Справа № 420/2753/23
27 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 23 Загону морської охорони (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до 23 Загону морської охорони (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому просить:
визнати дії НОМЕР_2 загону морської охорони (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 21.11.2022 року, протиправними;
зобов'язати НОМЕР_2 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 01.01.2016 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто по 21.11.2022 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабміну України від 21 лютого 2001 року №159.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач в період з 08.08.2013 по 24.04.2020 року проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в тому числі в військовій частині НОМЕР_1 . Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24.04.2020 №123-ОС «Про особовий склад» позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 200/446/22 військову частину НОМЕР_1 зобов'язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28,02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 200/446/22 21.11.2022 військовою частиною НОМЕР_1 позивачу виплачена індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 в сумі 75787,51 грн.
14.12.2022 року через Урядовий контактний центр представник позивача звернувся до військової частини НОМЕР_1 з вимогою нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації (21.11.2022 року). 17.01.2023 року отримав письмову відповідь від військової частини НОМЕР_1 від 11.01.2023 року № 14/С-43-23-вих., в якій зазначено, що вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Позивач вважає дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення (21.11.2022) протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 14.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за вказаним позовом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.03.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що 10.08. 2022 року Донецьким окружним адміністративним судом ухвалено рішення по справі № 200/446/22, яким зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року. Зазначене рішення суду набрало законної сили 10.09.2022.
Військова частина НОМЕР_1 копію судового рішення по справі № 200/446/22 не отримувала та про наявність зазначеного судового рішення дізналася лише 14.10.2022, коли з Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби надійшов лист та постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 70068186 від 13.10.2022, винесена при примусовому виконанні виконавчого листа № 200/446/22 від 16.09.2022, а також листи та постанови про витрати виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору.
18.10.2022, отриманні 14.10.2022 з Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби копії документів військовою частиною НОМЕР_1 було направлено до військової частини НОМЕР_3 з супровідним листом, в якому зазначено про необхідність виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та одночасно про направлення на виконання виконавчого документу до військової частини НОМЕР_3 було сповіщено Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби (копія супровідного листа додається).
Згідно платіжному дорученню № 1323 від 17.11.2022, за яким було проведено оплату 21.11.2022, платником індексації ОСОБА_1 по виконавчому листу №200/446/22 була військова частина НОМЕР_3 .
У статтях 1, 2 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
За змістом ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Рішенням суду від 10.08.2022, яке набрало законної сили 10.09.2022, підтверджено обов'язок військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 належну йому індексацію грошового забезпечення. Зазначена індексація грошового забезпечення не входить до переліку грошових доходів громадян, визначених ч.2 ст.2 закону №2050-ІІІ, має характер одноразової виплати на підставі рішення суду.
Сума індексації ОСОБА_1 нарахована відповідно до рішення суду, то підстава для виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати виникає у зв'язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
Визначальними обставинами для виплати компенсації є терміни виконання рішення суду, про яке відповідачу стало відомо з часу отримання виконавчого документу.
Про наявність рішення суду від 10.08.2022, військовій частині НОМЕР_1 стало відомо лише 14.10.2022 з отриманням виконавчого документу за цим рішенням суду, та протягом чотирьох днів після отримання виконавчого документу військова частина НОМЕР_1 направила 18.10.2022 виконавчий документ на виконання розпоряднику фінансів частини - до військової частини НОМЕР_3 , якою у свою чергу до спливу місячного терміну, 17.11.2022 було проведено нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та платіжне доручення було направлено до Державної казначейської служби України для здійснення виплати.
Компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Таким чином, з боку військової частини НОМЕР_1 не було допущено порушення термінів щодо виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі рішення суду.
Відповідно, підстави для стягнення компенсації за втрату частини доходу за період визначений позивачем з 01.01.2016 по 28.02.2018 - відсутні.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у періоді з 08.08.2013 по 24.04.2020 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України, у тому числі у НОМЕР_2 загоні морської охорони (Військовій частині НОМЕР_1 ).
Наказом командира НОМЕР_2 загону морської охорони Регіональної управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України від 24 квітня 2020 року №123-ОС головного корабельного старшину ОСОБА_1 , який наказом командира загону від 24 березня 2020 року № 85-ОС звільнений в запас на підставі підпункту «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту два частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Остаточна дата закінчення проходження військової служби - 24.04.2020.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 200/446/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 у справі № 200/446/22 21.11.2022 військовою частиною НОМЕР_1 здійснено перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у сумі 75787,51 грн.
14.12.2022 через Урядовий контактний центр представник позивача звернувся до командира НОМЕР_2 загону морської охорони із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації (21.11.2022).
На заяву представника позивача відповідач листом від 11.01.2023 № С-43-23-вих. повідомив, що сума перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням базового місяця січень 2008 року в розмірі 75737,51 грн була виплачена ОСОБА_1 . 23 загоном морської охорони після отримання ним рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі 200/446/22. Згідно абзацу 1 ч. 2 ст. 2 Закону № 2050-ІІІ під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Виплата ОСОБА_1 суми перерахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно з урахуванням базового місяця січень 2008 року у розмірі 75737,51 грн мала разовий характер на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.08.2022 по справі № 200/446/22. Сума перерахунку індексації грошового забезпечення не входить до переліку грошових доходів громадян, визначених ч. 2 ст. 2 Закону № 2050-ІІІ. У 23 загону морської охорони (військової частини НОМЕР_1 ) відсутні законодавчо встановлені підстави для нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення.
Вважаючи дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III Далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону України №2050-ІІІ).
Тобто, підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); 2) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини, так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 3) затримка виплати доходів один і більше календарних місяців; 4) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги і 5) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Згідно зі статтею 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Статтею 4 Закону України № 2050-ІІІ визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України 21.02.2001 прийняв постанову №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, дія якого поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Пунктом 2 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Детальний перелік грошових доходів, що підлягають компенсації, наведено у пункті 3 Порядку №159, яким встановлено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Відтак, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, які вже були нараховані.
Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
При цьому, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.ст. 1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку №159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми попередньо нараховані, але не виплачені.
Згідно з вимогами статті 3 3акону України №2050-III та пунктів 1, 2, 4 Порядку №159 компенсація за несвоєчасну виплату середньої заробітної плати пов'язана з реальною виплатою чи нарахуванням середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Зі змісту статті 1 Закону України №2050-ІІІ випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов'язується з настанням такого юридичного факту (події) як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.
У пункті 4 Порядку №159 вказано, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Такого ж правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19 та від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідачем виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 лише 21.11.2022, у зв'язку із чим порушено строки її виплати.
Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем протиправно ненараховано та невиплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 21.11.2022.
Таким чином, судом встановлена протиправність бездіяльності відповідача, наслідком цього є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити дії.
Для ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне зобов'язати 23 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 21.11.2022 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабміну України від 21 лютого 2001 року №159.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню, проте у спосіб, відмінний від того, про який просив позивач, оскільки відповідач не вчиняв дію щодо не нарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, а допустив бездіяльність, не вчинивши жодної дії.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Підстави для розподілу судових витрат зі сплати судового збору відсутні, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до 23 Загону морської охорони (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 23 Загону морської охорони (Військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 21.11.2022 року.
Зобов'язати НОМЕР_2 загін морської охорони (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 21.11.2022 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабміну України від 21 лютого 2001 року №159.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний