справа № 691/348/23
провадження № 2-а/691/8/23
21 березня 2023 року м. Городище
Суддя Городищенського районного суду Черкаської області О.М.Савенко, вивчивши матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області Бондар Олександра Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
встановив:
20 березня 2023 року до Городищенського районного суду Черкаської області, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області Бондар Олександра Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина 2 стаття 171 КАС України).
Перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам статтей 160, 161 КАС України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, у поданій позовній заяві відсутні поштовий індекс та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, відповідно до вимог п.2 ч.5 ст.160 КАС України. Викладений зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, не містить зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, відповідно суд, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі, не має інформації про такі обставини, що унеможливлює прийняття відповідного процесуального рішення, згідно до ст.171 КАС України, і не узгоджується з вимогами п.4, п.5 ч.5 ст.160 КАС України. Не вказані відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися, що визначено п.7 ч.5 ст.160 КАС України. До позовної заяви не додано її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, які додаються в належним чином засвідчених копіях та документ, який підтверджує місце реєстрації позивача. Позивач не надав документи, які підтверджують право на керування транспортним засобом та на підставі яких документів йому належить транспортний засіб на час винесення оскаржуваних постанов. Як вбачається із документів, які додаються до позовної заяви, копії надані без належної форми для читання, зміст тексту є не читабельний. Позивачу слід привести у відповідність документи, які додаються до позовної заяви, а саме оформити копії доданих документів у спосіб належний для читання, остільки копія паспорта громадянина України та ідентифікаційного номера є такими, які непридатні для читання та ознайомлення із змістом.
При прийнятті рішення суд враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішеннях від 28 травня 1985 року в справі “Ашингдейн проти Сполученого Королівства” та від 13 лютого 2001 року в справі “Кромбах проти Франції”, в яких ЄСПЛ наголосив, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду. У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі “Пелевін проти України” та від 30 травня 2013 року в справі “Наталія Михайленко проти України” ЄСПЛ зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
В рішенні “Prince Hans-Adam II of Liechtenstein проти Німеччини” (рішення від 12 липня 2001 року п. 44) Європейський Суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою.
У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії" та "Девеер проти Бельгії" Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України" зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
У відповідності до положень ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. З врахуванням вищезазначених обставин, позовну заяву, слід залишити без руху та надати позивачу трьохденний строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суддя -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора реагування патрульної поліції Сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Черкаського районного управління поліції Головного Управління Національної Поліції в Черкаській області Бондар Олександра Сергійовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху.
Позивачу ОСОБА_1 усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом трьох днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме: вказати у позовній заяві поштовий індекс та реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача; надати докази, що підтверджують вказані у позові обставини; надати відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; копії документів відповідно до кількості учасників справи; додати до позовної заяви всі наявні докази, що підтверджують обставини, на яких грунтуються позовні вимоги; надати документ, який підтверджує місце реєстрації; надати документи, які підтверджують право на керування транспортним засобом та належність транспортного засобу і виготовити належним чином сформовані у справі документи в копіях для читання.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що у разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя О.М.Савенко