23 березня 2023 року Справа № 480/2719/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Опімах Л.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м.Суми заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішенняу адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправним дій,-
02 березня 2023 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі, мотивуючи її тим, що рішенням Сумського окружного адміністртивного суду від 31.10.2022 задоволені його позовні вимоги до Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Проте, судом не ухвалене рішення в частині позовних вимог про визнання такими, що перевищують владу та службові повноваження дій начальника другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника Самонова В.А. щодо перешкоджання здійсненню позивачем конституційного права на медичну допомогу. Просить ухвалити додаткове рішення про задоволення позову в цій частині.
В судове засідання позивач не з'явився, про час і місце розгляду належним чином повідомлений, надав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання також не з'явився, надав заяву про розгляд справи без участі свого представника, пояснень на заяву про ухвалення додаткового рішення не надав.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1-3 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звертався до суду з позовом, який мотивував тим, що проходив військову службу на посаді начальника відділення обліку мобілізаційної роботи-заступника начальника другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Наказом начальника Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 14.02.2022 №10 «Про результати проведення службового розслідування» до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани за виявлену неповагу до начальника та самовільне залишення місця проходження служби - приміщення другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Просив визнати наказ протиправним і скасувати, зазначивши, що дисциплінарного проступку не вчиняв, приміщення другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки залишив у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та необхідністю звернення до медичного закладу, про що рапортом повідомив начальника.
Крім того, позивач зазначав у позові, що своїми діями підполковник ОСОБА_2 порушив його права, гарантовані ст.49 Конституції України, статтю 11 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та умови контракту, якими гарантовано право на медичну допомогу, тому просив визнати його дії такими, що перевищують владу та службові повноваження.
Рішенням Сумського окружного адміністртивного суду від 31.10.2022 задоволені позовні вимоги до Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Проте, судом не ухвалене рішення в частині позовних вимог про визнання такими, що перевищують владу та службові повноваження дій начальника другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника Самонова В.А. щодо перешкоджання здійсненню позивачем конституційного права на медичну допомогу. Відтак, є підстави для ухвалення додаткового рішення у цій частині.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає таке.
Пунктом 2 ч.1 ст.4 Кодексу визначено, що публічно-правовий спір - спір у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Пункт 7 ч.1 ст.4 Кодексу суб'єктом владних повноважень визначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особа, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до пункту 1 ч.1 ст.19 Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень ( нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.
Тобто, виходячи з викладеного, суд вважає, що для захисту порушеного права чи інтересу позивача між сторонами мають існувати публічно-правові відносини, в ході яких відповідач здійснює владні управлінські функції стосовно позивача.
Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав або інтересів позивача на момент його звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Зазначені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно, лише тому, що заявники вважають начебто певні положення норм законодавства впливають на їх правове становище.
З наведеного слідує, що суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто у порядку адміністративного судочинства можуть бути оскаржені лише такі дії, які порушують безпосередньо права чи обов'язки позивача.
Судом встановлено, що, звертаючись до суду з позовом про визнання дій такими, що перевищують владу та службові повноваження, позивач стверджує про перешкоджання йому реалізувати право на медичну допомогу. Водночас, як вбачається із акту службового розслідування ( а.с.29-32), а також зі змісту позову, 10.01.2022 позивач усно повідомив повідомив начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 про намір убути до сімейного лікаря для оформлення медичних документів, про що подав відповідний рапорт та, недочекавшись його вирішення, залишив місце служби. При цьому, безпосередньо сам позивач у позові зазначив, що підполковник ОСОБА_2 не заперечував щодо вибуття на медичний огляд.
Цього ж дня, позивач перебував на лікарському прийомі у профільних спецалістів, про що надав відповідні довідки. ( а.с.9,10).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач реалізував своє право на медичну допомогу, факт порушення суб'єктом владних повноважень прав позивача в цій частині судом не встановлений, відтак в задовленні позову в цій частині слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 295 КАС України, суд, - В И Р І Ш И В:
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки ( код ЄДРПОУ 09537486, вул.Петра Калнишевського, 27, м.Ромни, 42000) в частині визнання такими, що перевищують владу та службові повноваження дій начальника другого відділу Роменського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки підполковника Самонова В.А. щодо перешкоджання здійсненню позивачем конституційного права на медичну допомогу - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на додаткове рішення суду в тридцятиденний строк з дня складення повного тексту додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.М. Опімах