ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.02.2023Справа № 28/29-б-43/212-2012
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ "Долина"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро"
(ідентифікаційний код 25591321)
про банкрутство
Суддя Івченко А.М.
Представники:
від ліквідатора: Леонов К.Ю.
Заявник звернувся до суду з заявою про порушення справи про визнання боржника банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.11 порушено провадження у справі.
Ухвалою підготовчого засідання Господарського суду міста Києва від 07.02.13 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.
Ухвалою попереднього засідання Господарського суду міста Києва від 20.06.13 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 472.155.132, 33 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 01.07.14 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.15, зокрема, продовжено строк ліквідаційної процедури у справі № 28/29-б-43/212-2012 та повноваження ліквідатора боржника на шість місяців, тобто до 06.04.16.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.16 замінено ліквідатора боржника на арбітражного керуючого Гусара І.О.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.16 задоволено заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" про визнання результатів аукціону недійсними в межах справи № 28/29-43/212-2012.
Постановою Київського апеляційного Господарського суду від 14.02.17 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.17.
Постановою Вищого Господарського суду України від 31.05.17 залишено без змін Постанову Київського апеляційного Господарського суду від 14.02.17 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.07.17.
За резолюцією керівництва справу передано для розгляду судді Паську М.В.
Враховуючи, що через оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 07.07.16, подані у справі заяви і клопотання залишилися нерозглянутими, розгляд справи призначено на 10.08.17.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.08.17 відхилено клопотання публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" про відкладення розгляду справи, визнано компанію "ARYSTA LIFESCIENCE BENELUX SPRL" кредитором боржника на суму 8.167.130, 15 грн., задоволено заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про заміну кредитора у справі № 28/29-б-43/212-2012, відхилено клопотання ліквідатора боржника про продовження строку ліквідаційної процедури у справі на шість місяців та продовжено ліквідатору боржника арбітражному керуючому Гусару І.О. строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута на шість місяців, тобто до 10.02.18.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.17 замінено кредитора у справі № 28/29-б-43/212-2012 Управління пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області його правонаступником - Житомирським об'єднаним управлінням пенсійного фонду України, замінено кредитора у справі № 28/29-б-43/212-2012 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Суми Сумської області його правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області та задоволено клопотання ліквідатора боржника про оголошення в розшук транспортних засобів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.18 замінено кредиторів у справі № 28/29-б-43/212-2012 Запорізьке обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Мелітополі Запорізької області їх правонаступником - Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.07.18 замінено кредитора у справі № 28/29-б-43/212-2012 Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві та замінено кредитора у справі товариство з обмеженою відповідальністю "Дюпон Україна" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "ЛЕКС НАВІГАТОР" (ідентифікаційний код 40856598).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.18 скасовано арешти з транспортних засобів боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.18 відмовлено публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" в задоволенні скарги на дії арбітражного керуючого Сінєльнікова В.В. та відмовлено арбітражному керуючому Сінєльнікову В.В. в задоволенні клопотання про скасування арештів з майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.19 задоволено клопотання ліквідатора боржника про скасування обтяжень з майна боржника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.19 задоволено клопотання ліквідатора боржника № 02-01/12-101 від 18.09.19 про надання згоди на продаж майна.
30.04.2020 від ліквідатора боржника надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 затверджено звіт ліквідатора боржника про нарахування грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат від 27.04.2020 року у справі № 28/29-б-43/212-2012; затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс станом на 04.06.2020; ліквідовано банкрута - товариство з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (ідентифікаційний код 25591321), як юридичну особу у зв'язку з банкрутством; закрито провадження у справі № 28/29-б-43/212-2012.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 апеляційні скарги ПАТ "Дельта Банк" та АТ "ВТБ Банк" задоволено; ухвалу Господарського суду міста Києва від 04.06.2020 скасовано.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями 13.08.2020, справу № 28/29-б-43/212-2012 передано на новий розгляд судді Івченко А.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2020 прийнято справу № 28/29-б-43/212-2012 до свого провадження, призначити розгляд справи на 21.10.20; зобов'язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020.
12.10.2020 матеріали справи направлено до Північного апеляційного господарського суду.
22.10.2020 від ТОВ "ФК "Дата Фінанс" надійшла заява про заміну кредитора.
11.11.2020 матеріали справи направлено до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2020 призначено розгляд справи на 23.12.20; зобов'язано учасників провадження у справі надати суду письмові обґрунтовані пояснення з урахуванням змісту постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.08.2020.
23.12.2020 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про оголошення в розшук та затримання транспортних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 відкладено розгляд справи та заяви про заміну кредитора на 24.02.21; призначено розгляд клопотання ліквідатора банкрута про оголошення в розшук та затримання транспортних засобів на 24.02.21; запропоновано учасників провадження у справі надати суду письмові пояснення; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду докази права власності боржника на транспортні засоби, зазначені у поданому клопотанні про оголошення в розшук та затримання транспортних засобів; зобов'язано ТОВ "ФК "Дата Фінанс" надати суду докази сплати новим кредитором банку суми 29 469 226,93 грн, відповідно до Договору № 2304/1 від 09.09.2020.
22.02.2021 від ТОВ "ФК "Дата Фінанс" надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2021 заяву про заміну кредитора задоволено; замінено кредитора - Публічне акціонерне товариство "ДЕЛЬТА БАНК" (ідентифікаційний код 34047020) у справі № 28/29-6-43/212-2012 на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ДАТА ФІНАНС" (ідентифікаційний код 43086924; місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Зоологічна, буд. 4 А, офіс 139); зобов'язано ліквідатора банкрута внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду письмові пояснення по справі; клопотання ліквідатора банкрута про оголошення в розшук та затримання транспортних засобів задоволено.
26.02.2021 від ліквідатора банкрута надійшла заява про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника призначено на 31.03.21; зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; клопотання ліквідатора банкрута про витребування доказів задоволено; витребувано у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, просп. Голосіївський) письмову інформацію щодо ідентифікаційного номеру, адресу реєстрації місця проживання та паспортних даних (серія, номер та дата видачі) відносно ОСОБА_3 , який здійснював повноваження керівника ТОВ "Тридента-Агро" (код за ЄДРПОУ 25591321, 03038, м. Київ, вул. Ямська, будинок 28- А); витребувано у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (03039, м. Київ, просп. Голосіївський) письмову інформацію щодо ідентифікаційного номеру, адресу реєстрації місця проживання та паспортних даних (серія, номер та дата видачі) відносно ОСОБА_4 , який здійснював повноваження керівника ТОВ "Тридента-Агро" (код за ЄДРПОУ 25591321, 03038. м. Київ. вул. Ямська, будинок 28- А).
25.03.2021 від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли документи по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.03.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 26.05.21; повторно зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами.
26.05.2021 судове засідання не відбудеться у зв'язку із перебуванням судді у відпустці.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 23.06.21; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 21.07.21; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; здійснено запит до Державної міграційної служби України щодо місця проживання ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_4 ).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 25.08.21; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами.
05.08.2021 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про зміну порядку виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 24.02.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2021 відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника 27.10.21; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; клопотання ліквідатора банкрута від 30.07.2021 № 02-01/12-121 задоволено; зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду інформацію щодо місця проживання та ідентифікаційні номери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
02.09.2021 від ГУ ДПС у м. Києві надійшла заява про заміну кредитора.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2021 призначено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника, заяву про заміну кредитора на 08.12.21; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; зобов'язано ліквідатора банкрута надати пояснення щодо строку ліквідаційної процедури.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.12.2021 заяву про заміну кредитора задоволено; замінено кредитора Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на кредитора ГУ ДПС у м. Києві (код згідно з ЄДРПОУ ВП: 44116011); зобов'язано ліквідатора банкрута внести зміни до реєстру вимог кредиторів; повторно зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду інформацію щодо місця проживання та ідентифікаційні номери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 16.02.22.
10.02.2022 від ліквідатора банкрута надійшли пояснення.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 повторно зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду інформацію щодо місця проживання та ідентифікаційні номери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; відкладено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника на 06.04.22.
06.04.2022 судове засідання не відбулося.
21.04.2022 від ліквідатора банкрута надійшло клопотання про витребування.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2022 повторно зобов'язано ліквідатора банкрута надати суду інформацію щодо місця проживання та ідентифікаційні номери ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ; в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; призначено розгляд заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника та клопотання про витребування на 27.07.22; зобов'язано ліквідатора банкрута надати пояснення щодо строку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2022 в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; відкладено розгляд справи на 28.09.22; клопотання ліквідатора банкрута задоволено; продовжено ліквідатору банкрута строк для подання суду на затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута до 26.01.2023; клопотання ліквідатора банкрута про витребування доказів задоволено; витребувано належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ТОВ "Тридента-Агро" (ЄДРПОУ 25591321) за місцем обліку підприємства у Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (проспект Перемоги, 97, Київ, 03115).
23.08.2022 від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла реєстраційна справа.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2022 в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; відкладено розгляд справи на 07.12.22; зобов'язано ліквідатора банкрута ознайомитися із реєстраційною справою, яка надійшла від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2022 в черговий раз зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви з відповідними доказами; відкладено розгляд справи на 15.02.23; зобов'язано ліквідатора банкрута ознайомитися із реєстраційною справою, яка надійшла від Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації.
17.01.2023 від ліквідатора банкрута надійшли пояснення.
01.02.2023 від ліквідатора банкрута надійшла заява про забезпечення вимог.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.2023 призначено заяву про забезпечення вимог на 15.02.23; зобов'язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надати суду письмові обґрунтовані пояснення щодо поданої заяви; викликано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання.
В судовому засіданні судом розглянуто заяву ліквідатора банкрута про забезпечення вимог.
Ліквідатор банкрута просить суд вжити заходів до забезпечення заяви ліквідатора та накласти арешт на все рухоме майно та нерухоме майно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
До поданої заяви ліквідатор банкрута додав лише інформаційні довідки з реєстру нерухомого майна щодо засновників та керівництва банкрута.
Ліквідатор банкрута обґрунтовує заяву тим, що на його думку вказані особи вживали дії щодо виведення коштів з рахунку боржника.
Суд розглянувши заяву про забезпечення вимог всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, прийшов до висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі ст. 137 ГПК України, позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року № ETS № 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини").
Так, за приписами статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
За змістом статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням; розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може бути захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, в тому числі обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи, змісту заявлених позовних вимог.
При цьому обґрунтування особою, яка просить вжити заходів до забезпечення позову, необхідності їх застосування полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Однак, жодних належних та допустимих доказів, підтверджуючих, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, заявником надано не було.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії та/ або вжиття інших заходів до забезпечення позову.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
З огляду на зміст зазначених вимог, ліквідатором банкрута взагалі не мотивовано, яким чином незастосування заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у випадку задоволення заяви.
Враховуючи викладене, заява про вжиття заходів забезпечення вимог, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких можливо дійти висновку щодо доцільності та необхідності такого забезпечення.
На підставі вищевикладеного, заява задоволенню не підлягає.
Судом розглянуто заяву ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника та встановлено таке.
Ліквідатор банкрута зазначає, що засновниками банкрута є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , керівниками були ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ліквідатор банкрута посилається у заяві на те, що під час виконання повноважень, на підставі виписок з поточних рахунків банкрута відкритих банківських установах, ним встановлені операції з ТОВ «Інвестиційний дім «Агробізнес», ОСОБА_5 , ТОВ «Технік Енерджі», ТОВ «Ріверс ЛТД», ОСОБА_6 , ТОВ «УПЗ». На думку ліквідатора банкрута, кошти по операціях були виведені з рахунку банкрута без жодної майнової дії зі сторони контрагента. Крім того, ліквідатор зазначає, що вказані особи є пов'язаними, засновниками та керівництвом виводилися кошти з рахунків товариства з метою уникнення виконання зобов'язань перед кредиторами.
Також, ліквідатор банкрута посилається на кримінальне провадження № 12018100100000999, ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 388 КК України, досудовим розслідуванням встановлено, що 21.04.2008 між ВАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Тридента Агро" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії N 100.2.3-01/100к-08 на суму 55 000 000,00 грн. до 20.09.2009. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором N 100.2.3-01/100к-08 від 21.04.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" укладено іпотечний договір N 2426 від 21.04.2008.
Відповідно до умов зазначеного іпотечного договору Банку в іпотеку передано нерухоме майна, а саме: нежитлової будівлі, загальною площею 868 кв. м, що знаходиться за адресою: Чернігівська область, Носівський район, м. Носівка, вул. Привокзальна, 24-б та складається зі: складу, літера А, площею 774,4 кв. м; котельні, літ. а, площею 61,7 кв. м; вагові, літ. А1, площею 14,6 кв. м; вагової, літ. Б, площею 17,3 кв. м 01 серпня 2008 року між ТОВ "Тридента Агро" та ВАТ "ВТБ Банк" було укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії N 100.2.3- 01/217К-08.
Згідно з умовами Договору кредиту ПАТ "ВТБ банк" надав ТОВ "Тридента Агро" кредит із максимальним лімітом заборгованості 537606,00 дол. США, із зменшенням максимального ліміту заборгованості, згідно з графіком передбаченим Кредитним договором та кінцевим терміном повернення кредиту до 30 липня 2010 року та зі сплатою процентів, в розмірі 14,0 % відсотків річних. З метою забезпечення виконання зобов'язань по зазначеному кредитному договору між банком 01.08.2008 укладено договір застави N 100.2.301/218з-08 та 18.08.2008 укладено договір застави N 100.2.301/238з-08.
Відповідно до умов договору застави в забезпечення ПАТ "ВТБ Банк" передано 22 автомобіля. 13 червня 2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Тридента Агро" укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії N 100.2.3- 01/175к-08.
Відповідно до умов кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит в сумі 5 000 000 дол. США., з кінцевим строком погашення 11 грудня 2009. Для забезпечення виконання умов кредитного договору N 100.2.3-01/175к-08 від 13.06.2008 між ПАТ "ВТБ Банк" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" укладено договір іпотеки.
Згідно з умовами зазначеного договору іпотеки, в іпотеку Банку передано наступне нерухоме майно: нежитлове приміщення загальною площею 445,9 кв. м. яка знаходиться за адресою: Харківська обл., Нововодолазький район, смт Нова Водолага. вул. Пушкіна, буд. 32; нежитлове приміщення загальною площею 1030 кв. м. яке розташовано за адресою: Харківська обл., Нововодолазький район, смт Нова Водолага, вул. Залізнична, буд. 1/1; нежитлове приміщення загально площею 167,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: Полтавська обл., м. Полтава, вул. Героїв Сталінграду, 30; нежитлове приміщення загальною площею 44,2 кв. м, яке розташоване за адресою: Харківська обл., Балаклійський район, с. Балаклія, пл. Ростовцева, буд. 8 прим. 2. В результаті неправомірних дій, засновників та службових осіб ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес" ПАТ "ВТБ Банк" завдано збитки в особливо великих розмірах - 102 568 998,50 грн. та 9 933 180, 09 дол. США. Крім того встановлено, що службові особи ТОВ "Тридента Агро" та ТОВ "Інвестиційний дім "Агробізнес", зловживаючи повноваженнями, діючи умисно, з метою унеможливити виконання рішення Господарського суду м. Києва у справі № 34/47320 від 20.12.2010, після накладення Державною виконавчою службою арешту на іпотечне майно за адресою: Чернігівська область. Носівський район, м. Носівка. вул. Привокзальна, 24- б, розібрали іпотечне майно на будівельні матеріали.
Проте, суд зазначає, що до поданої заяви не додано належних доказів вказаного кримінального провадження, не подано вироку суду.
До заяви додано лише інформацію з ЄДР та виписки по рахункам боржника за період з 2010-2012 роки.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Разом з тим, 21.04.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
Передбачено такі види юридичної відповідальності за вказані види порушення вимог законодавства про банкрутство: кримінальна (ст. 219 Кримінального кодексу України), адміністративна (ст. ст. 164-15, 166-16, 166-17 Кодексу України про адміністративні правопорушення) та цивільна - субсидіарна як різновид цивільної (ч. 2 ст. 61 КУзПБ), ч. 4 ст. 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" тощо).
Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, КУзПБ. Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Вона є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку ч. 2 ст. 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності.
Об'єктом вказаного правопорушення та захисту при покладенні субсидіарної відповідальності є права кредиторів на задоволення вимог до боржника, що лишились не задоволеними у справі про банкрутство.
Суб'єктами правопорушення (субсидіарної відповідальності), що може бути покладена у справі про банкрутство за заявою ліквідатора, є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника, тобто вчиненні суб'єктом (суб'єктами) субсидіарної відповідальності винних дій, що призвели до банкрутства боржника.
Дослідження обставин поведінки (дій чи бездіяльності), яка повинна знаходитися в причинно-наслідковому зв'язку відносно порушення, передбаченого ч. 2 ст. 61 КУзПБ, а також встановлення вини суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство здійснюється судом, що вирішує спір про субсидіарну відповідальність у справі про банкрутство.
Водночас при вирішенні питання щодо вини (виду вини) суб'єкта субсидіарної відповідальності, слід виходити з обов'язків та повноважень суб'єктів відповідальності стосовно боржника, покладених на них законом та/або статутом, враховуючи при цьому положення ч. ч. 1 і 3 ст. 4 КУзПБ.
Щодо об'єктивної сторони правопорушення для покладення на суб'єктів субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство слід зазначити, що хоча приписи ч. 2 ст. 61 КУзПБ і містять диспозицію (зміст) правопорушення- "доведення до банкрутства", за яке передбачена "санкція" у вигляді субсидіарної відповідальності, однак не конкретизують дії/бездіяльність суб'єктів цієї відповідальності, які вказують/доводять на його існування.
Оцінюючи будь-які дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності на предмет покладення на них субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, слід відмежовувати дії та обставини, які належать до ризиків підприємницької/господарської діяльності (ст. 42 ГК України).
Спеціальними умовами для субсидіарної відповідальності за дії/бездіяльність суб'єктів відповідальності, окрім вини, є наслідки у вигляді недостатності виявленого у процедурі банкрутства майна боржника, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, для задоволення вимог кредиторів, різниця між вартісними показниками яких і є мірою субсидіарної відповідальності.
Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).
При цьому, виходячи з положень ст. 73 та ч. 1 ст. 74 ГПК України (щодо покладеного на сторону/учасника у справі про банкрутство тягаря доведення обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень), суд наголошує, що обставини існування або відсутності будь-якого із елементів/ складових об'єктивної сторони цивільного правопорушення (стверджуваних або заперечуваних: вчинення дії, бездіяльність, існування боргу в період вчинення боржником майнової дії тощо), мають бути доведені у встановленому законом порядку належними та допустимими доказами.
Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об'єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб'єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об'єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства, а відповідно не надає можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів (зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16).
Субсидіарна відповідальність у справах про банкрутство є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, який за заявою ліквідатора покладається на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника при наявності підтвердження вини вказаних осіб у доведенні юридичної особи (боржника у справі про банкрутство) до стану неплатоспроможності. Для застосування такої відповідальності необхідним є встановлення судом складових елементів господарського правопорушення як об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона правопорушення.
При цьому, на ліквідатора відповідно до ч. 5 ст. 61 КУзПБ покладається обов'язок доведення причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) суб'єкта відповідальності та негативними наслідками (неплатоспроможністю боржника та відсутністю майна для задоволення вимог його кредиторів у процедурі банкрутства).
Розкриваючи поняття причинно-наслідкового зв'язку слід зауважити, що це зв'язок між діянням (дією або бездіяльністю) та наслідками, що настали в результаті зазначених дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 61 КУзПБ обов'язковою складовою для настання субсидіарної відповідальності є доведенням боржника до банкрутства, тобто обов'язковою умовою висунення субсидіарних вимог у процедурі банкрутства є те, що їх стягують лише у випадку підтвердження факту доведення до банкрутства. Іншої підстави для застосування субсидіарної відповідальності законом не передбачено.
Звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства (Далі - Методичних рекомендацій), затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14, може становити показники, відповідно до яких арбітражний керуючий повинен встановлювати відповідність вимогам законодавства.
Відповідно до абзацу другого пункту 3.2 Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
Саме детальний аналіз ліквідатора фінансового становища банкрута у поєднанні з дослідженням ним підстав виникнення заборгованості боржника перед кредиторами у справі про банкрутство, дозволить ліквідатору банкрута виявити наявність чи відсутність дій засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі керівника боржника щодо доведення до банкрутства юридичної особи.
Суд дійшов висновку, що ліквідатором банкрута не доведено належними та допустимими доказами неправомірності дій засновників та керівництва банкрута. До заяви належних доказів не подано. Подані ліквідатором банкрута лише виписки по рахункам боржника, не надають можливості визначити суб'єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на таких суб'єктів.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З огляду на викладені обставини на наведені норми суд дійшов висновку щодо відмови у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника.
Керуючись Кодексом України з процедур банкрутства та ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні заяви про забезпечення вимог відмовити повністю.
2. У задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" у зв'язку із доведенням до банкрутства на керівників та засновників боржника відмовити повністю.
3. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі про банкрутство.
Повний текст ухвали складено 27.03.2023
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено Господарським процесуальним кодексом України, Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.М. Івченко