Дата документу 27.03.2023Справа № 645/3984/19
Провадження № 1-кп/554/522/2023
27.03.2023 м. Полтава
Октябрський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Октябрського районного суду м. Полтави в режимі відеоконференціїкримінальне провадження за № 12019220460001422 від 07.06.2019, № 12019220540001297 від 24.05.2019 за обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Путівель Сумської області, громадянина України,з середньою освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого: 16.09.1998 Путівльським районним судом Сумської області за ч. З ст. 81, ч. 1 ст. 229-6, ч. 2 ст. 187, ст. 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;05.12.2001 Белопольським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;26.11.2004 Буринським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців; 03.03.2006 Путівсльським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки;28.09.2009 Путівльвським районним судом Сумської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців;17.12.2009 Путівльвським районним судом Сумської області за ч.2 ст. 309, ч. 4 ст.70 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки;04.10.2013 Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі на строк 5 років зі застосуванням ст..ст.75,76 КК України на 3 роки;12.09.2017 Дергачівським районним судом Харківської області ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 1020 гривень,зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186КК України,-
23.05.2019 близько 12.00 години, ОСОБА_5 , знаходячись на зупинці громадського транспорту «вулиця Монюшка», що по просп. Героїв Сталінграду у м. Харкові, побачив на шиї раніше не знайомої йому ОСОБА_6 , ланцюжок з металу жовтого кольору. Після цього, ОСОБА_5 , реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за чужий рахунок, підбіг до потерпілої та, усвідомлюючи відкритий та протиправний характер своїх дій, шляхом ривка зірвав з її шиї вказаний ланцюжок із золота 585 проби, довжиною 55 см, вагою 10 грам, вартістю - 9500,00 гривень.
Крім цього, 07.06.2019 близько 11 годин 20 хвилин, ОСОБА_5 , перебував біля зупинки громадського транспорту «Палац Спорту», що розташований за адресою: м. Харків, пр-т Московський, 257/2, де побачив раніше незнайому йому ОСОБА_7 , яка в цей момент стояла та читала газету. ОСОБА_5 побачив у ОСОБА_7 на шиї золотий ланцюжок та в цей момент у останнього раптово виник злочинний умисел спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме золотого ланцюжка, що висів на шиї у ОСОБА_7 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, скориставшись тим, що ОСОБА_7 читала газету, діючи умисно, повторно, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 наблизився до ОСОБА_7 та без застосування фізичної сили, шляхом ривку, заволодів золотим ланцюжком, який висів у ОСОБА_7 на шиї, вартість якої згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 6/1539СЕ-19 від 18.06.2019 року складає 10 106 гривень 50 копійок. Після цього ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, тим самим спричинивши потерпілій ОСОБА_7 матеріальний збиток на суму 10 106 гривень 50 копійок.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, події яких мали місце 23.05.2019 та 07.06.2019, визнав повністю та підтвердив обставини час, місце, механізм вчинення ним кримінальних правопорушень, як зазначено вище у вироку суду. Обвинувачений у суді зазначив про те, що він розумів, що скоював злочини, та щиро розкаявся у їх вчинені, причину скоєння ним кримінальних правопорушень пояснив як необдуманою поведінкою.
В матеріалах справи мається письмові заяви потерпілої ОСОБА_6 від 17.07.2019, в яких вона прохає розгляд кримінального провадження провести за її відсутністю.
На адресу суду надійшла заява від потерпілої ОСОБА_7 від 17.03.2023, в якій вона зазначає, що цивільний позов не заявляє, та прохає судовий розгляд провести за її відсутністю.
За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у скоєні ним кримінальних правопорушень, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст.186 КК України, оскільки він скоїв відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.
Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 в п.43 ЄСПЛ підкреслив:» Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України є тяжкими злочинами. Обвинувачений раніше неодноразово судимий за скоєння умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не знята та не погашена у встановлений законом порядку, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце реєстрації та постійне місце мешкання.
При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом'якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, судом не визнано.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги позицію прокурора, потерпілих та думку захисту, а також обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.
Враховуючи дані про особу винного, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність. Відповідно до положень ч.5 ст.72 КК України, суд зараховує у строк відбування покарання обвинуваченому, час тримання його під вартою, починаючи з моменту фактичного затримання, а саме з 17.07.2019.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 , суд залишає раніше обраний до набрання вироку чинності, у вигляді тримання під вартою в умовах державної установи «Харківській слідчий ізолятор».
Цивільні позови по справі не заявлені.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Відповідно до положень ч.4 ст. 174 КПК України суд вирішує питання про скасування арешту майна.
Процесуальні витрати, які пов'язані із залученням експертів під час здійснення досудового розслідування, суд стягує з ОСОБА_5 на користь держави.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, ОСОБА_5 зарахувати у строк відбування покарання час тримання його під вартою, починаючи з часу фактичного затримання, а саме з 17.07.2019.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з 17.07.2019 - з моменту фактичного його затримання.
Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_5 до набрання законної сили вироком, залишити без змін у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати у розмірі 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) гривень 03 копійки.
Речові докази: диск формату DVD-R, який долучений до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження; золотий ланцюжок довжиною 53 см. з якірним плетінням, який переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_7 - повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_5 строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1