Справа № 709/307/23
про залишення позовної заяви без руху
23 березня 2023 року смт Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Левченко В. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про розірвання шлюбу.
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивачем необґрунтовано право звернення саме до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, враховуючи, що позивач зазначає у позовній заяві зареєстроване місце проживання відповідача, а саме за адресою: АДРЕСА_1 .
В силу вимог ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_2 , а фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , тобто позивач звернувся до суду за місцем свого фактичного проживання.
Доказів реєстрації місця проживання або перебування, зокрема як внутрішньо переміщеної особи, за адресою: АДРЕСА_3 , позивачем не надано. Крім того сторони від шлюбу спільних дітей не мають, домовленість подружжя щодо розгляду позову за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них відсутня.
Також матеріали справи не містять підтвердження, що позивач не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача, отже підстави для пред'явлення позову за місцем проживання чи перебування позивача, відповідно до ч. 2
ст. 28 ЦПК України відсутні, враховуючи ту обставину, що Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області працює та здійснює розгляд справ.
Важливість суворого дотримання правил про підсудність доводиться і практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). Зокрема, як порушення вимог пункту 1 статті 6 Конвенції ЄСПЛ розглядає порушення правил територіальної підсудності без належного законного обґрунтування, незважаючи на наявність чітких правил підсудності, встановлених ЦПК.
За усталеною практикою ЄСПЛ, термін право на «суд, встановлений законом», охоплює не лише правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, що регулюють його діяльність, у тому числі всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (рішення ЄСПЛ у справі Leo ZAND v. Austria, заява № 7360/76, § 68). Якщо суд не має юрисдикції судити підсудного відповідно до чинних положень національного права, він не є «встановленим законом» (рішення ЄСПЛ у справі Jorgic v. Germany, заява 74613/01, § 64).
У рішенні ЄСПЛ "Сокуренко і Стригун проти України" суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні раніше згадуваної справи "Занд проти Австрії", зазначено, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентно здійснювати провадження щодо конкретної справи. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна справа розглядалася і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом. Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб'єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Таким чином, для реалізації права на пред'явлення позову до Чорнобаївського районного суду Черкаської області, позивачу слід обгрунтувати підсудність даної справи та надати докази, відповідно до ч. 2 ст. 28 ЦПК України.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог викладених у ст.ст.175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 27, 28, 185, 259-260 ЦПК України, суд,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Надати позивачу строк 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В. В. Левченко