Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
27 березня 2023 року № 520/560/22
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Рубан В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 78,м. Харків, 61002, 03196601), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 51, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії ,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради, в якому просить суд:
- визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги, як учаснику бойових дій за 2021 рік в повному обсязі, а саме в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- стягнути з Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 як учасника бойових дій, недоплачену разову грошову допомогу за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням вже проведеної виплати за 2021 рік, а саме -7354 грн.
Ухвалою від 14.02.23р. залучено у якості другого відповідача до участі у справі № 520/560/22 Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що як учасник бойових дій, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня у відповідності до ч.5 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідачем виплачено допомогу лише у розмірі 1491,00 грн.
Представником відповідача, Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради надано відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволені позовних вимог відмовити.
Відзив на позов, у встановлений судом термін, представником Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат не надано. Заява про визнання позову до суду не надходила.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, перевіривши їх доказами, суд зазначає наступне.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням та має право на пільги, передбачені Законом України “ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”.
У 2021 року позивач отримав одноразову грошову допомогу до 05 травня 2021 як учасник бойових дій у розмірі 1491.00 грн. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не виплати щорічної разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни, як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” №3551-XII від 22.10.1993 року (далі Закон №3551-XII).
Пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них встановлені статтею 12 Закону №3551-XII.
Так ч.4 статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції Закону України від 25.12.1998 визначала, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік” згадану вище норму права викладено у такій редакції: “…щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України…”.
У подальшому рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, визнано неконституційними, зокрема, положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу“Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та пункту 3 розділу “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2021 року позивачу одноразової грошової допомоги діяла ст.13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 року, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Поряд із цим, законодавцем правовідносини щодо нарахування, виплати та розмірів одноразової грошової допомоги до 5 травня з 01.01.2015 року також врегульовані пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України.
Пунктом 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Тобто, Кабінету Міністрів України були делеговані повноваження встановлювати, серед іншого, розмір разової грошової допомоги до 5 травня.
Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові №325 установив, що у 2021 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом №3551-XII, у таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривень; II групи - 3906 гривень; III групи - 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.
Отже, на час виплати позивачу у 2021 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон №3551-XII і Постанова №325.
Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2021 році слід застосовувати не Постанову № 325, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.
Разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році повинна виплачуватися особам, вказаним у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII, у розмірі, встановленому цими статтями у редакції Закону № 367-ХІV.
Вихідним критерієм обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня є мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким законом є закон України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року №294-IX Про Державний бюджет України на 2021 рік установлено у 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.
Згідно із частиною четвертою статті 28 Закону № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частинами першою - третьою цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Закон № 1058-ІV є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком. Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.
Отже, при врегулюванні спірних правовідносин щодо обрахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2021 році застосуванню підлягає саме частина перша статті 28 Закону №1058-ІV.
Враховуючи вищевикладене, виплата позивачу в 2021 році разової грошової допомоги у сумі 1491,00 грн. з урахуванням приписів постанови КМУ № 325, а не статті 12 Закону №3551-XII, є неправомірною та свідчить про порушення її прав на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Вказана позиція узгоджується зі змістом рішення Верховного Суду від 29 вересня 2020 року у справі № 440/2722/20 (провадження № Пз/9901/14/20), залишеного без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплачена позивачу допомога до 5 травня 2021 року в неповному розмірі а тому, Обласним центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат допущено протиправну бездіяльність щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року, як учаснику бойових дій, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 №3-р/2020.
Враховуючи вищевикладене та для ефективного захисту порушених прав позивача суд приходить до висновку про зобов'язання Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити позивачу грошову допомогу до 5 травня 2021 року, як учаснику бойових дій, у розмірі 5-ти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог до Управління соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради суд відмовляє у їх задоволені, оскільки ним виплата до 5 травня 2021 року стосовно позивача не здійснено.
При цьому, позивач просить суд стягнути з Управлінням соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік відповідно ст. 12 ЗУ “Про статус ветеранів, гарантії їх правового захисту” виходячи з п'яти мінімальних пенсій за віком та з урахуванням різниці, яка була фактично виплачена у цей період, а саме: 7354 грн.
Судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено того, що відповідачем здійснено нарахування разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік позивачу у розмірі 7354 грн. Тобто, в даному випадку заборгованість не виникла. Отже, в даній частині позовних вимог права позивача не є порушеними, що свідчить про передчасність таких вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 КАС України.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення адміністрації Київського району Харківської міської ради (вул. Сумська, буд. 78,м. Харків, 61002, 03196601), Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації (61002, Харківська область, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 51, код ЄДРПОУ 03195694) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо не нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Зобов'язати Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразової грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Рубан В.В.