Справа №705/958/23
2/705/1228/23
про повернення позовної заяви
27.03.2023 м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Єщенко О.І., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про стягнення заподіяної шкоди та повернення кіоску,
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовною заявою до Уманської міської ради Черкаської області про стягнення заподіяної шкоди та повернення кіоску.
У позові ставиться питання:
«…1. Прийняти позовну заяву та відкрити провадження.
2. Зобов'язати Уманську міську раду Черкаської області, ЄДРПОУ 26535796, юридична адреса: 20301, площа Соборності, 1, м. Умань Черкаської області, відшкодувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причинену шкоду в натурі та повернути демонтовану за адресою: АДРЕСА_1 тимчасову споруду - кіоск, розміром 2.5 м на 2.5 м, в стані в якому вона перебувала на момент демонтажу або передати іншу тимчасову споруду - кіоск, розміром 2.5 м на 2.5 м, такої ж якості та в такому ж стані.
3. Стягнути з Відповідача судові витрати …».
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист (стаття 55) та передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (стаття 124), а статтею 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суди загальної юрисдикції спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням цих норм правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Способи захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів закріплений у ст. 16 ЦК України.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
24.02.2023 ухвалою судді Уманського міськрайонного суду Єщенко О.І. позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про стягнення заподіяної шкоди та повернення кіоску було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію вказаної ухвали представник позивача адвокат Слободянюк І.В. отримав 03.03.2023 в суді, про що надав відповідну розписку. Позивач ОСОБА_1 копію ухвали від 24.02.2023 отримав 07.03.2023, що підтверджено рекомендованим поштовим повідомленням.
10.03.2023 до канцелярії суду за вх. № 5840 від позивача ОСОБА_1 на виконання ухвали судді від 24.02.2023 було подано заяву за підписом позивача ОСОБА_1 про усунення недоліків, до якої було додано копію документа, в якому вказано «Діагноз: поєднана травма ЗТГК. Забій грудної клітки. Вогнепальні поранення лівого стегна 3 шт. правої гомілки 1 шт. Закритий перелом основної фаланги 5 п. лівої кисті. Забої садна голови, кінцівок. Інвалід війни. Інвалід 2-ї групи. Амбулаторне лікування за місцем проживання; нагляд травматологом, хірургом, імобілізація 1 міс., перевязки.».
При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.
Єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Тобто, законодавець передбачив можливість звільнення від сплати судового збору лише з підстав, пов'язаних з майновим станом сторони.
Водночас вказаною нормою Закону передбачено право суду, а не обов'язок щодо звільнення від сплати судового збору
Разом з тим, належних доказів на підтвердження скрутного майнового стану, як це передбачено статтею 136 ЦПК України, позивач суду не надав, документ, який наданий позивачем на виконання ухвали суду про залишення без руху, не містить назви, серії та номера, що позбавляє суддю можливості встановити, що даний доказ є саме посвідченням особи з інвалідністю.
Одночасно в ухвалі судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24.02.2023 було відмовлено позивачу у задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати.
Крім того, в ухвалі суду від 24.02.2023 було вказано, що позивачем до матеріалів позовної заяви долучено копію договору купівлі-продажу від 24.07.2018, де вартість кіоску вказана - 10000 грн, при цьому ціна позову позивачем вказана - 13000 грн, а прохальна частина позову взагалі не містить жодної вимоги із зазначенням будь-якої суми коштів.
Станом на 27.03.2023 недоліки не були усунуті.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це право не є абсолютним і може підлягати обмеженням. Такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу до суду потребує регулювання з боку держави. Для такого регулювання Держави-учасниці Конвенції мають певну свободу розсуду, але застосовані ними обмеження не повинні звужувати чи не применшувати можливості доступу до суду в такий спосіб або настільки, що нівелюється сама сутність цього права (mutatis mutandis рішення у справі «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адамс ІІ проти Німеччини» («Prince Hans-Adam II Of Liechtenstein v. Germany») від 12 липня 2001 року, заява № 42527/98, § 44).
Європейський суд з прав людини зазначив, якщо законом визначений порядок для вчинення певних дій, такий порядок в силу вимог вітчизняного та Європейського законодавства повинен дисциплінувати осіб, що звертаються до суду та не допустити судовий процес у безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Уманської міської ради Черкаської області про стягнення заподіяної шкоди та повернення кіоску визнати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.І. Єщенко