Справа № 752/1984/23
Провадження №: 1-кп/752/1392/23
27 березня 2023 року м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100010003024 від 23 грудня 2022 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, котрий народився у м. Тернополі, маючого вищу освіту, неодруженого, без офіційного місця роботи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального прав опорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
установив:
1.Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
23 грудня 2022 року приблизно о 09:00 ОСОБА_3 , перебуваючи у кімнаті відпочинку приміщення притулку для тварин благодійного фонду «Адопт донт стоп» за адресою: АДРЕСА_2 , де проходив стажування, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав належну потерпілій ОСОБА_5 зарядну станцію марки «ECOFLOW River Pro» моделі «EF4 PRO», вартістю 27 833,33 грн, яку відвіз до свого місця мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , де використовував для власних потреб, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на вищевказану суму.
2.Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Відповідно до ч. 4 ст. 185 КК України передбачено кримінальну відповідальність за крадіжку, вчинену у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 затверджено указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який в подальшому продовжено до 20 травня 2023 року.
3.Позиції сторін та інших учасників судового провадження.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Просив призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, попросив у потерпілої вибачення, зобов'язався компенсувати заподіяну шкоду, просив не призначати суворого покарання.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що зарядну станцію їй повернуто. Просила не позбавляти обвинуваченого волі.
4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 повідомив, що у грудні 2022 року проживав у м. Києві, стажування та працював у притулку для тварин благодійного фонду «Адопт донт стоп» за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, 2. Батьки попросили повернутися додому до м. Тернополя, на що він погодився, а тому змушений був залишити роботу у м. Києві. 23 грудня 2022 року він прийшов до притулку за адресою: АДРЕСА_2 , щоб забрати свої речі. Побачивши у кімнаті для відпочинку зарядну станцію, вирішив забрати її собі, оскільки на той час були суттєві перебої з електропостачанням, а він мав намір заробляти в мережі Інтернет. Потерпілій у вчиненні крадіжки не зізнався, оскільки боявся. Зарядну станцію у нього через декілька днів під час проведення слідчих дій вилучили працівники поліції.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 повідомила, що у грудні 2022 року взяла на стажування ОСОБА_3 для роботи у притулку для тварин благодійного фонду «Адопт донт стоп», що розташований за адресою: м. Київ, вул. Максимовича, 2. ОСОБА_3 пропрацював у притулку кілька тижнів, свої обов'язки в цілому виконував добре, претензій як до працівника до нього не було. Потім перестав приходити на роботу. 23 грудня 2022 року зранку, у зв'язку з припиненням роботи, ОСОБА_3 зайшов до притулку забрати свої речі. Після того як він пішов, цього ж дня вона виявила зникнення зарядної станції «ECOFLOW River Pro», моделі «EF4 PRO», вартістю 27 833,33 грн, що заходилась у кімнаті відпочинку, яку вони використовували для потреб притулку в умовах відсутності електропостачання. Зв'язавшись з ОСОБА_3 , повідомила йому щоб повернув викрадене, інакше вона звернеться до поліції. Однак у вчиненні крадіжки ОСОБА_3 не зізнався. Окрім зарядної станції, що у подальшому була повернута працівниками поліції, ОСОБА_3 також забрав шнур для її зарядки, який їй так і не повернули.
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому суд встановив, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин, їх позиція є добровільною, а також роз'яснив учасникам, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, допитавши в судовому засіданні обвинуваченого та потерпілу, дослідивши інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
5.Мотиви зміни обвинувачення.
Підстав для зміни обвинувачення чи визнання частини обвинувачення необґрунтованою судом не встановлено.
6.Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
7.Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні покарання суд зважає на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, котрий до кримінальної відповідальності притягаються вперше, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, повністю визнали вину, розкаялись у вчиненому.
Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому мінімальне покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.
Таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження нових кримінальних правопорушень.
Разом із цим, враховуючи позицію потерпілої у судовому засіданні, яка просила не позбавляти волі обвинуваченого, дані про обвинуваченого, котрий є особою молодого віку, до кримінальної відповідальності притягують вперше, визнав вину, попросив у потерпілої вибачення, зобов'язався повністю відшкодувати заподіяну шкоду, а також зважаючи на другорядну роль кари як мети покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_3 зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, із встановленням іспитового строку, який був би достатнім для того, щоб винний в умовах здійснення контролю за його поведінкою довів своє виправлення, та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
8.Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому.
Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпілою не пред'явлено.
9.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку, тривалістю 2 роки.
Покласти на ОСОБА_3 обов'язки, передбачені п. 1, п. 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави 170 грн судових витрат за проведення судової товарознавчої експертизи.
Речовий доказ: зарядну станцію марки «ECOFLOW River Pro» моделі «EF4 PRO», яка знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5 , залишити у потерпілої.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1