Справа №:755/3889/23
Провадження №: 2/755/2826/23
"27" березня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном (жилим приміщенням) шляхом зняття з реєстрації, -
До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном (жилим приміщенням) шляхом зняття з реєстрації.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення з даною заявою до суду, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України).
Як убачається зі змісту позовної заяви, вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1 , в якій зареєстрована відповідач, яка з 24 лютого 2022 року не проживає у вказаній квартирі, виїхала за кордон та повертатися до України не збирається. Звернення з даним позовом до суду, згідно доводів позовної заяви, обумовлене необхідністю переоформлення на позивача договорів (особових рахунків) з компаніями, які надають комунальні послуги.
Разом з тим, згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) у разі звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг за місцем задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється:
1) за заявою про зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування), поданою у паперовій формі такою особою, її законним представником або представником;
2) за заявою власника житла приватної форми власності, поданої у паперовій формі, стосовно повнолітньої особи, місце проживання (перебування) якої зареєстровано або задекларовано в житлі, що належить власнику на підставі права власності. У разі подання власником житла заяви про зняття із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини чи одного з них така дитина підлягає зняттю із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) разом із її батьками або іншими законними представниками чи одним із них.
Отже, позивач, як власник квартири, не позбавлена права звернутися до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг із заявою про зняття відповідача із зареєстрованого місця проживання, надавши необхідний пакет документів.
Проте, до позовної заяви не долучено доказів звернення позивача до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послугз відповідною заявою та правомірної відмови такого органу в знятті з реєстраційного обліку відповідачів за вищевказаною адресою.
Відповідно до положень ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.
Відповідно до положень п. 7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, заява повертається у випадку, коли до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
Виходячи з вищенаведеного, суддя дійшов висновку, що звертаючись до суду з даним позовом, позивачем не здійснено заходів обов'язкового досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послугз відповідною заявою, за наслідками розгляду якої позивачу було правомірно відмовлено в знятті відповідача із зареєстрованого місця проживання.
Таким чином, за відсутності в матеріалах позовної заяви доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору, з урахуванням обов'язковості таких заходів згідно із законом, суд убачає підстави для повернення позовної заяви позивачеві відповідно до положень п.7 ч. 4 ст. 185 ЦПК України.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 8, 10, 14, 16, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні майном (жилим приміщенням) шляхом зняття з реєстрації - повернути позивачу.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: