27 березня 2023 року Суми Справа № 480/1860/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Сидорук А.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;
2. Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції;
про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Сторони та їх представники у судове засідання не прибули.
Суть спору. Позиція сторін. Заяви учасників справи. Процесулаьні дії у справі.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ричкаль Сергія Павловича, Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Суми), відновити виконавче провадження № 65325945 від 06.05.2021 з примусового виконання виконавчого листа № 480/3371/20, виданого 16.03.2021 Сумським окружним адміністративним судом; стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь позивача грошові кошти в рахунок компенсації моральної шкоди в розмірі 5000 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що у відповідача перебувало виконавче провадження з примусового виконання рішення суду. Державним виконавцем було прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження. Вказана постанова скасована рішенням суду. Проте державним виконавцем не вчинено дій щодо відновлення виконавчого провадження. Також, у зв'язку з тривалим невиконанням рішення суду, позивачу завдано моральних страждань, які він оцінює у розмірі 5000 грн. Тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
08.03.2023 судом було постановлено ухвалу про залишення позову без руху.
15.03.2023 судом було постановлено ухвалу про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.
Станом на 27.03.2023 відповідачі не подали до суду ні відзивів на позовну заяву, ні витребуваних судом доказів та письмових пояснень.
Враховуючи те, що відповідачі про розгляд справи повідомлені належним чином та факт не подання ними відзивів, а також те, що сторони в судове засідання не з'явились, то суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження.
Фактичні обставивни справи.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/3371/20 від 08.02.2021 зобов'язано Управління соціального захисту населення Конотопської міської ради нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.
У відповідача перебувало виконавче провадження за № 65325945 з примусового виконання вказаного рішення, в якому 15.02.2023 державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (вказані обставини не заперечуються учасниками справи).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/238/23 від 15.02.2023 визнано протиправною та скасувано постанову про закінчення виконавчого провадження № 65325945 від 15.12.2022 (а.с. 15-18).
Станом на 25.02.2023 виконаче провадження № 65325945 закінчено, інформація щодо винесення постанови про відновлення цього виконавчого провадження відсутня (а.с. 4-5).
Оскільки відповідачем не вчинено дій щодо відновлення вказаного виконавчого провадження, то позивач звернувся до суду з даним позовом.
Мотиви та висновки суду.
Щодо зобов'язання відновити виконавче провадження.
Як встановлено судом, рішенням суду у справі № 480/238/23 визнано протиправною та скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 65325945. Зазначене рішення набрало законної сили, що не спростовано сторонами. Доказів його оскарження в апеляційному порядку відповідачеми до суду не надано.
При цьому, відповідачами не спростовано факту отримання ним рішення суду у справі № 480/238/23.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 41 Закону України ''Про виконавче провадження'' у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Вказана норма покладає обов'язок на державного виконавця винести постанову про відновлення виконавчого провадження наступного робочого дня після отримання рішення суду про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.
Натомість, як встановлено судом, станом на 25.02.2022 виконавче провадження № 65325945 закінчено, що підтверджується інформацією про виконавче провадження (а.с. 4-5). Крім того, з відкритих джерел - АСВП, суду стало відомо, що станом на 27.03.2023 виконавче провадження № 65325945 закінчено (а.с. 27).
Відповідачі не надали витребуваних судом доказів та письмових пояснень щодо стану виконавчого провадження № 65325945, як і не подали відзивів з позицією по справі.
Отже, суд дійшов висновку, що виконавче провадження № 65325945 було закінчене, як станом на 25.02.2023, так і станом на 27.03.2023, а відповідачі не довели суду факту того, що державним виконавцем, відповідно до норми ч. 1 ст. 41 Закону України ''Про виконавче провадження'', було винесено постанову про відновлення цього виконавчого провадження, що прирівнюється до визнання відповідачами позову в цій частині.
Оскільки в матеріалах справи відсутня постанова державного виконавця про відновлення виконавчого провадження № 65325945, вказана бездіяльність відповідача не відповідає критеріям правомірності, встановленим нормою ч. 2 ст. 2 КАС України, та є протиправною.
Тому з метою ефективного захисту прав позивача, у відповідності до норми ч. 2 ст. 9 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, так окрім зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження, визнає протиправною бездіяльність відповідача щодо не відновлення такого провадження.
Щодо відшкодування моральної шкоди.
Позивач вказує, що тривале невиконання рішення суду у справі № 480/3371/20 викликає у нього почуття відчаю. Зазначає, що він разом з родиною через душевні страждання, у зв'язку з надмірно тривалим невиконанням, з вини посадових осіб відповідача, остаточного рішення, у відповідності до норм ст. 56 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, має право на відшкодування 5000 грн моральної шкоди.
Відповідно до норми ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Частиною 2 цієї статті передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, який її завдав: якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; або в інших випадках, встановлених законом.
Предметом даного спору є не питання тривалого невиконання рішення суду у справі № 480/3371/20, а саме конкретна бездіяльність відповідача стосовно невчиненн дій з відновлення виконавчого провадження, тому суд розглядає вимогу про стягнення моральної шкоди саме в цьому контексті.
Суд звертає увагу, що для стягнення моральної шкоди необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення та підтверджуючі докази, які дають суду змогу оцінити рівень моральних страждань особи.
Суд розуміє позивача, що неправомірна бездіяльність відповідача може завдати певних негативних емоцій. Проте не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка рівня страждань є суб'єктивним поняттям, а тому рівень страждань повинен доводитися позивачем та підтверджуватися відповідними доказами (лікарськими довідками, конкретними посиланнями на певні факти, які можна перевірити, тощо), чого у даному спорі позивачем зроблено не було. Крім того, позивач не довів суду причинно-наслідкового зв'язку між діянням і наслідком, а тому відсутній склад цивільного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заподіяння йому моральної шкоди у сумі 5000 грн, тому вимоги в цій частині судом не задовольняються.
Судові витрати.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Східного міжрегіональне управління Міністерства юстиції про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо не відновлення виконавчого провадження № 65325945 з примусового виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/3371/20.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Петропавлівська, 75, 40003, м. Суми, 40003) відновити виконавче провадження № 65325945 з примусового виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/3371/20.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
6. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 27.03.2023.
Суддя А.І. Сидорук