Справа №: 700/199/23
Провадження № 3/700/123/23
24 березня 2023 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення ”,
21.01.2023 року о 23 год. 25 хв. у смт.Лисянка Звенигородського району Черкаської області, по вул.Небесної Сотні ОСОБА_1 керував мопедом «Honda» без д.н.з. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» №2594, під відеозапис, чим порушив п. 2.9 а ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини не визнав, пояснив, що того дня, у смт. Лисянка, по вул. Небесної Сотні їхав автомобілем, яким керував його товариш Косовський, де були зупинені працівниками поліції. Із не зрозумілих причин та з невідомих підстав, поліцейські почали вимагати гроші за ніби порушення ПДР. З метою уникнення конфлікту, ОСОБА_2 перерахував на банківську карту, яку вказав поліцейський, 20000 грн. Натомість працівники поліції почали складати протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, незважаючи на те, що він взагалі був пасажиром авто та надали для підпису не заповнені бланки документів, вказавши при цьому, що йому за це «нічого не буде». Зауважив, що протокол та додані до нього матеріали, складені стосовно нього за керування мопедом «Honda» в стані алкогольного сп'яніння є недостовірним та незаконним, оскільки вказаним вище транспортним засобом він не керував, більше того зазначеного мопеда він немає і ніколи у його власності не було. Просить не притягувати його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.
Захисник Кобринський В.О. просив суд закрити справу відносно ОСОБА_1 , оскільки відсутні належні та допустимі докази вчинення останнім адміністративного правопорушення.
Поліцейський СПД № 2 Звенигородського РВП у судове засідання не з'явився, повідомлявся про розгляд справи у встановленому законом порядку.
Вислухавши ОСОБА_1 , його захисника, дослідивши та вивчивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 495499 від 21.01.2023 рокута додані до нього матеріали і докази, наявний у матеріалах справи відеозапис, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.
За змістом ч.2 ст.7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адмінстративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами (ч.1 ст.251 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 495499 від 21.01.2023 року ОСОБА_1 о 23 год. 25 хв. у смт.Лисянка Звенигородського району Черкаської області, по вул.Небесної Сотні керував мопедом «Honda» без д.н.з. в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер» №2594, під відеозапис, чим порушив п. 2.9 а ПДР України Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані сп'яніння, так само ухилення осіб, які керують транспортними засобами, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суб'єктивна сторона правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, характеризується наявністю прямого умислу.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735.
Статтею 266 КУпАП визначено порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції.
Зокрема, цією статтею визначено, що огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з п.5 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18.12.2018 року включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо).
Поліцейський в протоколі вказує, що ОСОБА_1 здійснював керування мопедом «Honda», проте в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Із оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського на долученому до справи диску вбачається, що відеофіксація розпочинається із розмови інспектора із ОСОБА_1 біля службового автомобіля поліцейських, натомість який транспортний засіб був зупинений працівниками та чи здійснював ним керування ОСОБА_1 не встановлено.
Отже, вказаним відеозаписом, який є доказом у справі, не підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також у протоколі зазначено, що результат огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння, який проводився у ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alkotest 6810» становить 0,74 проміле. Роздруківка результатів приладу та акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних заходів наявні у матеріалах справи.
Із даного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. При цьому останній погодився на проходження такого огляду, після чого йому було надано прилад для проходження тесту. Однак із відеозапису не можливо встановити чи зазначений прилад був протестований поліцейським, чи виконані контрольні заміри, чи мундштук, який кріпиться до приладу перед використанням був герметично упакований. Зокрема, під час продування приладу звуку, після якого фіксується результат тесту не було. Також на відеозаписі не зафіксовано, який результат показав прилад, що в сукупності ставить під сумнів такий результат.
Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року, засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов'язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видавалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01.01.2016 року.
Відповідно до ДСТУ EN 15964:2014 (далі Стандарт), пристрої (газоаналізатори) використовують мундштуки для відбору проб дихання. Пунктом 3.11 Стандарту визначено, що мундштук це гігієнічно запакована частина, призначена для одноразового використання, яку приєднують до приладу для виявлення алкоголю у видихуваному повітрі й через яку особа, що її перевіряють, подає пробу видихуваного повітря.
Згідно приписів п. 5.2 Стандарту, пристрій повинен виключати можливість вдихання забрудненого повітря від попередніх користувачів. Повинна бути забезпечена можливість брати ці мундштуки, не торкаючись частини, що буде і була в контакті з губами особи, яку перевіряють. Мундштуки повинні бути в індивідуальній герметичній упаковці, яку можна легко відкрити. Недотримання вимог Стандарту визначених п. 3.11 та 5.2 може призвести як до епідеміологічних ризиків, так і до ризику некоректної роботи газоаналізаторів і фактичних необ'єктивних тестів. Використання бувших у вжитку мундштуків, може призводити до систематичних похибок з отриманням помилкового результату тесту.
Таким чином, вказані обставини вказують на беззаперечне порушення процедури огляду на стан сп'яніння, а тому результати такого огляду є сумнівними, а відтак - недопустими доказами.
Також, протокол про адміністративне правопорушення хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься повинна ґрунтуватися на первинних доказах, зокрема на візуальних спостереженнях, фото- та відео фіксації, поясненнях свідків тощо.
Судом враховується те, що в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме те, що останній керував вказним вище транспортним засобом. Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт порушення водієм правил дорожнього руху і як наслідок його законне зупинення за таке порушення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі Коробов проти України Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення поза розумним сумнівом. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008р. у справі Кобець проти України.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Практика Європейського суду з прав людини вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що законність складання протоколу про адміністративне правопорушення та процесуальні дії працівників поліції щодо збирання інших доказів у справі, викликають розумні сумніви в їх законності, що виключає можливість визнання цього протоколу та наданих до нього документів, як допустимих та достовірних доказів у справі.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади, зокрема, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом.
Пунктом 1 ст.247 КУпАП визначено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене та з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, суд дійшов висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з недоведеністю вини, що відповідатиме вимогам ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.9, 130, 221, 245, 247, ст. ст.283-285, 294 КУпАП,суд-
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Суддя - Н.В. Бесараб