ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.03.2023Справа № 910/10522/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Свіденко С.К., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Солюшн" (49057, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, будинок 169, ідентифікаційний код 42272982)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 2/51, ідентифікаційний код 36863714)
про стягнення 4 550 092, 00 грн,
Представники сторін:
від позивача: Яланська Ю.П.
від відповідача: Бражник Д.С.
1. Стислий виклад позиції позивача
До Господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Атріум Солюшн" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" про стягнення 4 550 092, 00 грн - безпідставно отриманих коштів.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що між сторонами не було укладено договору поставки, не погоджено та не підписано специфікація, позивачем не надавалась заявка (замовлення) на отримання товару, не було належним чином оформлено з боку відповідача рахунку на оплату товару, що свідчить про те, що між сторонами відсутні будь які договірні відносини та відповідно договірні зобов'язання.
В той час, посадовою особою позивача було помилково перераховано грошові кошти в сумі 4 550 092, 00 грн на рахунок відповідача.
Вимога позивача про повернення отриманих відповідачем без достатньої правової підстави грошових коштів виконана не була, відповідно кошти не повернуто.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що:
- твердження відповідача про наявність між сторонами договірних відносин не відповідають дійсності, а існування спрощеного способу укладення договору, не передбачено діючим законодавством, що свідчить про те, що у відповідача були відсутні правові підстави для отримання коштів на оплату вартості товару у розмірі 4 550 092, 00 грн в межах договірних відносин;
- долучений відповідачем до матеріалів справи рахунок, не може бути документом, який би підтверджував факт укладання між сторонами договору поставки, та не може розглядатись, як документ, який замінює договір, і яким погоджено всі істотні умови договору;
- посилання відповідача на те, що позивачем було частково отримано товар на загальну суму 2 475 069, 01 грн, який є предметом договору, укладеного між сторонами у спрощений спосіб не знайшли свого підтвердження;
- долучені відповідачем видаткові накладні є неналежними доказами факту отримання товару позивачем, та не підтверджують те, що грошові кошти у розмірі 4 550 092, 00 грн., які були перераховані позивачем відповідачу за платіжним дорученням № 1534 від 09.02.2022 були перераховані в межах договірних відносин.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимог вказуючи, що твердження позивача про те, що між сторонами не було укладено договору поставки є хибним. Більш того, відповідач вказує, що позивачем було отримано товар який є предметом договору, укладеного у спрощений спосіб на загальну суму 2 475 069, 01 грн, що підтверджується видатковими накладними. Тобто, відповідач відзначає, що позивачем не тільки було частково оплачено рахунок № 497 від 04.02.2022 виставлений відповідачем, а й частково отримано товар, який є предметом договору, укладеного у спрощений спосіб.
3. Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 23.11.2022.
07.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.
15.11.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
З огляду на триваючу повітряну тривогу, а в подальшому знеструмлення електромережі суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність функціонування автоматизованої системи, підготовче засідання 23.11.2022 знову не відбулося.
У зв'язку з чим, ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2022 підготовче засідання у справі № 910/10522/22 було призначено на 14.12.2022.
09.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 підготовче засідання відкладено на 18.01.2023.
13.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи.
17.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
18.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 підготовче засідання відкладено на 25.01.2023.
25.01.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.02.2023.
10.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
13.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача про розгляд справи в режимі відеоконференції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2023 судове засідання відкладено на 01.03.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 15.03.2023.
У судовому засіданні 15.03.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про їх задоволення.
Представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 15.03.2023 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
На початку 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атріум Солюшн" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" велись перемовини щодо можливості укладання між сторонами договору на поставку товару, а саме, металопрокату.
Відповідачем на електрону адресу позивача надсилався проект рахунку на оплату по замовленню № 497 від 04.02.2022 на суму 6 500 131, 16 грн, який, у свою чергу, не містив ані підпису уповноваженої особи, ані її посади, ані печатки підприємства.
В той час, позивач вказує, що посадовою особою ТОВ "Атріум Солюшн" було помилково перераховано грошові кошти у сумі 4 550 092, 00 грн. на рахунок ТОВ "Продмаркетпром", що підтверджується платіжним дорученням № 1534 від 09.02.2022.
Наприкінці травня 2022 року позивачем було направлено відповідачу вимогу щодо повернення грошових коштів вих. № 21/05-22 від 21.05.2022, в якій просив ТОВ "Продмаркетпром" здійснити повернення зазначених вище грошових коштів, шляхом їх перерахування за платіжними реквізитами ТОВ "Атріум Солюшн" до 07.06.2022.
Відповідачем було надіслано позивачу лист-відповідь вих. № 09/06/22 від 15.06.2022, в якій останній посилається на наявність між сторонами договірних правовідносин, стверджуючи про відсутність правових підстав для повернення грошових коштів у сумі 4 550 092, 00 грн.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на переконання позивача грошові кошти були перераховані відповідачу помилково, оскільки між сторонами не існувало жодних договірних відносин.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є, договори та інші правочини.
За змістом ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Приписами ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття (ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Статтею 643 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
Зокрема, судом встановлено, що 04.02.2022 ТОВ "Продмаркетпром" було виставлено ТОВ "Атріум Солюшн" рахунок на оплату по замовленню № 497 на загальну суму 6 500 131,16 грн., а саме: 1) артикул - 24.11. 311100.00616, лист г/к 6*1500*6000, кількість - 0,48 т, ціна без ПДВ - 27 187,50; сума без ПДВ - 13 050,00; 2) артикул - 24.11.311200.00381, лист г/к 8*2000*6000, кількість - 57 т., ціна без ПДВ - 27 187,50, сума без ПДВ - 1 549 687,50; 3) артикул - 24.11.311200.00381, лист г/к 10 (1500*6000), кількість - 2,55 т., ціна без ПДВ - 27 187,50, сума без ПДВ 69 328,13; 4) артикул - 24.11.311200.00381, лист 12*1500*6000, кількість - 49.99 т.; ціна без ПДВ - 27 187,50, сума без ПДВ - 1 359 103,13; 5) артикул - 24.11.311200.00381, лист г/к 14*2000*6000 (2000*6000), кількість - 23,15 т., ціна без ПДВ 27 187,50, сума без ПДВ - 629 390,63 грн.; 6) артикул - 24.11.311200.02884, лист г/к 16*2000*6000, кількість 34,66 т., ціна без ПДВ - 29 375,00, сума без ПДВ - 1 018 137,50; 7) артикул - 24.11.311200.00381, лист 20*1500*6000 (т/в 1,425), кількість - 19,6 т., ціна без ПДВ - 29 375,00; сума без ПДВ - 575 750,00; 8) лист 25*2000*6000, кількість - 1,32 т., ціна без ПДВ - 29 670,83, сума без ПДВ - 39 165,50; 9) артикул - 24.11.311300.00028, лист г/к 30*2000*6000, кількість -1,32 т, ціна без ПДВ - 30 333,33, сума без ПДВ - 38 826,66; 10) артикул - 24.21.112000.14222, труба 102*4 ГОСТ 10704 (12,05м), кількість - 0,69 т., ціна без ПДВ - 28 916,67, сума без ПДВ - 19 952,50; 11) кутник 100*7 (12,05м), кількість - 0,29 т., ціна без ПДВ - 25 141,67, сума без ПДВ - 7 291,08; 12) артикул - 24.11.411000.01326, круг 20 (6,05м), кількість - 0,92 т., ціна без ПДВ - 24 666,67, сума без ПДВ - 22 693,34; 13) артикул - 24.11.313300.00036, лист 25*2000x6000 ст. 09Г2С, кількість - 0,75 т., ціна без ПДВ - 31 000,00, сума без ПДВ - 23 250,00; 14) артикул - 24.11.311300.00097, лист 30*2000*6000 ст. 09Г2С (12,05м), кількість - 1,65 т., ціна без ПДВ - 31 000,00, сума без ПДВ 51 150,00.
09.02.2022 ТОВ "Атріум Солюшн" згідно платіжного доручення № 1534 було перераховано на рахунок ТОВ "Продмаркетпром" грошові кошти в розмірі 4 550 092, 00 грн, з призначенням платежу "оплата ТМЦ згідно рахунку № 497 від 04.02.2021р.".
Дослідивши обставини щодо правової природи правовідносин, що виникли між сторонами з приводу виставлення відповідачем рахунку на оплату по замовленню № 497 від 04.02.2022 на суму 6 500 131, 16 грн, що містить найменування товару, його кількість і ціну, а також реквізити відповідача (оферта) та здійснення позивачем часткової оплати по вказаному рахунку із зазначенням саме цього рахунку в призначенні платежу, суд дійшов висновку про укладення між сторонами у спрощений спосіб договору поставки.
Частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, з врахуванням приписів ст. 530 Цивільного кодексу України та наявних в матеріалах справи вимог з доказами направлення, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що порушив договірні зобов'язання.
Частиною 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та що у свою чергу встановлено судом, відповідачем у виконання договірних зобов'язань погоджених у спрощений спосіб було поставлено позивачу товар на загальну суму 2 475 069, 01 грн, що підтверджується видатковими накладними, а саме: № 1233 від 11 лютого 2022 року на суму 733 146, 00 грн., № 1294 від 14 лютого 2022 року на суму 426 028, 85 грн., № 1449 від 16 лютого 2022 року на суму 576 040, 90 грн., № 1547 від 21 лютого 2022 року на суму 739 853, 26 грн.
Означені вище накладні підписані сторонами та скріплені печатками товариства, без будь яких зауважень щодо кількості, якості та ціні товару, зокрема, з боку відповідача.
Крім того, суд відзначає, що позивачем не вказано, що ним не було отримано товар, що визначений у даних накладних. Натомість, позивач зазначає про невідповідність печатки та підписів на них. Водночас, суд вказує, що позивачем не заявлялось жодних ані усних, ані письмових клопотань про призначення експертизи в даній справі, також позивач не звертався з цього приводу і до правоохороних органів.
Таким чином, судом встановлено, що позивачем не тільки було частково оплачено рахунок № 497 від 04.02.2022, а й частково отримано товар.
В той час, стосовно того, що між сторонами було досягнуто домовленостей саме щодо часткового повернення відповідачем позивачу коштів, отриманих без достатньої правової підстави у сумі 2 085 386, 87 грн, то суд вказує, що дані твердження не відповідають дійсності, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідачем до відзиву додано лист позивача за вих. № 27/06-22 від 27.06.2022 в якому останній зазначає, що ТОВ "Атріум Солюшн" у відповідності до платіжного доручення № 1534 від 09.02.2022 здійснило перерахування на поточний рахунок ТОВ "Продмаркетпром" грошові кошти в розмірі 4 550 092, 00 грн, та з огляду на досягнуті з ТОВ "Продмаркетпром" домовленості про повернення найближчим часом грошових коштів в сумі 2 085 386, 87 грн, просило здійснити повернення грошових коштів шляхом їх перерахування за відповідними реквізитами.
Водночас, суд вказує, що позивачем у позовній заяві жодним чином не зазначалось про даний лист, відповідно до позову його також додано не було.
Крім того, суд вказує, що у даному листі не вказано про повернення відповідачем коштів отриманих саме без достатньої правової підстави. Більше того, позивач в листі просить повернути 2 085 386,87грн, що становить різницю між здійсненою оплатою в 4 550 092 грн та отриманим товаром.
Відтак, суд критично сприймає твердження позивача, які перекручують фактичні обставини та вводять суд в оману.
За приписами ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним.
Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.
Як було встановлено судом вище, між сторонами було укладено договір поставки у спрощений спосіб.
Тобто, відповідачем отримано кошти за оплату вартості товару у розмірі 4 550 092,00 грн, в межах договірних відносин та за існування достатніх правових підстав, у спосіб, що не суперечить цивільному законодавству.
Отже, правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилався позивач як на підставу позовних вимог.
Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Дана правова позиція повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах № 910/1238/17 від 23 березня 2018 року, № 910/9072/17 від 26 червня 2018 року.
Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище, оскільки, позивачем не доведено суду відсутності між сторонами договірних відносин, а відтак, й набуття відповідачем без достатніх правових підстав грошових розмірі 4 550 092,00 грн, тобто, відсутні правові підстави для застосування до даних правовідносин ч. 1 ст. 1212 ЦК України, більш того, в ході розгляду даної справи судом було встановлено, що відповідачем було частково поставлено товар, який у свою чергу було прийнято позивачем, за таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Солюшн" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" безпідставно одержаних коштів в сумі 4 550 092, 00 грн є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Атріум Солюшн" (49057, обл. Дніпропетровська, м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, будинок 169, ідентифікаційний код 42272982) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркетпром" (01042, м. Київ, вул. Академіка Філатова, будинок 10-А, офіс 2/51, ідентифікаційний код 36863714) про стягнення 4 550 092, 00 грн - відмовити.
2. Судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 27.03.2023
Суддя Дмитро БАРАНОВ