Справа № 557/1645/22
27 березня 2023 року Рівненський міський суд
Рівненської області
в особі судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Мізера А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення судових витрат,-
В Рівненський міський суд 30 січня 2023 року з Гощанського районного суду Рівненської області за підсудністю надійшла справа №557/1645/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення судових витрат.
У своєму позові позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР №6297883 від 18 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121-3 КУпАП винесену інспектором СРПП ВП №5 Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області Денисюком Владиславом Юрійовичем якою відносно нього було накладено стягнення у вигляді штрафу 1190 гривень; стягнути з Головного управління національної поліції в Рівненській області (ЄДРПОУ 40108761) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати по справі.
В судове засідання позивач не з'явився, однак подав до суду письмову заяву про розгляд справи без участі позивача, задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, однак подав до суду письмове клопотання про долучення до адміністративного позову відеодиску місця події та з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи.
Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, такі факти і відповідні їм правовідносини.
Як вбачається з дослідженої в судовому засіданні кс.копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР №6297883 від 18 грудня 2022 року винесеної поліцейським відділення поліції №5 (смт.Гоща) Рівненського районного управління поліції ГУНП в Рівненській області Денисюком В.Ю., 18 грудня 2022 року о 11:28 год. в смт.Гоща по вулиці Грушевського, 28 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки FORD F 150 НОМЕР_2 із забрудненим номерним знаком, що не дає чітко визначити символи на відстані 20 м, не пред'явив чинний страховий поліс, не увімкнув світловий покажчик повороту перед зупинкою т/з, чим порушив п.2.4,а, 9.2.а ПДР України, вчинив адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст.121-3, ч.1 ст.126, ч.2 ст.122 КУпАП, ч.2 ст.36 КУпАП. Прийняте по справі рішення: накласти штраф 1190 грн.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, та використовуючи визначений ст.62 Конституції України принцип, відповідно до якого усі сумніви щодо доведеності вини особи, тлумачаться на її користь, суд вважає, що в судовому засіданні було встановлено ті обставини, що позивач вчинив інкриміновані йому адміністративні правопорушення виходячи з наступного.
Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.
Частина 1 статті 121-3 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака та тягне за собою накладення штрафу в розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 2 статті 122 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди та тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частина 1 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
В своєму адміністративному позові позивач, зокрема, зазначає, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, з тих підстав що поліцейським не було доведено, що на його автомобілі були забруднені номерні знаки, що не дає визначити їх символів з відстані 20м, як не було пред'явлено і доказів не увімкнення світлового покажчика повороту перед зупинкою. Станом на 18.12.2022 в нього був наявний чинний страховий поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АТ2022916 до транспортного засобу FORD F150, державний номерний знак НОМЕР_2 , про що свідчить витяг з офіційного сайту Моторно-транспортного страхового бюро, в електронній формі поліцейський відмовився перевірити чинний проліс, а вимагати пред'являти страховий поліс в паперовому вигляді є незаконним. Тому вважає, що поліцейський незаконно розглянув справу на місці зупинки автомобіля, позбавив його можливості скористатися у повній мірі своїми правами, передбаченими ст.268 КУпАП по порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, а саме проігнорував порядок встановлений ст.ст.278,279 КУпАП та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, якого позивач не скоював, оскільки мав право на керування транспортним засобом.
З даними твердженнями суд не погоджується виходячи з наступного.
Пункт 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за позовом. Справа «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 лютого 1975 року серія А, №18, сс17-18, пп.35-36.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що «поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку».
Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що «контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль)».
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п.1.3. Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
З оглянутих наданих представником відповідача відеоматеріалів було встановлено, що зафіксовані на відео обставини, які мали місце 18 грудня 2022 року за участю позивача ОСОБА_1 повністю спростовують викладені ним у адміністративному позові пояснення, зокрема на даному відео зафіксовано порушення, які йому інкримінуються відповідачем.
Вказаних обставин, а саме відеоматеріалів долучених представником відповідача позивач належними та допустимими доказами не спростував.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач, подавши позов, обґрунтував свою позицію, проте не надав жодного доказу на її підтвердження.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Слід звернути увагу, на те, що хоча КАС України і покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень на відповідача однак це не може розумітися таким чином, що позивач взагалі звільнений від обов'язку доказування своїх вимог.
Тому, обов'язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 71 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову (постанова Верховного Суду від 14.03.2018 по справі №760/2846/17; постанова Верховного Суду від 14.02.2018 по справі №536/583/17).
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та поясненням особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів технічних засобів, що мають функції фото -, кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Із матеріалів справи не вбачається встановлення відповідачем даних обставин.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративне правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, необхідно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити відхилення інших доказів. У ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою правопорушення вказано мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Відповідно ч.2 ст.69 КАС України, докази суду надають особи, які беруть участь у справі. При цьому, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, а також те, що в судовому засіданні було встановлено, що інспектором було детально з'ясовано всі обставини справи, належним чином було роз'яснено позивачу його процесуальні права, якими позивач скористався, встановлено факт порушення позивачем ПДР, що відображено на оглянутому відеодиску та не спростовано самим позивачем, тому суд вважає, що відповідач - інспектор довів правомірність свого рішення, тому з цих підстав у задоволенні позову позивачу слід відмовити.
Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, тому не підлягає до задоволення і позовна вимоги в частині стягнення понесених судових витрат по справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9,19,77,241-246,255,295 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Рівненській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, стягнення судових витрат - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з моменту отримання копії рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований АДРЕСА_1
Відповідач: Головне управління Національної поліції України в Рівненській області, м.Рівне, вул.Хвильового, 2, 33028
Суддя Рівненського
міського суду І.М.Ковальов