Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
27 березня 2023 р. № 520/1102/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Єгупенка В.В.,
розглянувши у приміщенні суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Харківського Національного університету внутрішніх справ (місто Харків, пр. Л. Ландау, будинок 27) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі,
Харківський Національний університет внутрішніх справ звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому позивач просив стягнути з відповідача - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 на користь Харківського національного університету внутрішніх справ (рахунок UA418201720313271001201005066, Державне казначейство України в м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 08571096) витрати, пов'язані з утриманням, в сумі 35991 (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто одна) грн 13 коп.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням в Харківському національному університеті внутрішніх справ в сумі 35991 грн. 13 коп., яка утворилась у зв'язку із невиконанням умов контракту про здобуття освіти. Відповідачем у добровільному порядку такі витрати не відшкодовано, тому позивач просить вказану суму стягнути з відповідача в судовому порядку.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідач проходив службу в органах внутрішніх справ України у Національній поліції України з 20.07.2021 по 23.08.2022.
Наказом Харківського національного університету внутрішніх справ від 20.07.2021 року № 293 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом Харківського національного університету внутрішніх справ.
Наказом ХНУВС від 23.08.2022 №310 о/с відповідач відрахований з числа курсантів та звільнений зі служби в Національній поліції України за п.6 ч.1 ст.77 ЗУ «Про Національну поліцію».
01.09.2021 на виконання вимог наказу МВС від 01.03.2017 року № 173 "Про затвердження Типової форми Контракту про здобуття освіти у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських" між відповідачем та Харківським національним університетом внутрішніх справ та ГУМВС України в Харківській області укладено контракт №159 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Абзацом 5 пункту 3 розділу ІІ контракту визначено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відповідач зобов'язаний відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію"
При цьому, абз. 5 п.1 розділу ІІ контракту передбачено, що виконавець, яким у даному випадку є позивач, зобов'язується після відрахування особи (закінчення навчання) затвердити довідку-розрахунок витрат, пов'язаних з її утриманням у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, за весь термін навчання.
Згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, яку складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов'язані з її утриманням у ХНУВС на загальну суму 35991,13 грн.
Наведені розрахунки відповідачем не оскаржувались. Доказів протилежного не надано.
Позивач, з огляду на обставини не сплати відповідачем зазначених сум у визначені строки, звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 № 901-VІІІ вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно із ч.1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача вартості витрат, пов'язаних із утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку ч. 4 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" та згідно Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних із утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою КМ України № 261 від 12.04.2017р.
При цьому, ключовим питанням є дотримання зі сторони позивача процедури відшкодування спірних витрат, зокрема, порядку звернення до суду із відповідним позовом.
Згідно із положеннями ч.2 ст.74 Закону України "Про Національну поліцію" підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч. 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію", особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 5 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261, цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, в тому числі: звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Згідно вимог пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Так, відповідно до пункту 1 Контракту №209 від 03.09.2018 про здобуття освіти у
Суд зазначає, що за правилами положень статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду від 23.09.2021р. у справі № 520/11540/19, які враховуються судом в силу ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Разом з тим, в адміністративному позові позивач зазначив, що відповідачу направлено повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання, вих.№7/174 від 18.11.2022 на номер телефону, так як на момент направлення повідомлення засоби поштового зв'язку не функціонували на адресу, яка зазначена. Повідомлення було надіслано на мобільний застосунок «Viber» 18.11.2022, відповідач отримав це повідомлення, так як загорілись дві голочки фіолетовим кольором, що означає те, що повідомлення доставлено та прочитано.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що, як вказано вище, можливість стягнення сум витрат, пов'язаних з утриманням у ВНЗ із специфічними умовами навчання напряму пов'язано саме з ознайомленням особи про такий обов'язок, що передбачає вручення їй відповідного повідомлення. За таких обставин суд вбачає необхідність доведення з боку позивача повідомлення відповідача про обов'язок з відшкодування витрат шляхом надання доказів вручення їй відповідного поштового відправлення, яке містить це повідомлення, або доказів того, що таке відправлення не було вручено з незалежних від позивача причин.
Проте, позивачем не надано суду доказів повідомлення відповідача у встановленому законом порядку про обов'язок з відшкодування витрат, а саме шляхом надання доказів вручення відповідачу відповідного поштового відправлення, яке містить це повідомлення, або доказів того, що таке відправлення не було вручено з незалежних від позивача причин.
Повідомлення, надіслане на мобільний застосунок «Viber» не може бути належним та допустимим доказом у розумінні ст.ст.72, 73 КАС України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 260 від 05.03.2009р. затверджено Правила надання послуг поштового зв'язку, відповідно до п.п. 1, 2, п. 106 яких, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім'я та прізвище.
Згідно п. 114 Правил одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи. Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об'єкта поштового зв'язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою.
Таким чином, за відсутності відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою про отримання листа позивачкою або довідки відділення зв'язку про відмову від отримання листа або повернення його адресату за закінченням терміну зберігання, а також за відсутності опису вкладення до листа, який свідчить про надіслання їй довідок про розмір відшкодування, неможливо вважати повідомлення відповідача про необхідність відшкодування витрат на навчання належним.
Отже, відсутність вказаних доказів дає підстави для висновку, що відповідачу не запропоновано у добровільному порядку відшкодувати витрати, які є предметом стягнення у цій справі, відтак у позивача не виникає права на звернення із даним спором до суду, оскільки ним не виконано вимог статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 8 Порядку № 261.
Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30 серпня 2022 року у справі №480/8200/20, які враховуються судом відповідно до положень ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку що підстави для задоволення позовних вимог в даній справі відсутні та у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 9, 139, 241, 243-246, 250, 255, 293, 295-297, КАС України, суд,
У задоволені адміністративного позову Харківського Національного університету внутрішніх справ (місто Харків, пр. Л. Ландау, будинок 27) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.В. Єгупенко