27 березня 2023 року Справа № 480/1387/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/1387/23 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Шосткинського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби У країни в Сумській області стосовно відмови оформити і видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки;
- зобов'язати Шосткинський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області оформити і видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26.06.1992, без засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ОСОБА_1 як законний представник своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , звернувся до Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області із заявою про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ. У заяві повідомлено про відмову за релігійними переконаннями від оформлення і отримання паспорта у формі картки - документа Реєстру та обґрунтовано законодавчо право на паспорт-книжечку.
Проте, Шосткинський відділ Управління Державної міграційної служби України в Сумській області листом від 07.02.2023 відмовив позивачам у наданні такого паспорта, зазначивши про відсутність рішення суду для отримання документа. Позивачі вважають, що згідно діючого законодавства України, паспорт у вигляді книжечки повинен видаватися без звернення особи до суду, а тому, на їх думку, відповідачем грубо порушені права на отримання паспорта.
Ухвалою суду від 21.02.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідачем подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема, зазначивши, що згідно діючих норм законодавства видача паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки (зразка 1994 року) здійснюється особам, що досягли 16-річного віку на підставі "Положения про Паспорт" згідно Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України і за умови подання комплекту документів передбачених пунктом 1 Розділу III Тимчасового порядку. На момент звернення позивачів до Шосткинського відділу УДМС у Сумській області ОСОБА_3 не досяг 16-річного віку, а також позивачами не подано повний пакет документів, а саме - не надано рішення суду, яким органи ДМС України зобов'язано оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 .
27.01.2023 позивачі звернулися до Шосткинського відділу Управління Державної міграційної Служби України в Сумській області із заявою про видачу в інтересах ОСОБА_2 паспорта громадянина України у формі книжечки.
Листом Шосткинський відділ УДМС України в Сумській області повідомив позивачів, що документи та інформація, необхідні для оформлення паспорта громадянина України, подані не в повному обсязі, а саме відсутнє рішення суду, що набрало законної сили про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, що згідно пп. 5 п. 1 Розділу ІХ наказу МВС України № 456 від 06.06.2019 "Про затвердження Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України" є підставою для відмови в оформленні і видачі паспорта.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Згідно із підпунктом "а" пункту 1 частини першої статті 13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI) документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.
Як передбачено частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації.
За приписами частин першої - четвертої статті 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, - на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Разом з тим, на даний час діє Положення № 2503-ХІІ, пунктом 3 якого передбачено, що бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 1 - 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 (далі - Постанова № 302), передбачено, що паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до підпунктів 1, 5 пункту 6 Порядку № 302 обмін паспорта здійснюється у разі: зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); непридатності паспорта для подальшого використання.
03 квітня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. № 302", відповідно до якої пункт 3 Постанови № 302 доповнено абзацом такого змісту: "Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року".
Згідно із пунктами 1,2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року № 456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 року за № 620/33591 (далі - Порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України", постанови Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2019 року № 398 "Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302", Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23 лютого 2007 року № 719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 1994 року № 353 "Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України".
Підпунктом 3 пункту 1, підпунктом 2 пункту 2 розділу ІV Порядку № 456 визначено, що обмін паспорта здійснюється в разі: непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу/штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа. Для обміну паспорта заявник подає, зокрема, рішення суду та паспорт, що підлягає обміну.
Отже, суд звертає увагу, що чинним законодавством України передбачена можливість видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Крім того, при вирішенні цієї справи суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17 за позовом до Коростенського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що норми Закону № 5492-VI на відміну від норм Положення № 2503-XII не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім'я та по батькові, та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді ID-картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Законодавець, приймаючи Закон № 1474-VIII, яким внесено зміни до Закону № 5492-VI, не дотримав вимог, за якими такі зміни повинні бути зрозумілими і виконуваними, не мати подвійного тлумачення, не звужувати права громадян у спосіб, не передбачений Конституцією України та не допускати жодної дискримінації у залежності від часу виникнення правовідносин з отриманням паспорта громадянина України. Відтак, дії відповідача щодо відмови позивачу видати паспорт громадянина України у формі книжечки визнані Великою Палатою Верховного Суду у вказаній зразковій справі протиправними.
Відповідно до пункту 19 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 302 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 745 (далі - Порядок) документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі уповноважені суб'єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про визнання протиправної відмови в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Разом із тим, задоволенню не підлягають вимоги щодо визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо відмови оформити і видати паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки, враховуючи наступне.
Судом враховується, що відповідачем протиправно відмовлено у оформленні та видачі паспорта громадянина України в формі паспортної книжечки, і саме такі дії, а не бездіяльність, як помилково вважає позивач, не відповідає критеріям правомірності, визначених в ч. 2 ст. 2. Кодексу адміністративного судочинства України. Дії - це форма активної поведінки суб'єкта владних повноважень, що виражається у прийнятті рішень, вчиненні активних дій, що призводить до порушення прав позивача за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне обрати належний захист порушеного права позивача та із врахуванням ст. 9 КАС України визнати протиправними дій Шосткинського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області щодо відмови оформити і видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України в формі паспортної книжечки та зобов'язання Управління державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення № 2503-ХІІ.
Водночас, щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача видати ОСОБА_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ, без засобів Єдиного державного демографічного реєстру України, суд зазначає, що при видачі паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ не передбачено внесення даних особи до Єдиного державного демографічного реєстру.
Відтак, вказана вище вимога позивача є безпідставною та не підлягає задоволенню, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 у зразковій справі № 806/3265/17.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на правомірність своїх дій та прийнятих рішень, спростовуються обставинами справи та правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі № 806/3265/17.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Тобто, ці норми одночасно покладають обов'язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень, під час розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованість та правомірність вчинених дій.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,
Позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до Шосткинського відділу Управління державної міграційної служби України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Шосткинського відділу Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо відмови у видачі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, замість пошкодженого паспорта у вигляді ID-картки.
Зобов'язати Шосткинський відділ Управління державної міграційної служби України в Сумській області оформити та видати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Шаповал