1-кс/754/595/23
Справа № 754/3539/23
Іменем України
27 березня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю представника власника майна ТОВ «Арко-Поло» - директора ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , слідчого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання власника майна ТОВ «Арко-Поло» про скасування арешту,
21.03.2023 директор ТОВ «Арко-Поло» ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022100030003466 від 23.12.2022, а саме: спеціалізованого вантажного автомобіля «DAF FT XF 105.460» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , 2007 року випуску, синього кольору із загальним напівпричепом «Kogel SN24» реєстраційний номер НОМЕР_3 номер кузова № НОМЕР_4 , 2011 року випуску, сірого кольору, який на праві власності належить ТОВ «Арко-Поло» і який є речовим доказом у кримінальному провадженні №12022100030003466.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2022, накладено арешт на вказаний автомобіль та напівпричіп до нього, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за фактом дорожньо-транспортної пригоди. Не погоджуючись із застосованими заходами забезпечення кримінального провадження, заявник стверджує про проведення по справі всього комплексу необхідних слідчих дій з використанням ТЗ. Подальше його утримання на штрафному майданчику призводить до безпідставних збитків підприємства, тому просив повернути ТЗ, забезпечивши можливість його використання у господарчій діяльності підприємства.
Директор ТОВ "Арко-Поло" ОСОБА_3 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у клопотанні. Запевнив, що вказаний автомобіль за першою вимогою буде представлений слідчому для участі у слідчих діях.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала. Вказувала, що досудове розслідування по кримінальному провадженню за № 12022100030003466 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України триває. Механізм розвитку ДТП остаточно не визначений, покази водія та потерпілої необхідно уточнювати шляхом проведення слідчих дій. На теперішній час, проведено слідчі експерименти за участі водія та потерпілої, отриманий механізм травмування останньої підлягає перевірці експертним шляхом, у зв'язку з чим може виникнути необхідність огляду ТЗ експертом.
Слідчим надано довідку за ходом досудового розслідування, зі змісту якої вбачається хронологія вчинення слідчих дії та прийняття процесуальних рішень. Через наявність розбіжностей в показах свідків та потерпілої щодо напрямку руху пішохода ОСОБА_6 відносно ТЗ, в органу досудового розслідування виникла необхідність в призначенні комплексної судово-медичної та автотехнічної експертиз, проведення яких можливо лише при встановленні ступеня тяжкості тілесних ушкоджень за висновком судової медичної експертизи. Після отримання висновку комплексної судово-медичної та автотехнічної експертиз буде призначено судову автотехнічну експертизу для вирішення питання про наявність технічної можливості у водія уникнути ДТП. Призначення та проведення вказаних експертиз, вимагає додаткових оглядів ТЗ за клопотанням експертів, тому для забезпечення цієї можливості, просив залишити арешт ТЗ.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заявленого клопотання зі скасуванням арешту заборони користування ТЗ, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022100030003466 від 23.12.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України.
У рамках даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 26.12.2022 накладено арешт на спеціалізований вантажний автомобіль «DAF FT XF 105.406» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_5 , 2007 року випуску, синього кольору із загальним напівпричепом «Kogel SN24», реєстраційний номер НОМЕР_6 номер кузова № НОМЕР_4 , 2011 року випуску, сірого кольору, власником яких є ТОВ «Арко-Поло».
У рамках даного кримінального провадження, на підставі постанови слідчого призначено проведення судово-медичної експертизи для встановлення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, висновки якої не отриманні до теперішнього часу.
Відповідно до ухвали суду про накладення арешту на майно слідує, що підставою для цього слугувала необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчий (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі проведення експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст.100КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 КПК України.
Відповідно до ст.167КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Тобто, вилучене майно, відповідно до статті 167КПК України має статус - тимчасового вилученого майна і питання тимчасово вилученого майна слід було вирішити відповідно до глави 17 КПК України з дотриманням вимог статті 22 КПК України.
Згідно ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5 від 03 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539Кримінального процесуального кодексу України до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Згідно ст.24КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Відповідно до ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 р., для з'ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу N 1 Європейської конвенції з прав людини.
Під час судового розгляду встановлено недостатність одного лише посилання слідчого (дізнавача) на те, що майно є речовим доказом по даній справі, та може виникнути необхідність його огляду або використання експертом. Наведена правова позиція органів досудового розслідування не витримує жодної критики, оскільки призначення відповідних видів експертиз лише тільки планується, відповідно клопотання експертів про надання ТЗ мають вірогідний характер.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п. п. 51,52 рішення у справі " Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі "Брумареску проти Румунії").
Основною метою ст.1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справах SperrongandLonnrothvSweden" від 23.09.82, "Новоселецький проти України" від 11.03.2003, "Федоренко протиУкраїни" від1.06.2006).
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В ході досудового слідства було проведено було проведено огляд місця події, під час якого ретельно оглянуто ТЗ, будь-яких пошкоджень характерних для ДТП не встановлено. За участі водія та потерпілої з використанням ТЗ відтворена обстановка та обставини події під час слідчих експериментів з водієм та потерпілою. Автотехнічною експертизою досліджено питання технічного стану ТЗ.
Враховуючи, перебування ТЗ на протязі 3-х місяців під арештом у фактичному розпорядженні слідчого, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, та вищевказаний висновок експерта автотехніка, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність достатніх підстав для скасування арешту майна в частині щодо володіння (користування) транспортним засобом, залишивши арешт щодо заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом у будь-який спосіб, що буде достатнім для збереження майна, та запобіжить ризикам зникнення, втрати, тощо. Справедливість зазначеного твердження опирається на баланс інтересів досудового слідства та дотримання прав власника майна на його використання. Так, протягом часу арешту ТЗ за його участі проведені всі необхідні слідчій дії, необхідність повторного огляду за участі експертів носить вірогідний характер та за відсутності відповідних постанов про призначення автотехнічних експертиз не може бути прийнята до уваги слідчим суддею. Відсутність індивідуальних ознак ТЗ, яки б могли вплинути на висновки експерта щодо механізму розвитку ДТП та травмування потерпілої, дозволяють використовувати за потреби аналогічний ТЗ у випадку ухилення власника майна від обов'язку надати його на першою вимогою. Зміна місцезнаходження вилученого майна та його подальше використання власником, не зашкодить досудовому розслідуванню та проведенню інших слідчих (розшукових) дій, що не вплине на правильність прийнятого судом рішення.
Керуючись ст. 174КПК України, слідчий суддя,
Клопотання задовольнити частково.
Скасувати частково арешт накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 26.12.2022 на спеціалізований вантажний автомобіль «DAF FT XF 105.406» реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_5 , 2007 року випуску, синього кольору із загальним напівпричепом «Kogel SN24», реєстраційний номер НОМЕР_6 номер кузова № НОМЕР_4 , 2011 року випуску, сірого кольору, шляхом скасування заборони власнику автомобіля, чи будь якій іншій особі користуватись вказаним автомобілем до прийняття процесуального рішення у даному кримінальному провадженні, залишивши арешт щодо заборони відчуження та розпоряджання транспортним засобом у будь який спосіб.
Передати вказаний автомобіль на відповідальне зберігання ТОВ «Арко-Поло».
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1