про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
27 березня 2023 року м. Рівне №460/7297/23
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Гудими Н.С., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
до Міністерства юстиції України
провизнання дій протиправними, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій щодо порядку розгляду скарги ОСОБА_2 , скасувати наказ від 16.02.2023 за №633/5 про задоволення скарги від 07.11.2022 та висновок від 30.01.2023 №323-33.1.2-23 за результатами розгляду скарги від 07.11.2022; скасування реєстраційних дій, проведених Офісом протидії рейдерству від 16.02.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань №1010809950014000388 "Скасування реєстраційної дії" та "1010809950015000388" "Скасування реєстраційної дії".
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Розглянувши позовну заяву та долучені до неї матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті провадження в даній адміністративній справі слід відмовити з огляду на таке.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За визначенням поняття, наведеним у абз. 2 п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, публічно - правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Таким чином, сама по собі участь суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не дає підстав для віднесення такого спору до категорії публічно-правових, оскільки визначальною ознакою для встановлення юрисдикції, до якої має бути віднесено спір, є суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах, що виникають із корпоративних відносин, зокрема у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів, належать до виключної юрисдикції господарських судів.
Відповідно до приписів ч.1 ст.167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Долученими до матеріалів позову документами стверджено, що ОСОБА_1 є учасником ТДВ "Кузнецовське АТП-15637".
Зміст позовної заяви свідчить, що позивач в обґрунтування позовних вимог вказує, що є законним керівником ТДВ "Кузнецовське АТП-15637", обраним загальними зборами учасників товариства відповідно до протоколу №2 від 21.01.2022, в той час, як Міністерством юстиції України реєстраційні дії щодо цього скасовано оскаржуваним наказом, та просить таке право поновити.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 обґрунтовується порушенням права позивача на управління ТДВ "Кузнецовське АТП-15637". Враховуючи, що вказане порушення вчинене шляхом видання правового акта (наказу) органом державної влади - Міністерством юстиції України, то звернення до суду з даним позовом зумовлене необхідністю захисту корпоративних прав позивача, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Також суд зауважує, що безпосередньо між позивачем та Міністерством юстиції України не виникло публічно-правових відносин, оскільки ОСОБА_1 не є скаржником та не брав участь у розгляді скарги. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи - ОСОБА_2 , а не позивача, що унеможливлює розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства.
Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постановах від 04.06.2019 року у справі №821/1504/17, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18, від 17.02.2021 у справі №821/669/17.
Враховуючи встановлені обставини справи в їх сукупності та беручи до уваги, що оскарження наказу Мін'юсту безпосередньо пов'язане із захистом позивачем свого корпоративного права, а саме: права управління ТДВ "Кузнецовське АТП - 15637", то наявні всі правові підстави вважати, що заявлений позивачем до вирішення спір має приватно-правовий характер та не є публічно-правовим. Таким чином, з огляду на суть та суб'єктний склад сторін спору, останній має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
В силу вимог п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За наведених обставин, у відкритті провадження в адміністративній справі за цим позовом слід відмовити на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України, одночасно роз'яснивши позивачу можливість звернення за захистом своїх порушених прав та інтересів до місцевого господарського суду в порядку господарського судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Керуючись статтями 170, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинення певних дій.
Роз'яснити позивачу, що розгляд даного спору належить до юрисдикції господарського суду, в порядку та у строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складений 27 березня 2023 року
Суддя Н.С. Гудима