необхідності роз'яснення умов та правил використання товару - до початку використання товару звернутися за роз'ясненнями до продавця (виробника, виконавця) або до іншої вказаної в експлуатаційній документації особи, що виконує їх функції; 3) користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації; 4) з метою запобігання негативним для споживача наслідкам використання товару - застосовувати передбачені виробником в товарі засоби безпеки з дотриманням передбачених експлуатаційною документацією спеціальних правил, а в разі відсутності таких правил в документації - дотримуватися звичайних розумних заходів безпеки, встановлених для товарів такого роду.
Жодна з перелічених у ст. 4 Закону України «Про захист прав споживача» підстав, які дають право особі захистити порушене право споживача, не пов'язані з предметом пред'явленого позову до суду.
Враховуючи, що на правовідносини, які є предметом розгляду справи, норма Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється, клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» є таким, що не ґрунтується на вимогах закону, а тому не підлягає задоволенню.
Інших доказів про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору у відповідності до положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» матеріали справи не містять.
Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як визначено у ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно пп. 2 п. ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 5 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, судовий збір сплачується за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 1 січня 2023 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2589 грн. 00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір в розмірі 1073,60 грн. за вимогу немайнового характеру та 1073,60 грн. за вимогу майнового характеру на наступні реквізити:
Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA228999980313181206000026007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Печерський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа) та надати документ, що підтверджує сплату судового збору.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відтак, позовна заява ОСОБА_2 не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Аналізуючи викладене, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених судом недоліків.
Роз'яснити позивачу, що згідно ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260 Цивільного процесуального кодексу України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання ухвали усунути виявлені недоліки, шляхом подання заяви з додержанням вимог, встановлених ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Якщо у встановлений строк виявлені недоліки не будуть усунуті, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є.С. Хайнацький