Справа № 539/614/23
Провадження № 1-кп/539/145/2023
Іменем України
27 березня 2023 року
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лубни кримінальне провадження № 12023170570000006 від 02.01.2023, відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лубни, Полтавської області, громадянина України, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, утриманців немає, офіційно не працюючого, не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст.263-1 КК України, - ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_5 в листопаді 2022 року (точної дати та часу слідством не встановлено) перебуваючи біля території пилорами в с. Засулля, Лубенського району Полтавської області, серед чагарників знайшов предмет схожий на мисливську гладкоствольну рушницю, який вирішив привласнити та перенести до свого дому, що в АДРЕСА_1 , з метою подальшого зберігання.
В подальшому, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, яка полягала у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів, не маючи передбаченого п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12.10.1992 та п. 2.1 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженого наказом МВС України № 622 від 21.08.1998, дозволу на придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, розуміючи, що знайдений ним предмет являється одноствольною гладкоствольною мисливською рушницею, маючі певні знання у сфері балістики та навики поводження зі зброєю, реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне виготовлення вогнепальної зброї, шляхом перероблення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, за допомогою кутової шліфувальної машинки, відрізав частину ствола та дерев'яного прикладу рушниці, тим самим виготовив обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, який довів до стану вогнепальної зброї, що виразилося в укорочуванні стволів до залишкової довжини 308 мм.
02.01.2023 було проведено огляд, в ході якого у гр. ОСОБА_5 виявлено та вилучено предмет зовні схожий на обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, який згідно висновку судово- балістичної експертизи № СЕ-19/117-23-114-БЛ від 12.01.2023, являється вогнепальною зброєю - обрізом одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці «Иж-5», серійний номер: « НОМЕР_1 », 20 калібру, виготовлений саморобним способом з мисливської рушниці промислового виготовлення, що виразилась в укорочуванні стволів до залишкової довжини 308 мм., що придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 20 калібру.
Своїми вищевказаними діями, які виразилися у незаконному виготовленні та переробці вогнепальної зброї, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263-1 КК України.
Крім цього, ОСОБА_5 , маючи раніше знайдену ним в листопаді 2022 року мисливську гладкоствольну рушницю, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, яке полягало у порушенні встановленого в Україні порядку обігу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне носіння та зберігання вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) без передбаченого законом дозволу, умисно, шляхом перероблення, виготовив з неї вогнепальну зброю - обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, яку зберігав за власним місцем проживання за адресою АДРЕСА_1 .
Так, 02.01.2023 приблизно о 13 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем свого проживання, виготовлену ним вогнепальну зброю заховав під свою куртку та у подальшому перемістив її при собі з місця свого проживання за адресою АДРЕСА_1 до колишнього стаціонарного поста ДПС № 3 на 208 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, що в с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області.
02.01.2023 о 14 год. 35 хв., неподалік колишнього стаціонарного поста ДПС № 3 на 208 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, що в с. Засулля, Лубенського району, Полтавської області, працівниками поліції було припинено злочинну діяльність ОСОБА_5 та під час огляду в останнього було виявлено та вилучено предмет зовні схожий на обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці, який згідно висновку судово- балістичної експертизи № СЕ-19/117-23-114-БЛ від 12.01.2023, являється вогнепальною зброєю - обрізом одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці «Иж-5», серійний номер: « НОМЕР_1 », 20 калібру, виготовлений саморобним способом з мисливської рушниці промислового виготовлення, що виразилась в укорочуванні стволів до залишкової довжини 308 мм., що придатний для проведення пострілів мисливськими патронами 20 калібру, який ОСОБА_5 носив та зберігав, без передбаченого законом дозволу.
Своїми вищевказаними діями, які виразилися у носінні та зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), без передбаченого законом дозволу, ОСОБА_5 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України.
16 лютого 2023 року між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника адвоката ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, відповідно до якої обвинувачений визнав свою винуватість у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263-1 КК України.
Під час укладення угоди про визнання винуватості прокурор та обвинувачений узгодили міру покарання останньому за вчинені ним кримінальні правопорушення:
за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років;
за ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
В угоді передбачено наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений та захисник в судовому засіданні також просили вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання, при цьому ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263,ч.1 ст. 263-1 КК України в обсязі пред'явленого обвинувачення, дав добровільну згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.
Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів.
Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнав себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Тому, суд вважає можливим призначити ОСОБА_5 покарання, визначені в межах, встановлених санкціями ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років; ч. 1 ст. 263-1 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком, з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
Запобіжний захід особисте зобов'язання скасувати.
Судові витрати, пов'язані із залученням експерта слід стягнути з обвинуваченого.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 16 лютого 2023 року між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 за участю захисника адвоката ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження внесеного до ЄРДР за№ 12023170570000006 від 02.01.2023.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених
ч.1 ст.263 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років;
ч. 1 ст. 263-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України призначити ОСОБА_5 остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
На підставі ч.ч. 1, 2 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави суму 755 грн. 12 коп. процесуальних витрат за проведення судової балістичної експертизи №СЕ-19/117-23/114-БЛ від 12.01.2023.
Речові докази: обріз одноствольної гладкоствольної мисливської рушниці «Иж-5», серійний номер: « НОМЕР_1 », 20 калібру та металеву частину ствола від мисливської рушниці, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області з урахуванням положень ч. 4 ст. 394 КПК України протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокуророві.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1