Справа № 569/9738/20
23 березня 2023 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі
головуючого судді Кучиної Н.Г.,
секретар судового засідання Добровчан К.Ю.,
з участю
заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо- конструкторське об'єднання "МААНС" про припинення трудового договору,
27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання вчинити дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Виробничо- конструкторське об'єднання «МААНС» про припинення трудового договору.
Заява мотивована тим, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року, залишеним в силі постановою Верховного суду від 27 квітня 2021 року, визнано трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо-конструкторське об'єднання «МААНС» припиненими з 05 травня 2020 року у зв'язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2022 року його заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення задоволено. Встановлено такий спосіб та порядок виконання судового рішення Рівненського міського суду Рівненокої області від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПП «Виробничо-конструкторське об?єднання «МААНС» про припинення трудового договору, а саме: відповідачу Приватному підприємству «Виробничо-конструкторське об?еднання «МААНС» видати наказ про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 з 05 травня 2020 року у зв?язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, внести відповідні записи до трудової книжки та видати трудову книжку у відповідності до вимог чинного трудового законодавства.
Так як відповідач уникав добровільного виконання судового рішення, воно було подано до примусового виконання до виконавчої служби. Під час виконавчого провадження, на відповідача двічі накладали штраф за невиконання судового рішення. 01.08.2022р. відповідачем було частково виконано судове рішення, а саме видано наказ про звільнення з яким він був ознайомлений, але не видано трудову книжку, про що було вказано відповідачу.
05.10.2022 р. ним було отримано трудову книжку, яку відповідач надіслав ОСОБА_1 поштою, з останнім записом №5 від 05.05.2020 "Припинено трудові відносини у зв?язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України" на підставі "Наказ № 175-ВК від 01.08.2022 р.", і так як відповідно до пунктів 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, "При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції", мною було надіслано відповідачу трудову книжку та заяву (з копією виконавцю) з проханням внести відповідні записи, а також заяву у виконавчу службу з проханням відкласти виконавчі дії, адже на момент відправки трудової книжки у відповідача не було можливості внести такий запис.
13.10.2022 р. відповідачем було повернуто ОСОБА_1 трудову книжку без внесення відповідних записів, про які він прохав, але з новим записом № 6 від 01.08.2022 "Запис № 5 від 05.05.2020 вважати недійсним Звільнений з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч1 ст. 38 К3пП України з 05.05.2020 р. в.о Директора ОСОБА_2 " на підставі Наказ № 175BK від 01.08.2022 р. рішення Рівненського міського суду 05.10.2020 р. 569/9738/20 з повідомленням причини, яке підписано "В.о. директора В.М. Степанчук", але не містить печатки підприємства.
На думку заявника, у відповідача немає законних підстав обмежуватися лише частиною Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 при внесенні відповідних записів до трудової книжки при виконанні рішення суду, адже пункт інструкції відповідно до якого ОСОБА_1 прохав внести відповідні записи, знаходиться у розділі 4 інструкції, який має назву - "Видача трудової книжки у разі звільнення" - що об?єктивно вказує на необхідність застосування положень саме цього розділу При видачі трудової книжки, адже суть спору була саме про звільнення, а трудову книжку з відповідними записами боржник повинен видати саме через звільнення, a не за інших обставин. Тому відповідні записи обов?язково мають включати ті записи, які передбачені у разі звільнення.
Суть рішення суду - поновити його трудові права, які були порушені через незаконне звільнення відповідачем, а так як належно оформлена трудова книжка обов?язкова при працевлаштуванні, вважає, що станом на 21.10.2022 р. це рішення не виконане в повному обсязі
14.10.2022 р. він надіслав виконавцю заяву про поновлення виконавчих дій з аргументами щодо необхідності продовжити примусове виконання судового рішення так як воно не виконано повністю, але 21.10.2022 р. користуючись електронною "Автоматизованою системою виконавчого провадження" побачив постанову про закінчення виконавчого провадження, з чим не погоджується та просить встановити судовий контроль за виконанням рішення суду за виконавчим листом по справі 569/9738/20 виданим 28.03.2022 та зобов'язати державного виконавця відновити виконавче провадження № 68788918.
Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав свою заяву, з підстав, викладених у заяві.
В судове засідання представник ПП ВКО « МААНС» не прибув, про причини неявки суд не повідомив.
Заслухавши думку заявника, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об'єднання МААНС» про припинення трудового договору задоволено. Визнано трудові відносини між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Виробничо-конструкторське об'єднання «МААНС» припиненими з 05 травня 2020 року у зв'язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України
Постановою Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року апеляційну скаргу ПП «ВКО» МААНС» задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року скасовано та прийнято постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Постановою Верховного суду від 21 квітня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Рівненського апеляційного суду від 17 грудня 2020 року скасовано, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року залишено в силі.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 10 січня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Виробничо- конструкторське об'єднання «МААНС» про припинення трудового договору відмовлено.
Ухвалою суду від 17 березня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення способу та порядку виконання судового рішення задоволено. Встановлено такий спосіб та порядок виконання судового рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Виробничо- конструкторське об'єднання «МААНС» про припинення трудового договору, а саме: відповідачу Приватному підприємству «Виробничо- конструкторське об'єднання « МААНС» видати наказ про припинення трудових відносин з ОСОБА_1 з 05 травня 2020 року у зв'язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст. 38 КЗпП України, внести відповідні записи до трудової книжки та видати трудову книжку у відповідності до вимог чинного трудового законодавства.
Постановою від 14 липня 2022 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Виробничо-конструкторське об'єднання "МААНС" залишено без задоволення. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 17 березня 2022 року залишено без зміни.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 14.02.2023 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року - закрито. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 05 жовтня 2020 року повернути особі, що її подала. Справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Виробничо-конструкторське об'єднання «МААНС» про припинення трудового договору - повернуто до суду першої інстанції.
01.08.2022 р. Приватним підприємством «Виробничо-конструкторське об'єднання «МААНС» було частково виконано судове рішення, а саме видано наказ про звільнення, з яким ОСОБА_1 був ознайомлений, але не видано трудову книжку.
05.10.2022 р. ОСОБА_1 було отримано трудову книжку, яку відповідач надіслав йому поштою, з останнім записом №5 від 05.05.2020 "Припинено трудові відносини у зв?язку із звільненням з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України" на підставі "Наказ № 175-ВК від 01.08.2022 р."
13.10.2022 р. відповідачем було повернуто ОСОБА_1 його трудову книжку з новим записом № 6 від 01.08.2022 "Запис № 5 від 05.05.2020 вважати недійсним. Звільнений з посади техніка з планування за власним бажанням на підставі ч1 ст. 38 К3пП України з 05.05.2020 р. в.о Директора ОСОБА_2 " на підставі Наказ № 175 BK від 01.08.2022 р. рішення Рівненського міського суду 05.10.2020 р. 569/9738/20.
27 жовтня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та зобов'язання вчинити дії у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства « Виробничо- конструкторське об'єднання «МААНС» про припинення трудового договору, посилаючись на те, що вказане судове рішення у цивільній справі в повному обсязі не виконане.
Після набрання законної сили судовим рішенням суд залишає за собою право щодо вирішення процесуальних питань, пов'язаних з його виконанням та здійсненням судового контролю за виконанням рішення, належною реалізацією посадовими особами власних повноважень під час виконання ними рішення суду.
Відповідно до статті 1291 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судових рішень у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судових рішень здійснює суд.
Розділом VII ЦПК України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень у спосіб звернення до суду із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, якщо порушено їхні права чи свободи.
У ч. 3 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. № 1402-VIII суттєво доповнено конституційну норму положенням про те, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом.
Даний обов'язок передбачено не лише на національному рівні, а також і на міжнародному рівні. Так, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначає, що виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для реалізації ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини (далі - ЄКПЛ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" зазначив, що відповідно до ст. 6 ЄКПЛ, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як неодмінна складова судового розгляду.
У ЦПК України закріплено мету цивільного судочинства, якою є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, де виконання судових рішень є однією із основних гарантій цього захисту.
З метою покращення належного та своєчасного виконання судового рішення у цивільних справах суд повинен здійснювати судовий контроль за його виконанням.
Даний інститут детально закріплено в Розділі 7 ЦПК України.
Незважаючи на те, що цей розділ має назву «Судовий контроль за виконанням судових рішень», в самому розділі фактично йдеться про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.
У даному разі слід розрізняти поняття «судовий контроль за виконанням судового рішення» та «оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців», оскільки вони не збігаються.
Так, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців є лише однією з форм судового контролю за виконанням судового рішення і не йдеться про те, що саме ця форма є основною з усіх можливих.
Більше того, розділ VI ЦПК України «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)» фактично викладає контрольні повноваження суду за виконанням судових рішень.
Зазначеним розділом ЦПК України встановлено спеціальні форми реагування, а саме право на звернення сторони виконавчого провадження до суду із скаргою, яка вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи, та за результатами розгляду скарги суд у разі встановлення обґрунтованості скарги визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними та зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Тобто судовий контроль у цивільному судочинстві це обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.
Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що норми ЦПК України обмежують судовий контроль правом і можливістю сторін виконавчого провадження звернутися до суду із скаргою, на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця. В силу диспозитивності цивільного процесу, наведені вище положення реалізуються шляхом подання стороною виконавчого провадження відповідної скарги за правилами, встановленими ЦПК України, та з дотриманням строків, визначених цим Кодексом, при цьому розділ VII ЦПК України Судовий контроль за виконанням судових рішень не містить інших спеціальних форм реагування суду в порядку судового контролю.
Також заявник вказує, що 14.10.2022 р. ним надіслано виконавцю заяву про поновлення виконавчих дій з аргументами щодо необхідності продовжити примусове виконання судового рішення так як воно не виконано повністю, але 21.10.2022р. користуючись електронною "Автоматизованою системою виконавчого провадження" побачив постанову про закінчення виконавчого провадження, відповідно просить поновити виконавче провадження.
Зі змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що ним ставиться питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у непередбачений розділом VII ЦПК України спосіб, яким чітко визначено порядок судового контролю за виконанням судових рішень у цивільних справах, та яким передбачено спеціальні форми реагування з метою забезпечення реального виконання судового рішення та ефективного захисту порушених прав сторони виконавчого провадження, який має право на звернення до суду в порядку судового контролю за виконанням судових рішень із скаргою, якщо він вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно ЦПК України, порушено їхні права чи свободи. Подання заяви про встановлення контролю для виконання рішення суду в справі № 569/9738/20 та зазначені заявником заходи судового контролю не передбачені положеннями ст. 447 ЦПК України та Розділом VII ЦПК України, а тому така заява не може бути розглянута у вказаному заявником порядку.
Щодо посилань заявника, що відповідач у справі вніс в трудову книжку запис, обмежившись лише частиною Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58, при внесенні відповідних записів до трудової книжки при виконанні рішення суду, адже пункт інструкції відповідно якого він прохав внести відповідні записи, знаходиться у розділі 4 інструкції, який має назву - "Видача трудової книжки у разі звільнення" - що об?єктивно вказує на необхідність застосування положень саме цього розділу При видачі трудової книжки, адже суть спору була саме про звільнення, а трудову книжку з відповідними записами боржник повинен видати саме через звільнення, a не за інших обставин. Тому відповідні записи обов?язково мають включати ті записи, які передбачені у разі звільнення, то суд вважає за доцільне роз'яснити ОСОБА_1 , що зазначення запису у трудовій книжці день звільнення - день видачі трудової книжки є підставою для звернення до суду з самостійним позовом.
З огляду на викладене, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю, слід відмовити та роз'яснити останньому його право на звернення до суду з відповідним позовом про внесення змін до трудової книжки.
Керуючись ст.260 ЦПК України, суд,
Відмовити в задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Виробничо- конструкторське об'єднання "МААНС" про припинення трудового договору.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.Г. Кучина