Справа №:755/13055/22
"27" березня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Марфіної Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевського Олександра Сергійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів, в якому просить суд: постанову головного інспектора з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевського Олександра Сергійовича серії 1КІ №0000215143 від 22.12.2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП скасувати, а провадження у справі закрити; стягнути з відповідача судовий збір та зобов'язати відповідача повернути сплачений позивачем штраф у розмірі 350,00 грн.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 22.11.2022 року головним інспектором з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевським Олександром Сергійовичем було складено постанову серії 1КІ №0000215143 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 700,00 грн.. У мотивувальній частині постанови зазначено, що позивач, залишив автомобіль марки «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_1 , 22.11.2022 року об 11 год. 00 хв. у місті Києві по вул. Івана Франка, на майданчику платного паркування без оплати, чим порушив вимогу дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 152-1 КУпАП. Однак, з оскаржуваною постановою позивач не згоден, оскільки правил дорожнього руху не порушував, а обставини, наведені у спірній постанові не відповідають дійсності. Так, позивач вказує, що відео або фотофіксацію правопорушення йому не додали до постанови, а лише вказали в постанові технічний засіб, яким можливо було здійснено фото або відеофіксацію. Жодних інших доказів того, що позивач взагалі порушив вимогу дорожніх знаків 5.43 та 7.14 ПДР України, інспектор з паркування також не надав. Позивач зазначає, що, хоч і відповідач посилався на наявність електронних доказів, однак, вказані дані не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у постанові відсутній серійний або інвентарний номер зазначений в постанові серії 1КІ №0000215143 від 22.11.2022 року. Також, в оскаржуваній постанові відсутні пояснення свідків та здійснення фото чи відео фіксації, які б підтвердили правопорушення позивачем ПДР України. Крім того, позивач вказує, що порушення відповідача полягає в тому, що оскаржувана постанова, яка була складена 22.11.2022 року направлена до позивача лише 02.12.2022 року. Також, в порушення вимог ст. 279-1 КУпАП, інспектор з паркування не розміщував на лобовому склі транспортного засобу копію оскаржуваної постанови. Вказує, що транспортний засіб позивача дійсно був припаркований на вул. Івана Франка, але не позивачем, а іншим членом його родини, так як у позивача відсутнє посвідчення водія та навики керування транспортним засобом, та раніше ніж день складання постанови та фіксування правопорушення. Як зазначає позивач, на момент паркування транспортного засобу, по всій вул. Івана Франка були відсутні дорожні знаки або таблички з QR-кодом інформуючи про вартість та способи оплати паркування 35 гривень на годину, як на сусідніх вулицях, з приводу чого було надіслано інформаційний запит до КП «Київтранспарсервіс» про дату встановлення та чи взагалі законно були встановленні дорожні таблички на котрі посилається інспектор в оскаржуваній постанові. Позивач вказує, що на вул. Івана Франка відсутні паркомати для оплати паркування, а у позивача та членів його сім'ї відсутня можливість встановити на телефон додаток «Київ Цифровий». Разом з цим, в оскаржуваній постанові відсутні докази, на яких грунтується висновок інспектора про скоєння позивачем правопорушення. Також, позивач вважає, що інспектором не були дотримані положення законодавства щодо оформлення постанови про адміністративне правопорушення, не пред'явлено належних доказів, які б свідчили про вчинення позивачем правопорушення, не досліджувались та не надавались для ознайомлення докази, які б підтверджували факт скоєння позивачем правопорушення, у зв'язку з чим, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.01.2023 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, роз'яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання. Частково задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, 08 лютого 2023 року, представником відповідача Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що на позивача накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП за неоплату вартості послуг з користування майданчику для платного користування. Відповідно до примітки ст. 152-1 під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного користування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів. Суб'єктом даного правопорушення є особа, за якою зареєстровано транспортний засіб, або особа, щодо якої внесені відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо належного користувача транспортного засобу. Відповідач вказує, що у відповідності до п. 26 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою КМУ від 03 грудня 2009 року № 1342, користувач зобов'язаний розмістити на час паркування на майданчиках для паркування, на яких не запроваджено автоматизовано систему, під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування у спосіб, що забезпечує його видимість для перевірки. Зі змісту матеріалів фотофіксації вбачається, що транспортний засіб «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_1 , який зареєстровано за позивачем, розміщено на майданчику для платного паркування А1431 на вул. Івана Франка. Також, позивачем у порушення п. 26 Правил паркування транспортних засобів, не було розміщено під лобовим склом транспортного засобу документ про оплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування. Згідно з п. 14 Постанови КМУ від 03 грудня 2009 року №1342, відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування. Вказує, що майданчики для паркування на яких стягується оплата за користування послугами з паркування транспортних засобів, що також і підтверджується позивачем, облаштовані інформаційними знаками про способи та порядок оплати, відповідно до вимог постанови, що чітко вбачається з матеріалів фотофіксації. Відповідно до п. 29 Постанови, оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовано систему, здійснюються у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв'язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в'їздний та виїзний термінали. Разом з тим, відповідач вказує, оскільки постанова передбачає такий спосіб оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування як за допомогою засобів мобільного зв'язку, функціонування якого і забезпечено у повному обсязі, відповідачами повністю дотримано вимоги чинного законодавства України при здійснення облаштування майданчиків для паркування та забезпечено можливість оплати послуг з користування майданчиками для платного користування у спосіб, передбачений Постановою. Враховуючи те, що матеріали фотофіксації містять інформацію про обставини події та підтверджують скоєння позивачем правопорушення, вони мають розглядатись судом як речовий доказ і оцінюватись у визначений процесуальним законом спосіб. Також, відповідач вказує, що у позовній заяві позивачем жодним чином не порушує питання оплати послуг з користування майданчиком для платного паркування, що на переконання відповідача вказує на те що позивачем не здійснено оплату за паркування. Відповідач зазначає, що встановивши відповідальну особу, за якою зареєстровано транспортний засіб «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_1 , інспектором з паркування винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 22.11.2022 року серія 1КІ №0000215143 за порушення вимог ч. 1 ст. 152 КУпАП. Зазначена постанова повністю відповідає вимогам КУпАП оскільки містить технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), в той же час, вимоги щодо зазначення інвентарного чи серійного номера такого засобу у статті 283 КУпАП відсутні. Вказує на те, що фотофіксацію обставин адміністративного правопорушення було здійснено за допомогою терміналу ParkUp який є сертифікованим приладом та має відповідний сертифікат, виданий ДП «Укрметртестстандарт»
21.02.2023 року на адресу Дніпровського районного суду міста Києва надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, вказує, що наданий відповідачем відзив на позовну позовну заяву носить декларативний характер, оскільки відзив містить посилання на загальну нормативно - правову базу, але до чого та до яких із вимог застосовується дана нормативна база не зазначається, дана нормативна правова база не спростовує та не заперечує позицію позивача по справі, а надані відповідачем матеріали фотофіксації не відповідають дійсності. Вказує, що копія сертифікату відповідності терміналу Park UP, яким можливо була зроблена фотофіксація правопорушення позивача, містить нечитабельний текст через низьку якість наданої копії, що ставить під сумнів законність та взагалі існування даного сертифікату. Також, позива ч зазначає, що додані відповідачем фотознімки спростовуються, оскільки на одному знімку видно дорожній знак 5.43 з кольоровою табличкою із інвентарним номером А1431, що вказує про вартість паркування у розмірі 35 гривень на годину та містить QR-код для сплати паркування, але даний дорожній знак розташований на іншій стороні вулиці Івана Франка і аж ніяк не має відношення до місця де був припаркований ТЗ позивача. Вказує, що до відзиву долучається фото станом на 22.11.2022 року, а також відео станом на 25.11.2022 року, на якому показана повністю ділянка від місця паркування транспортного засобу відповідача і до дорожнього знаку 5.43 від котрого починається зона паркування де був припаркований транспортний засіб позивача. На фото та відео позивача чітко видно відсутність кольорової таблички із інвентарним номером А1431, що вказує про вартість паркування у розмірі 35 гривень на годину та містить QR-код для сплати паркування, отже наведений доказ фотофіксації відповідачем, на думку позивача, спростовується так як не відповідає дійсності і розташований зовсім на іншому місці, що означає, що фотознімки відповідача мають інформаційний характер та не має жодного відношення до справи. Також, позивач вказує, що на даному відрізку дороги не було влаштовано паркувальні автомати та інформаційні знаки про способи та порядок оплати вартості послуг з паркування майданчиками для платного паркування, вказане підтверджується фотознімками від 22.11.2022 року та відеозаписом від 25.11.2022 року. А на дорожньому знаку 5.43 дійсно встановлені інформаційні знаки, але з'явились там зовсім недавно після подачі позову до суду. Крім того, позивач зазначає, що лобове скло автомобіля було вкрито щільним шаром снігом, а тому розгледіти наявність чи відсутність талону про оплату послуг паркування у відповідача змоги не було. Також, позивач вказує, що відповідачем порушено вимоги ст. 283 КУпАП, оскільки на лобовому склі була відсутня відривна квитанція із зазначенням способів оплати штрафу.
Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Судом встановлено, що 22 листопада 2022 року головним інспектором з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адімінстрації) Спінчевським Олександром Сергійовичем винесена постанова в справі про адміністративне правопорушення серія 1КІ №0000215143 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 152-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 700,00 грн. (а. с. 10)
Виходячи зі змісту оскаржуваної постанови, 22.11.2022 року о 10 год. 58 хв., по вул. Івана Франка (від вул. Богдана Хмельницького до вул. В. Липинського) в місті Києві ОСОБА_1 залишила транспортний засіб «Сітроєн» д.н.з. НОМЕР_1 на майданчику для платного користування без оплати паркування, чим порушила вимоги дорожнього знаку 5.43 з табличкою 7.14 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306, чим вчинено адміністративне правовопрушення, передбачене ч. 1 ст. 152-1 КУпАП.
Згідно п.п. 5.43 п. 33.4 Правил дорожнього руху, дорожній знак «Зона стоянки» позначає початок зони, де дозволено стоянку на проїзній частині або вздовж проїзної частини за умов, що зазначаються на знаку або додаткових табличках під ним.
Згідно п.п. 7.14 п. 33.4 Правил дорожнього руху, табличка до дорожніх знаків "Платні послуги" застосовується із знаками 5.42.1, 5.42.2 або 5.43 для позначення місць, майданчиків або зони стоянки транспортних засобів, на яких беруть плату за паркування, а також із знаками 6.6, 6.11 і 6.21, де послуги надаються тільки на платній основі.
Відповідно до ч. 1 ст. 152-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення - Порушення правил паркування транспортних засобів, у тому числі неоплата вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування за кожну добу користування, - тягне за собою накладення штрафу в двадцятикратному розмірі від вартості однієї години послуги з користування тим майданчиком для платного паркування транспортних засобів, на якому знаходиться транспортний засіб у момент порушення.
Згідно з примітки до ч. 1 ст. 152-1 КУпАП, Під неоплатою вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування слід розуміти неоплату вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів (крім майданчиків, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата відбувається під час виїзду з майданчика).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого частинами першою, другою та восьмою цієї статті, є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення (момент паркування), а в разі фіксації зазначеного правопорушення в режимі фотозйомки (відеозапису) - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладання адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису).
За приписами частини 1 статті 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Посилання позивача на те, що вона не перебувала за кермом автомобіля, який належить їй на праві власності, не підтверджується належними та допустимими доказами, оскільки позивач не надала доказів внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача відповідного транспортного засобу.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Положеннями ч. 3 ст. 219 КУпАП визначено, що від імені виконавчих комітетів (а у населених пунктах, де не створено виконавчих комітетів, - виконавчих органів, що виконують їх повноваження) сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою і шостою статті 122, частинами першою, другою та восьмою статті 152-1 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені виконавчим комітетом (виконавчим органом) сільської, селищної, міської ради посадові особи виконавчих органів сільської, селищної, міської ради - інспектори з паркування.
Стаття 279-1 КУпАП визначає особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).
У відповідності до ч. 1 ст. 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 279-1 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, Постанова повинна містити, зокрема, технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався), відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, остання містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фото/відеофіксацію правопорушення, а саме: термінал ParkUP.
Даний термінал пройшов державну сертифікацію у Державному підприємстві «Всеукраїнський державний науково - виробничий центр стандартизації, методології, сертифікації та захисту прав споживачів» про що свідчить доданий відповідачем до матеріалів справи сертифікат перевірки типу.
Також, у змісті оскаржуваної постанови вказана адреса вебсайту в мережі Інтернет з матеріалами фото/відеофіксації правопорушення, а також вказано ідентифікатор для доступу до інформації на вебсайті.
Відповідно до п. 14 Правил паркування транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1342, відведені майданчики для платного паркування повинні обов'язково бути обладнані паркувальними автоматами, платіжними пристроями та/або інформаційними знаками про способи та порядок оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування.
Згідно п. 29 Правил, оплата вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування, на яких не запроваджено автоматизовану систему, здійснюється у безготівковій формі за такими способами: придбання паркувального талона з визначеною тривалістю паркування; за допомогою засобів мобільного зв'язку; через паркувальний автомат або платіжний пристрій з введенням реєстраційного номера транспортного засобу; через автоматичний в'їзний та виїзний термінали.
Факт оплати вартості послуг з користування майданчиками для платного паркування підтверджується відповідним документом із зазначенням в ньому реєстраційного номера транспортного засобу, що розміщується під лобовим склом транспортного засобу, за винятком випадків оплати вартості послуг за допомогою засобів мобільного зв'язку, коли факт такої оплати підтверджується захищеною комп'ютеризованою системою, або випадків паркування на майданчиках, обладнаних автоматичними в'їзними та виїзними терміналами, на яких оплата (перевірка оплати) здійснюється під час виїзду з такого майданчика.
Відповідно до примітки ст. 14-2 КУпАП, режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об'єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов'язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов'язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу.
Як встановлено судом, фотознімки транспортного засобу «Сітроєн», д.н.з. НОМЕР_1 , що були зроблені інспектором з паркування та надані суду, відповідають вимогам примітки до ст. 14-2 КУпАП, оскільки мають географічні координати, які підтверджують знаходження транспортного засобу саме на паркувальному майданчику за адресою: вул. Івана Франка (від вул. Богдана Хмельницького до вул. В'ячеслава Липинського). На них відображено дату 22 листопада 2022 року і час вчинення порушень: з 10:58 по 11:24. Зокрема, перший знімок фотофіксації зроблений о 10:58:55, а останній о 11:24:53 що підтверджує факт неоплати вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортних засобів більш як за 10 хвилин користування.
До того ж матеріали фотофіксації містять географічні координати місця, де був розташований транспортний засіб позивача у момент вчинення адміністративного правопорушення, які є загальнодоступною інформацією, тому не потребують доказування на загальних підставах.
Також, з фотознімків чітко вбачається, що інформаційні знаки про способи та порядок оплати за послуги паркування встановлені поблизу вулиці В'ячеслава Липинського з правої сторони автомобільної дороги по напрямку вулиці Богдана Хмельницького, в той час, як автомобіль розташовано поблизу вулиці Богдана Хмельницького (з лівої сторони дороги в напрамку вулиці Василя Липинського), при цьому, передня частина автомобіля направлена до вулиці В'ячеслава Липинського, вказане підтверджується перевіркою географічних координат, відображених на фотознімках (за допомогою безкоштовного картографічного веб-сервісу GOOLE MAPS), які надані відповідачем у відзиві на позовну заяву та внесено до веб-сайту kyiv.digital/penalty/check, при цьому, внести будь - які зміни до даного сервісу у відповідача можливість відсутня, а тому у суду відсутні сумніви щодо достовірності наданих відповідачем фотознімків.
Суд зазначає, що не залишення копії квитанції про оплату та направлення копії постанови до позивача 02.12.2022 року не є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови, адже вказані невідповідності законодавству України не спростовують доводів інспектора, викладених в оскаржуваній постанові.
Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого адміністративного законодавства України, приймаючи до уваги позицію позивача та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування постанови серії 1 КІ №0000215143 від 22.11.2022 року, винесеної головним інспектором з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевським Олександром Сергійовичем, тому позов ОСОБА_1 про визнання постанови про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, є необґрунтованим, та таким що не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 7, 222, 251, 252, 256, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, 2, 4, 5, 6, 7, 211, 217, 241, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до головного інспектора з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевського Олександра Сергійовича, Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Відповідно до ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27.03.2023 року.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: не відомо);
Відповідач - Головний інспектор з паркування відділу контролю за утриманням майданчиків для паркування управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Спінчевський Олександр Сергійович (адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6);
Відповідач - Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (адреса: 01030, м. Київ, вул. Леонтовича, буд. 6, код ЄДРПОУ: 37405284)