справа № 753/4805/23
провадження № 1-кс/753/1048/23
"27" березня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. Харкова, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, офіційно не працюючючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий (зі слів), за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000004 від 18.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, -
В провадженні Дарницького УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріалами кримінального провадження, відомості про яке внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42022102020000004 від 18.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
29.12.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, а саме незаконне позбавлення волі людини вчинене з корисливих мотивів, щодо двох та більше осіб, здійснене протягом тривалого часу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2022 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захів у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на два місяці, тобто до 28.02.2022 року із покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків: забороною залишати місце проживання без дозволу слідчого або прокурора, суду у період часу з 23.00 год. до 06.00 год. та прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимого, який уподальшому продовжений ухвалою слідчого судді від 27.02.2023 року до 28.03.2023 року включно.
Строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва, яка набула чинності, продовжено до 28.05.2023 року.
Прокурор звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку домашнього арешту у нічний час доби відносно підозрюваного в межах строку досудового розслідування, та в його обгрунтування зазначає, що 29.12.2022 року в ході розслідування вказаного кримінального провадження ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, строк дії запобіжного заходу завершується 28.03.2023 року, й строк досудового розслудуання продовжено до 28.05.2023 року, проте завершити досудове розслідування до закінчення дії запобіжного заходу не видається за можливе з об'єктивних причин, зважаючи на складність кримінального провадження, кількість підозрюваних, необхідність проведення ряду слідчих дій (долучити п'ять висновків експертиз матеріалів речовин та виробів, які призначені постановами слідчого від 06.01.2023 року, які на теперішній час проводиться Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України та відповідно до інформації наданої з НДЕКЦ орієнтований термін виконання яких є третя декада квітня місяця 2023 року; за результатами експертиз, вирішити питання щодо повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , отримання доступу до речей та документів, які перебувають на виконанні тощо) без виконання яких не буде досягнуто основих завдань кримінального проважєення, із посиланням на існування ризиків, які не втратили свою актуальність й наразі існують та є триваючими, а саме: переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності, неявки на виклики слідчого та суду; вчинення іншого злочину, оскільки підозрюваний вчиняв злочини на протязі тривалого часу; незаконний впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією та, яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, вважаючи мету і підстави продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на його продовження, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим запобіжним заходом, та є триваючими.
Підозрюваний та його захисник заперечили щодо поданого клопотання, зважаючи на його необгрунтованість. Підозрюваний зазначив, що матиме належну процесуальну поведінку під час досудового розслідування, з'являтиметься до слідчого, вважаючи, що підстав для продовження застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, немає.
Вивчивши клопотання прокурора та матеріали, додані до нього, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання, зокрема міркування прокурора щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази підозри, обставини, зазначені у частині 3 ст. 199 КПК України, у їх сукупності з наданою до клопотання підозрою, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 146 КК України в діях ОСОБА_5 .
Наявність підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого злочину обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-відповіддю з Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками;
-протоколами допитів свідків;
-протоколами прийняття заяв про вчинене кримінальне правопорушення;
-протоколами допитів потерпілих;
-протоколами пред'явлення особи для впізнання;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж;
-протоколами за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій, а саме зняття контроль за вчиненням злочину;
-протоколом огляду речей;
-протоколом огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр;
-протоколами обшуку;
-протоколом затримання особи;
-протоколами проведення слідчих експериментів:
-протоколом тимчасового доступу до речей і документів;
-висновком експерта про проведення судової-балістичної експертизи, й іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для продовження застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, що згідно ст. 12 КК України, є хоча й нетяжким злочином, проте спрямованим проти волі людини, здійсюваного протягом тривалого часу, за попередньою змовою групою осіб.
Встановлено, що 29.12.2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 30.12.2022 року ОСОБА_7 обрано запобіжний захів у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на два місяці, тобто до 28.02.2022 року із покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків: забороною залишати місце проживання без дозволу слідчого або прокурора, суду у період часу з 23.00 год. до 06.00 год. та прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимого, який уподальшому продовжений ухвалою слідчого судді від 27.02.2023 року до 28.03.2023 року включно.
Строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 22.03.2023 року, яка набула чинності, продовжено до 28.05.2023 року.
Застосовуючи запобіжний захід при його обранні до такого підозрюваного, слідчий суддя вважав доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на потерпілих, свідків, інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення.
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до цяти років, що згідно ст. 12 КК України, є хоча й нетяжким злочином, проте спрямованим проти волі людини, яка згідно Основного Закону України є однією із найвищих цінністей людини.
Метою продовження застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби було забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й ці ризики не зменшились, вони є триваючими, й із урахуванням існування реальної ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, а тому виправдовують його подальше перебування під домашнім арештом у нічний час доби, який не є найтяжчим згідно ч.1 ст. 176 КПК України, що є підставою для продовження обраного щодо нього запобіжного заходу.
Застосовуючи запобіжний захід необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).
ОСОБА_5 хоча й вчинив нетяжкий злочин згідно ст. 12 КК України, проте злочин проти волі людини, а саме незаконне позбавлення волі людини вчинене з корисливих мотивів, щодо двох та більше осіб, здійснене протягом тривалого часу, вчинене за попередньою змовою групою осіб, що вказує на високий ступінь небезпеки загальносуспільних прав та інтересів.
Метою продовження застосованого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, серед яких доведені ризики, визначені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й які наразі існують та є триваючими, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений злочин, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності, неявки на виклики слідчого та суду; вчинення іншого злочину, оскільки підозрюваний вчиняв злочини на протязі тривалого часу; незаконний впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні, які володіють необхідною інформацією, та яка має значення для кримінального провадження, з метою уникнення кримінальної відповідальності або полегшення свого становища.
Враховуючи те, що заявлені ризики не зменшилися і не перестали існувати, менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх уникнення та забезпечення покладених на підозрюваного обов'язків, та вони є триваючими, таке клопотання вказує на його обгрунтованість.
Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з домашнім арештом у нічний час доби (більш м'якого), то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання обгрунтованим триваючим ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, й доводам про застосування для продовження більш м'якого запобіжного заходу, зважаючи на особу підозрюваного, злочину, яким ним вчинений, надавалась оцінка слідчим суддею при обранні й продовженні строку запобіжного заходу. Інші підстави не вказані та не обґрунтовані, а тому підстав надавати їм оцінку слідчим суддею під час розгліду цього клопотання немає.
При викладених обставинах слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до підозрюваного більш м'якого, окрім домашнього арешту у нічний час доби запобіжного заходу, не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також можливим його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду й іншим вказаним ризикам, а також, зважаючи на доведеність наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання про продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби задовольнити.
Так, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування здобуті дані про наявність такого ризику, як можливість переховуватися від органів досудового розслідування й суду. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977 / 96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів. Крім того, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування доведений і такі ризики, як можливість незаконного впливу на свідків, потерпілих з метою зміни ними показань, вчинення іншого злочину, зважаючи на його тривале вчинення.
Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, то існування такого ризику є цілком ймовірним. Так, ОСОБА_5 хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим підозрюється у вчиненні злочину про волі людини, його роль у вчиненні таких злочинів, усвідомлення наслідків покарання, є достатньо вагомими підставами для прийняття підозрюваним спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування, а також незаконний вплив на свідків та потерпілих у цьому кримінальному провадженні та вчинення іншого кримінального правопорушення, які не зменшились порівняно із застосованим запобіжним заходом.
З урахуванням визначеного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, у тому числі віку підозрюваного, обставин вчинення злочину, його роль у ньому, та інші дані, що характеризують вказану особу, а також з огляду за суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення, у якому він обгрунтовано підозрюється, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування інших більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки вказаного підозрюваного та є підставами для продовження запобіжного заходу на два місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.05.2023 року.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 176 - 177, 181, 194, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дарницької окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби до ОСОБА_11 за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42022102020000004 від 18.01.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто - до 27.05.2023 року включно.
Заборонити ОСОБА_12 залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період доби з 23 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому або суду, якщо запобіжний захід застосовано під час судового провадження.
Працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.