Справа № 420/3082/23
21 березня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Позивачка звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо зменшення виплати довічного грошового утримання ОСОБА_1 з 90 відсотків на 80 відсотків;
- визнати, що ОСОБА_1 , як суддя у відставці, отримує щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 лютого 2020 року виходячи із 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді, з урахуванням виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснювати ОСОБА_1 , як судді у відставці, виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці виходячи із 90 відсотків від заробітної плати працюючого судді.
20.02.2023 року ухвалою суду у справі відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши зміст позовної заяви та матеріалів справи суд встановив, що ці правовідносини вже були предметом судового розгляду.
Так, позивачка зазначає, що з 03.08.2011 року вона перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеськй області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% заробітку. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 495/5163/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Одеській області підтверджено право ОСОБА_1 на обчислення пенсії з 03.06.2013 року виходячи з розрахунку 90% суддівської винагороди, який є постійним і незмінним при наступних перерахунках пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року по справі № 420/5916/20 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 27.02.2020 № 5-575/20 вих., починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум. На виконання вказаного рішення відповідач перерахував довічне грошове утримання у розмірі 80% замість належних 90%.
З огляду на викладене, спір щодо відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 вже був предметом судового розгляду та Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2017 року по справі № 495/5163/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Білгород-Дністровського об'єднання управління Пенсійного фонду України в Одеській області встановлено право ОСОБА_1 на обчислення пенсії з 03.06.2013 року виходячи з розрахунку 90% від заробітної плати працюючого судді.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивачка зазначає, що відповідач на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року по справі № 420/5916/20, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області від 27.02.2020 № 5-575/20 вих., починаючи з 19.02.2020, з урахуванням фактично виплачених сум, здійснив перерахунок та знову зменшив відсотковий розмір довічного грошового утримання з 90% до 80% суддівської винагороди.
Виходячи з наведеного, цей позов спрямований на захист прав, які позивачка вважає порушеними внаслідок протиправних дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вчинених на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2022 року по справі № 420/5916/20, яке набрало законної сили 15.03.2021 року.
За приписами ст. 2 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 14 КАС України передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Разом з цим, за правилами ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У тому числі, згідно ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, наведені положення адміністративного процесуального законодавства визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, тобто спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Механізм ефективного судового захисту обумовлює у необхідних випадках застосування процедури примусового виконання рішень суду.
При цьому, метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини та громадянина, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави, як правової.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова судового розгляду.
З огляду на це, посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції є заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист.
Суд звертає увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із виконанням судового рішення в цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому вищенаведеними приписами адміністративного процесуального законодавства, яке не передбачає можливості подання окремого позову щодо спонукання відповідача до належного виконання судового рішення.
Як установлено зі змісту позовної заяви та додатків до неї, цей спір не є новим, оскільки виник на стадії виконання рішення суду, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області Вих.№5-575/20вих від 27.02.2020 року, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Здійснюючи перерахунок, Головне управління повторно зменшило відсотковий розмір довічного грошового утримання позивачки з 90% до 80% грошового забезпечення, що було визнано протиправним та відновлено у судовому порядку у межах адміністративної справи № 495/5163/13-а.
Враховуючи, що відсотковий розмір довічного грошового утримання позивачки у розмірі 90% починаючи з 03.06.2013 року встановлений судовим рішенням, яке набрало законної сили, спір про зобов'язання здійснити перархунок довічного грошового утримання у належному відсотковому розмірі, який знову був зменшений під час наступного перерахунку, не є новим, оскільки вирішений у справі про визнання права позивачки на довічне грошове утримання у розмірі 90% суддівської винагороди.
Отже, правовідносини у цій справі підлягають вирішенню у порядку виконання органом пенсійного фонду судового рішення, а питання, які виникають у зв'язку із виконанням рішення суду в одній справі не можуть становити окремий/самостійний предмет спору в іншій справі, адже в такий спосіб фактично нівелюється авторитет судового рішення, яке набрало законної сили.
Реалізація судового рішення є продовженням судового розгляду справи, що з урахуванням наведеного вище дає підстави вважати, що ця стадія не може становити окреме/самостійне позовне провадження.
Обставини, які зумовили звернення із цим позовом до суду, можуть бути предметом судового контролю, який за суттю і призначенням відрізняється від позовного провадження. Процесуальний закон визначає три способи здійснення судового контролю: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення; накладення штрафу за невиконання судового рішення; визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішення суду.
При цьому, не виконання судового рішення може мати місце і у разі фактичного вчинення відповідачем певних дій, але не у відповідності до чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція щодо застосування норм адміністративного процесуального законодавства наведена у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року по справі №183/3012/16(2-а/183/106/16), від 24.02.2020 року по справі №818/1102/18.
На думку суду, не наведення у судовому рішенні певних етапів його виконання не може нівелювати обов'язок суб'єкта владних повноважень діяти правомірно.
Виходячи із того, що спірні правовідносини випливають із порядку виконання судового рішення, яке набрало законної сили в іншій справі, питання про неправомірну бездіяльність суб'єкта владних повноважень під час виконання відповідного судового акта, а також порядок виконання судового рішення підлягають перевірці згідно із вищенаведеними спеціальними правилами адміністративного процесуального законодавства, зокрема, ст. 382, 383 КАС України.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Із урахуванням того, що між сторонами у справі, у цих спірних правовідносинах, з одних і тих же підстав, ухвалено рішення, яке набрало законної сили, провадження у цій справі підлягає закриттю.
Сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачці на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 238, 243, 248 КАС України, суд
ухвалив:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії закрити.
Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 4337,34 (чотири тисячі триста тридцять сім гривень 34 копійки), сплаченого 11.01.2023 року, квитанція ID: 8203-1431-0849-6302.
Роз'яснити позивачці, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.Ф. Попов