Справа № 703/3251/22
2/703/222/23
24 березня 2023 року м. Сміла
Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Биченка І.Я.,
за участю секретаря судового засідання Литвин Г.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
установив:
ОСОБА_1 звернувся до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області із позовною заявою до ТОВ «Порше мобіліті» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06 березня 2018 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50016087 за умовами якого ТОВ «Порше Мобіліті» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 388295 грн. 94 коп. на придбання автомобіля «Golf Sportwagen» строком на 48 місяців. Згідно графіка погашення передбачено повернення кредиту частинами, щомісячно на відповідну дату, зі сплатою фіксованої процентної ставки за користування кредитом у розмірі 18,99% на рік.
07 березня 2018 року на забезпечення виконання кредитного договору між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави автомобіля «Golf Sportwagen» д.н.з. НОМЕР_1 .
20 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. було вчинено виконавчий напис №2700 щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог відповідача на загальну суму 348698 грн. 31 коп.
23 грудня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва було відкрито виконавче провадження №60932496.
Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, так як нотаріусом порушено положення статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5.
Позивач зазначає, що повідомлення ТОВ «Порше Мобіліті» про усунення порушень мало бути надіслано йому та ним отримано. Це обов'язкова умова вчинення виконавчого напису, оскільки у нього, як позичальника, є право надання заперечень щодо заборгованості. Отримання даного повідомлення мало надати можливість позивачу заперечити проти існування боргу, його розміру, або сплатити його в разі згоди. Неотримання такого повідомлення від відповідача порушило права позивача в частині висловлення своїх заперечень проти боргу, а тому дану заборгованість не можна вважати безспірною. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет застави. Тобто, законодавством визначено, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. При цьому неподання ТОВ «Порше Мобіліті» нотаріусу на стадії підготовки до вчинення нотаріального провадження доказів реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет застави є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії на підставі п.2 ч.1 ст.49 ЗУ «Про нотаріат», а не вчинення нотаріусом дій щодо вжиття заходів про витребування від обтяжувала вказаної інформації та документів на її підтвердження і, як наслідок, вчинення виконавчого напису без таких документів вказує на незаконність нотаріальної дії.
Також позивачем зазначено, що згідно виконавчого напису, станом на 20.12.2019 з позивача стягувався борг в сумі 348698 грн. 31 коп. Тоді як у вимозі про дострокове погашення кредиту ТОВ «Порше Мобіліті» на власний розсуд змінило умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом, а також неустойки. Загальна сума, яка вказана відповідачем у вимозі про дострокове погашення становить 284539 грн. 12 коп. Тобто після надсилання вимоги про дострокове повернення кредиту відповідач не мав право збільшувати розмір заборгованості та стягувати згідно виконавчого напису збільшену суму боргу.
Позивач стверджує, що заборгованість за виконавчим написом розрахована з порушенням закону, оскільки штраф у розмірі 20% від суми кредиту нарахований після дати пред'явлення до позичальника вимоги щодо дострокового повергнення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи викладені обставини позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 грудня 2019 року №2700 вчинений Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. та стягнути з відповідача понесені судові витрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 жовтня 2022 року справу передано в провадження судді Биченка І.Я.
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31 жовтня 2022 року відкрито провадження по справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Позивач в судове засідання не з'явився.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Зазначив, що повідомлення ТОВ «Порше Мобіліті» про дострокове повернення кредиту було направлено позивачу на належну адресу, однак не отримане ним з незалежних від нього причин. Звернув увагу суду саме на той факт, що матеріали справи не містять доказів отримання вказаного повідомлення, а факт направлення такої вимоги не є підтвердженням його отримання. Також звернув увагу суду на ту обставину, що сума про дострокове погашення кредиту відрізняється від суми, стягнутої з позивача за виконавчим написом та необґрунтована відповідачем. Зазначив, що факт наявності спору щодо заборгованості по кредитному договору встановлено рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2022 року, яким у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу відмовлено.
У наданому суду відзиві представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Вказав, що дійсно, 06 березня 2018 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №50016087. Відповідно до умов договору відповідач надав позивачу кредит у розмірі 388295 грн. 94 коп. на придбання автомобіля «Golf Sportwagen», строком на 48 місяців з процентною ставкою 18,99% річних. Крім того, позивачем було отримано додатковий кредит у розмірі 66981 грн. 09 коп. з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором, позивачем було передано у заставу автомобіль «Golf Sportwagen» д.н.з. НОМЕР_1 .
У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за кредитним договором відповідач звернувся із вимогою (повідомленням) від 16 жовтня 2019 року до позивача про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором. Вказана вимога була надіслана позивачу 16 жовтня 2019 року за двома зазначеними у договорі адресами. Станом на день формування вимоги, загальний розмір заборгованості позивача становив 284539 грн. 12 коп. та складався з невиплаченої суми кредиту в розмірі 257941 грн. 30 коп.; несплачених чергових платежів в розмірі 22164 грн. 76 коп. та нарахованих штрафних санкцій у розмірі 4433 грн. 06 коп. Також позивача було повідомлено, що у відповідності до погоджених умов кредитування, в разі порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії до зазначеної суми буде додано штраф в розмірі 20% від суми кредиту, що складає 77659 грн. 19 коп.
Зважаючи на ігнорування вимоги, відповідач скористався своїм правом звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості шляхом вчинення виконавчого напису по договору застави.
20 грудня 2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С., з урахуванням отриманих 21.10.2019 ТОВ «Порше Мобіліті» коштів від ОСОБА_1 , було вчинено виконавчий напис №2700 щодо звернення стягнення на предмет застави з метою задоволення вимог відповідача на загальну суму 348698 грн. 31 коп., яка складається із заборгованості за черговим платежем на суму 8664 грн. 76 коп., штрафних санкцій в сумі 4433 грн. 06 коп., заборгованості із невиплаченої суми кредиту в розмірі 257941 грн. 30 коп., заборгованості із сплати штрафу в розмірі 20% від суми кредиту, що складає 77659 грн. 19 коп.
Виконавчий лист №2700 був пред'явлений до виконання та постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. було відкрито виконавче провадження. В межах виконавчого провадження автомобіль позивача було реалізовано на електронних торгах.
Щодо заперечення позивача про порушення процедури вчиненого оспорюваного виконавчого напису в частині перевірки нотаріусом безспірності заборгованості представник відповідача зазначив, що нотаріусом вчинено виконавчий напис у відповідності до Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5.
Також представник позивача вказав, що різниця у сумі боргу, яка вказана у вимозі про дострокове повернення кредиту та у виконавчому написі є різною у зв'язку з тим, що до невиплаченої суми кредиту, несплачених чергових платежів, нарахованих штрафних санкцій додано штраф в розмірі 20% від суми кредиту, що передбачено розділом 8 Кредитного договору та про що було повідомлено позивача у направленому повідомленні.
Також у поданому відзиві представник відповідача заперечував проти стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20000 грн. оскільки такі є завищеними, не відповідають критеріям розумності та справедливості.
Враховуючи викладене просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
У судове засідання призначене на 24 березня 2023 року учасники справи не з'явилися, надали суду заяви в яких розгляд справи просять проводити без їх участі, з урахуванням позицій викладених у судовому засіданні 14 березня 2023 року та у наданих суду відзиві та відповіді на відзив.
За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Заслухавши пояснення учасників справи надані в судовому засіданні 14 березня 2023 року, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник щодо неправомірності вчинення виконавчого напису нотаріуса.
06 березня 2018 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50016087.
Відповідно до умов договору відповідач надав позивачу кредит у розмірі 388295 грн. 94 коп. на придбання автомобіля «Golf Sportwagen», строком на 48 місяців з процентною ставкою 18,99% річних.
Також позивачем було отримано додатковий кредит у розмірі 66981 грн. 09 коп. з цільовим призначенням для сплати страхових платежів відповідно до договору страхування.
Згідно кредитного договору позичальником зазначено дві адреси, а саме: зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 та адреса фактичного місця проживання : АДРЕСА_2 .
Пунктом 3.2 договору кредиту передбачено право дострокової вимоги повернення кредиту, у випадку порушення позичальником сплати будь якого чергового платежу або плати за користування кредитом на строк більше ніж 1 календарний місяць.
Відповідно до п.3.3. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути компанії у повному обсязі суму кредиту та додаткового кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума до повернення позичальником розраховується компанією і вказується у повідомлення компанії) протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб) та протягом 5 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу позичальником (для фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб). Якщо з будь-яких причин повідомлення не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати відправлення цього повідомлення.
Згідно п.9.2 договору у разі порушення позичальником терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту, визначеного у ст.3.3 за винятком умови порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу з повернення кредиту та/або додаткового кредиту відповідно до графіка погашення кредиту, передбаченої в пункті 3.2.1, терміну повернення кредиту та/або додаткового кредиту у разі відмови від кредиту у порядку, визначеному у розділі 8 кредитного договору, позичальник сплачує компанії штраф у розмірі 20% від суми кредиту.
07 березня 2018 року в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено договір застави.
Відповідно до п.1.1 договору, предметом договору застави є автомобіль «Golf Sportwagen» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 .
Згідно п. 5.4 договору застави, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса.
16 жовтня 2019 року на адресу ОСОБА_1 було направлено вимога (повідомлення) щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором на загальну суму 284539 грн. 12 коп. Також у вказаній вимозі зазначено, що згідно з умовами договору за порушення терміну дострокового повернення кредиту на вимогу компанії до зазначеної суми заборгованості буде додано штраф у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 77659 грн. 19 коп.
Вказане повідомлення направлено позивачу на адреси зазначені ним у кредитному договорі, а саме: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 .
Повідомлення повернуто на адресу ТОВ «Порше мобіліті» з відміткою «за місцем обслуговування».
20 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірюховою Н.С. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на належний позивачу транспортний засіб «Golf Sportwagen» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , для задоволення вимог ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 348698 грн. 31 коп., з якої 664 грн. 76 коп. несплачені чергові платежі, 4433 грн. 06 коп. штрафні санкції, 257941 грн. 30 коп. сума кредиту станом на 16 жовтня 2019 року та 77659 грн. 19 коп. штраф в розмірі 20% від суми кредиту.
23 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Мойсеєнко Д.П. відкрито виконавче провадження №60932496 про стягнення із заставодавця ОСОБА_1 на користь заставодержателя ТОВ «Порше Мобіліті» предмет застави, а саме: автомобіль «Golf Sportwagen» 2015 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 . За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета застави задовольнити вимоги ТОВ «Порше Мобіліті» на суму стягнення 348698 грн. 31 коп.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів міститься у главі 14 Закону України «Про нотаріат» та главі 16 розділу ІІ Порядку.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника-фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмових вимог про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій).
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи,передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріальна дія або відмова в її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови в її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, а також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Проте характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.
Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Зазначене узгоджується з висновком щодо застосування норм права, викладеним у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 та від 23 червня 2020 року у справі № 645/1979/15-ц.
Згідно із 1 ст.89ЦПКУкраїни суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (статті 77, 81 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи розмір заборгованості на погашення якої вчинено виконавчий напис нотаріуса, становить 348698 грн. 31 коп. і складається з 664 грн. 76 коп. за несплачені чергові платежі, 4433 грн. 06 коп. штрафні санкції, 257941 грн. 30 коп. сума кредиту, станом на 16 жовтня 2019 року та 77659 грн. 19 коп. штраф в розмірі 20% від суми кредиту.
ТОВ "Порше Мобіліті" надало зведену облікову виписку з рахунку клієнта ОСОБА_1 , яка містить в собі терміни сплати заборгованості за кредитним договором №50016087, дату та суму сплати, а також суму боргу, де сума заборгованості за кредитом, штрафними санкціями та відсотками, збігається із сумою, зазначеною у вимозі (повідомленні) щодо дострокового повернення кредиту, яка направлялась ОСОБА_1 та у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса.
Позивач не надав доказів на підтвердження сплати заборгованості, припинення зобов'язання або відсутності кредитних зобов'язань, та не спростував безспірність заборгованості на момент вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.
Доказів оспорювання кредитного договору або наявності спору щодо факту отримання позичальником кредитних коштів, на час вчинення нотаріусом виконавчих написів, позивачем також не надано.
Посилання представника позивача на спір щодо заборгованості по кредитному договору у зв'язку з наявним рішенням суду про відмову ТОВ «Порше Мобіліті» у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу, суд не приймає до уваги, оскільки вказане рішення суду ухвалено судом 02 червня 2022 року, тобто після вчинення виконавчого напису нотаріуса.
Також суд не приймає до уваги посилання представника позивача на ту обставину, що нотаріусом у виконавчому написі зазначена сума, які підлягає до стягненню в сумі 348698 грн. 31 коп., тоді як у вимозі вказана сума 284529 грн. 12 коп., оскільки у вказаній вимозі зазначено про те, що у разі порушення терміну дострокового повернення кредиту до зазначеної суми заборгованості буде додано штраф у розмірі 20% від суми кредиту, що складає 77659 грн. 19 коп.
Вказане узгоджується також з п. 9.2 укладеного між сторонами кредитного договору.
При цьому лише та обставина, що у виконавчому написі зазначено більшу суму заборгованості за кредитом, ніж у повідомленні, не свідчить про наявність спору про розмір заборгованості (постанова Верховного Суду України від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15).
Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов'язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності (підпункт 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-ІV, іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (стаття 3).
Згідно із ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
Згідно п. 2.1.1 договору застави, у разі невиконання заставодавцем зобов'язань за договором, зазначеним у п.1.3 цього договору, заставодержатель має право задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги у порядку, зазначеному у розділі 5 цього договору, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання, неустойки, необхідні витрати на отримання предмету застави та його реалізацію.
Згідно п.7.3 договору застави, будь-які повідомлення та вимоги, передбачені договором, повинні бути надіслані у письмовій формі рекомендованим поштовим відправленням на адресу сторони, вказану в цьому договорі (або іншу адресу, про яку сторона повідомить у письмовій формі): відправлене таким чином повідомлення вважатиметься отриманим стороною на третій робочий день з дня відправлення.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надіслання кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі № 357/12818/17 (провадження № 61-44380св18) та від 27 серпня 2020 року в справі № 554/6777/17 (провадження № 61-19494св18).
З матеріалів справи вбачається, що 16 жовтня 2019 року на адресу боржника ОСОБА_1 надіслано відповідачем вимоги щодо дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором та про намір банку звернути стягнення на предмети застави.
Вимога направлена позивачу цінними листами з описом вкладення та повідомленням про вручення.
Згідно описів вкладення вказана вимога направлена ОСОБА_1 за адресами у АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 , однак відправлення позивачем не отримано. Повідомлення повернуто на адресу ТОВ «Порше Мобіліті» із відміткою про причину повернення «за місцем обслуговування».
В судовому засіданні представник позивача вказав, що дійсно повідомлення були направлені його довірителю за вказаними в договорі адресами, однак не отримані ним у зв'язку із зміною місця проживання.
Пунктом 10.15 кредитного договору встановлено, що позичальник зобов'язується письмово повідомити компанію про заміну поштових адрес, адрес електронної пошти та номерів мобільного телефону.
Як вбачається з матеріалів справи, доказів письмового повідомлення банку про зміну поштової адреси позивача, суду не надано.
Частинами першою, третьою статті 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» установлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Така вимога узгоджується з частиною першою статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку, зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Вказані вимоги закону є імперативними.
Факт недотримання стягувачем положень частини третьої статті 24 та частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і нездійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження є достатньою правовою підставою для визнання за рішенням суду виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Вказане узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16 травня 2018 у справі № 320/8269/15-ц. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 04 серпня 2021 року у справі № 465/7042/19 (провадження № 61-6002св21), від 06 червня 2022 року у справі № 754/15119/20 (провадження № 61-19834св21).
Як вбачається з матеріалів справи 21 жовтня 2019 року ТОВ «Порше Мобіліті» надано до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна відомості про зміну обтяження.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що письмові вимоги про дострокове повернення кредиту та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки направлені іпотекодержателем у належний та передбачений законом спосіб.
Враховуючи, що позивач не довів належними та допустимими доказами свої позовні вимоги, порушень процедури вчинення нотаріусом виконавчого напису не виявлено, підстав для визнання оспорюваного позивачем виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, відсутні, тому позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають до задоволення.
Згідно з ч.1,2 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 263, 265, 354, 355 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Порше мобіліті», м. Київ, проспект Павла Тичини, 1В, ЄДРПОУ 36422974.
Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кірюхова Наталя Сергіївна, АДРЕСА_4 .
Суддя І.Я. Биченко