вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" березня 2023 р. м. Київ Справа № 910/11860/22
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Сорока П.М., розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС"
02222, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 16, код ЄДРПОУ 30721457
до Фізичної особи-підприємця Коновалова Михайла Олеговича
АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
позивача: Спиридонов О.В., дані КЕП (ЕЦП) №2369918935, свідоцтво серії МК №001709 від 08.11.2019, довіреність від 27.09.2022;
відповідача: не з'явився,
встановив:
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява (вх. №11860/22 від 04.11.2022) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" до Фізичної особи-підприємця Коновалова Михайла Олеговича про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань за договорами оренди нерухомого майна №34 від 31.12.2020, додатком №1 до договору оренди нежитлових приміщень №34 від 31.12.2020, договором оренди нерухомого майна №87 від 01.09.2021 та додатком №1 до договору оренди нежитлових приміщень №87 від 01.09.2021 зі сплати орендної плати за користування орендованими приміщеннями, що знаходяться за адресами: місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12, офіс 212, літера А та місто Київ, вулиця Коноплянська, будинок 12, офіс 412, літера А.
Ухвалою Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/11860/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" до Фізичної особи-підприємця Коновалова Михайла Олеговича про стягнення 350139,09 грн. передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Київської області, за місцезнаходженням відповідача, з тих підстав, що позивачем помилково визначена територіальна юрисдикція (підсудність) за місцезнаходженням нерухомого майна, оскільки до спорів, що виникають з приводу нерухомого майна, відносяться спори, вимоги за якими безпосередньо стосуються об'єкта нерухомого майна, і не відносяться спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором.
Через канцелярію Господарського суду Київської області (вх. №369/23 від 09.02.2023) надійшли матеріали справи №910/11860/22.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2023, справу №910/11860/22 передано на розгляд судді Саванчук С.О.
При розгляді матеріалів справи №910/11860/22 судом враховане таке.
Відповідно до частини 3 статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання територіальної підсудності цієї категорії справ, у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2390/18 дійшла висновку, що за правилами чинного Господарського процесуального кодексу України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Тобто, правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення. Тому на спори, предметом яких є стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання зобов'язань за договором, який укладений щодо користування нерухомим майном, поширюються норми частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України.
За приписами частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Водночас, відповідно до частини 6 статті 31 Господарського процесуального кодексу України спори між судами щодо підсудності не допускаються.
З метою забезпечення процесуальних прав сторін та дотримання принципу процесуальної економії, суд звертає увагу сторін, що у разі оскарження, у подальшому, рішення суду з підстав порушення даним судом правил територіальної юрисдикції (підсудності) в апеляційному та касаційному порядку, рішення не підлягатиме скасуванню з цих підстав, а справа - направленню на новий розгляд, у зв'язку із такими положеннями Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 279 Господарського процесуального кодексу України, справа не підлягає направленню на новий розгляд у зв'язку з порушеннями правил територіальної юрисдикції (підсудності), якщо учасник справи, який подав апеляційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Згідно з частиною 2 статті 310 Господарського процесуального кодексу України судове рішення, ухвалене судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності), не підлягає скасуванню, якщо учасник справи, який подав касаційну скаргу, при розгляді справи судом першої інстанції без поважних причин не заявив про непідсудність справи.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи, з урахуванням вищевикладеного, відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.03.2023 позовну заяву (вх. №369/23 від 09.02.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 23.03.2023.
У судове засідання 23.03.2023 з'явився представник позивача, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання відповідачу направлено ухвалу суду, але, на час судового засідання, поштове повідомлення знаходилось у відділенні поштового зв'язку.
У судовому засіданні представник позивача повідомив, що не заперечує щодо підсудності справи Господарському суду Київської області.
Крім того, представник позивача заявив клопотання про проведення наступного судового засідання у режимі відеоконференції.
За результатами розгляду клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду (вх. №369/23 від 09.02.2023), суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частин 1-5 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
У зв'язку із тим, що клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України, а також, враховуючи наявність у Господарського суду Київської області технічної можливості для проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд дійшов висновку про задоволення вказаного клопотання.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю розгляду усіх питань, що визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про продовження строків підготовчого провадження та про відкладення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 182, 183, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Встановити відповідачу строк на подання заперечень на відповідь на відзив - до 20.04.2023.
2. Відкласти підготовче засідання у справі № 910/11860/22 на 20.04.2023 о 14:00. Повідомити учасників справи, що судове засідання відбудеться за адресою: м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108, у Господарському суді Київської області.
3. Клопотання позивача про проведення судового засідання у справі №910/11860/22 в режимі відеоконференцій з використанням власних технічних засобів задовольнити.
4. Провести судове засідання, що призначене на 20.04.2023 о 14:00, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою відеоконференцзв'язку.
5. У судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів братиме участь представник позивача у справі №910/11860/22 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕСО-АВТОТЕХНІКС" (02222, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 16, код ЄДРПОУ 30721457): Спиридонов О.В. (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
6. Попередити учасників справи, що відповідно до частини п'ятої статті 197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 5 розділу І Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку, під час судового засідання в господарському процесі за участі сторін поза межами приміщення суду ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
7. Роз'яснити особі щодо якої вирішено питання про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, що у разі її явки в призначений час безпосередньо до зали судового засідання у приміщення Господарського суду Київської області, така особа братиме участь у судовому засіданні в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Суддя С.О. Саванчук