вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
про відмову у забезпеченні позову
27 березня 2023 року Справа № 480/2576/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправними та скасування пунктів наказу, стягнення коштів,-
24 березня 2023 року до Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати пункт 13 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 року № 20 "Про результати службового розслідування" в частині оголошення ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення "сувора догана";
- визнати протиправним та скасувати пункт 14 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 року № 20 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності у розмірі 12 687,10 грн.;
- визнати протиправним та скасувати пункт 15 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 року № 20 "Про результати службового розслідування" в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 року у розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення;
- визнати протиправним та скасувати пункт 22 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 року № 20 "Про результати службового розслідування" в частині невиплати ОСОБА_1 премії за січень 2023 року в повному обсязі;
- стягнути з Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки кошти на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішенням та користь ОСОБА_1 у розмірі невиплаченої премії за січень 2023 року та 20 % грошового забезпечення за лютий 2023 року.
Разом із позовною заявою представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій просить зупинити дію пункту 14 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20, в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.
Заява обгрунтовується тим, що на даний час відбувається виконання зазначеного наказу, яким з позивача в лютому місяці 2023 року вже утримано 20 відсотків місячного грошового забезпечення, а таке утримання прийнято здійснювати кожен місяць. Таким чином, у разі невжиття заходів забезпечення позову це може істотно ускладнити або навіть унеможливити виконання рішення суду про задоволення позову, ефективний захист та поновлення порушених прав. Також зазначено, що в позовній заяві позивач наводять обґрунтовані об'єктивні доводи щодо очевидної протиправності наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20, а саме, що наказ не містить відомостей про конкретні норми відповідних правових актів, що були порушені військовослужбовцем, в чому полягали такі порушення, чи перебувають вони в причинному зв'язку з виявленою нестачею майна, які дії з метою збереження майна не були виконані, яка форма вини особи та в чому вона полягає.
Суд, аналізуючи заяву позивача про забезпечення позову, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами п.1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову до подання позовної заяви подається до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано ст. 150-151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також види забезпечення позову в адміністративному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання постанови адміністративного суду і спрямовані на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.
Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначенні цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 151 Кодексу позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Таким чином, законодавством встановлено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав будуть значними.
Зазначені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20 травня 2021 року у справі №640/29749/20.
Щодо наявності очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення таким рішенням прав, свобод або інтересів осіб, які звернулися до суду, то вони повинні, насамперед, існувати поза обґрунтованим сумнівом. Тобто, суд, який застосовує заходи забезпечення позову з цих підстав повинен бути переконаний у тому, що відповідне рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, визначеними частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивачів і вжиття заходів забезпечення позову є дієвим способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам таких порушень. У іншому випадку, висновки суду про наявність очевидних ознак протиправності оспорюваного рішення та порушення ним прав, свобод чи інтересів позивачів до розгляду справи по суті, свідчать про наперед сформовану судом правову позицію по справі.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18, від 06 лютого 2019 року у справі № 826/13306/18, від 20 травня 2020 року у справі № 640/11330/19, від 13 жовтня 2021 року у справі № 640/9082/21.
Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, заявник вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії пункту 14 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20, в частині утримання коштів з грошового забезпечення ОСОБА_1 з лютого 2023 в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення. Проте суд зазначає, що забезпечуючи позов шляхом зупинення дії оскаржуваного пункту наказу відповідача, суд фактично вирішує питання по суті спору. Тобто, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, та забезпечення зазначеного адміністративного позову в такий спосіб виходить за межі підстав забезпечення позову, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Крім того суд зазначає, що підстави вважати, що пункт 14 наказу начальника Сумського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (з основної діяльності) від 30.01.2023 №20 має очевидні ознаки протиправності та порушує права позивача, на даний час відсутні, оскільки такі обставини підлягають встановленню саме в ході розгляду адміністративної справи з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які учасники справи надають суду.
Враховуючи зазначене, виходячи зі змісту поданої заяви та доводів наведених заявником на її обґрунтування, суд дійшов висновку, що заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що надана суду заява про забезпечення позову у неналежної якості, деякі рядки взагалі є нечитаємі внаслідок поганої якості друку, що позбавило суд можливості в повному обсязі її прочитати.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя В.О. Павлічек