27 березня 2023 р. № 400/5730/22
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Фульги А.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі- позивач) звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень командира в/ч НОМЕР_1 вчинити дії по переміщенню позивача до ВОС -100868-А.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час перебування та прийняття участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей, позивач отримав поранення, яке було зафіксовано у первинній медичній карті м. Краматорськ 11.05.2022 року (форма 100).
Відповідно до виписки із медичної карти №134 після знаходження на стаціонарному лікування у м. Краматорськ, позивача було доставлено до Миколаївського госпіталю, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 17 червня 2022 року по 21 червня 2022 року з подальшим етапом евакуації до КНП "ОООШІВ".
Згідно до Довідки ВЛК № 49 від 26 серпня 2022 року на підставі статей 39 в, 38 г,64 в, 75 в, 30 г графи II графи Розкладу хвороб та графи 1 Таблиці додаткових вимог "Б" непридатний до служби у десантно - штурмових військах, придатний до військової служ,и, яка є підставою для переведення позивача за станом здоров'я.
Позивачем на адресу командира ВЧ НОМЕР_1 був направлений рапорт з документами необхідними для переведення до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на посаду старшого солдата, ВОС -100868 -А, а саме: довідка ВЛК за №49 від 26.08.2022 року; письмова згода ВОС -100868 -А.
Оскільки командир не вчиняє будь-яких дій по переміщенню позивача до ВОС -100868 -А., позивач вважає його дії протиправними, що й стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.01.23 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Справа розглядається без виклику сторін за наявними метеріалами у справі
Відповідачем до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній не погоджується з обставинами, викладеними у позові та вважає їх такими, що не відповідають дійсним обставинам справи просив в задоволенні позову відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків. Позивач, вважаючи протиправними дії щодо не переміщення його до ВОС - 100868 звернувся до суду. позивач отримав поранення, яке було зафіксовано у первинній медичній карті м. Краматорськ 11.05.2022 року (форма 100).
Згідно виписки із медичної карти №134 після знаходження на стаціонарному лікування у м. Краматорськ, останього було доставлено до Миколаївського госпіталю, де знаходився на стаціонарному лікуванні з 17 червня 2022 року по 21 червня 2022 року з подальшим етапом евакуації до КНП "ОООШІВ".
ВІдповідно Довідки ВЛК № 49 від 26 серпня 2022 року на підставі статей 39 в, 38 г,64 в, 75 в, 30 г графи II графи Розкладу хвороб та графи 1 Таблиці додаткових вимог "Б" непридатний до служби у десантно - штурмових військах, придатний до військової служби, яка є підставою для переведення позивача за станом здоров'я.
Позивач на адресу командира ВЧ НОМЕР_1 направив рапорт з документами необхідними для переведення до Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на посаду старшого солдата, ВОС -100868 -А, а саме: довідка ВЛК за №49 від 26.08.2022 року; письмова згода ВОС -100868 -А.
Оскільки командир В/ч НОМЕР_1 мав усі необхідні документи щодо переміщення позивача, не вчиняє дій по його переміщенню до ВОС -100868 -А, позивач вважає такі дії протиправними та звернувся до суду для захисту своїх порушених прав.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Так, положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України).
Право на судовий захист відображене і в ч.1 ст.5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб'єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень та які закріплені у ст.2 КАС.
За приписами п.8 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Право особи, яка звертається до суду з позовом, самостійно та на свій розсуд розпоряджатися своїми правами, зокрема і щодо визначення предмета і підстав позову є складовою диспозитивності як одного із принципів адміністративного судочинства (п.4 ч.3 ст.2 КАС України).
Отже, обсяг позовних вимог та їх формулювання належить виключно позивачу. Розгляд спору за межами підстав заявленого позову, за відсутності перешкод в ефективному захисті порушених прав позивача, вказує на порушення положень принципу змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Гарантуючи кожній особі право в порядку, встановленому КАС, звернутися до адміністративного суду, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, ст.5 КАС України одночасно визначає, у який спосіб особа може просити суд їх захистити.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність командира В/ч НОМЕР_1 та зобовязання вчинити дії по переміщенню останього до ВОС -100868 -А.
Відповідно до п. 110 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 (який є чинним - редакція від 14.09.2022, підстава - 641/2022): Переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.
Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється: між з'єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з'єднання, військові частини та оперативні командування; між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України; між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.
Форма та порядок надання клопотання визначаються Міністерством оборони України.
Призначення на посади, що належать до номенклатури посад нижчої посадової особи, здійснюється наказами тих командирів (начальників), до номенклатури призначення яких належать посади, з яких переміщуються військовослужбовці.
Суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 було розглянуто рапорт позивача та на підставі доданих позивачем документів, військовою частиною НОМЕР_1 17.11.2022 року було направлено документи до Командування Десантно-Штурмових військ Збройних Сил України (відповідно до вищевказаного Указу Президента України) телеграма №642/6956/ДСК від 17.11.2022 року (яка є таємною, оскільки містить інформацію про позивача, який є військовослужбовцем).
Суд приходить до висновку, що позивачем не достовірно визначено сторону відповідача, оскільки як такого предмету спору між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 не встановлено.
Позивач своїми діями порушує статут Внутрішньої служби Збройних Сил України, а саме відповідно до статтей: стаття 12. Про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові, крім тих обставин, щодо надання яких є пряма заборона у законі (таємниця сповіді, лікарська таємниця, професійна таємниця захисника, таємниця нарадчої кімнати тощо; стаття 14. Із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Враховуючи вищевказані статті статуту Внутрішньої служби та факт того що позивач не звертався до командирів підрозділів щодо стану розгляду рапорту та відсутність таких доказів у позивача, останній до суду не надав доказів звернення до ОСОБА_2 з отримання інформації щодо стану розгляду документів на переведення до іншого місця проходження військової служби, командування військової частини.
Позовні вимоги не підлягають задоволенню, якщо суд, дотримуючись принципу стадійності захисту права, дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачено законом та/або він є неефективним для захисту порушеного права в таких правовідносинах.
Про цей правовий висновок Велика Палата Верховного Суду нагадала в постанові від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, який відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України суд апеляційної інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Перш ніж відмовити в позові з підстав обрання неналежного способу захисту, суд з'ясовує: з яких саме правовідносин сторін виник спір; чи передбачено обраний позивачем спосіб захисту законом; чи передбачено законом ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його
Відтак, суд не вбачає протиправності в діях командира Військової частини НОМЕР_1 , а також бездіяльності командира військової частини НОМЕР_1 щодо не переміщення позивача до ВОС-100868-А.
Згідно ч.1, ч.2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судом фактів та обставин, суд приходить висновку, що в задоволенні позову слід підмовити.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судовго рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суддя А. П. Фульга