ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
27.03.2023Справа № 910/14282/22
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 17 256,17 грн
Суддя Зеленіна Н.І.
Без виклику представників сторін.
Підприємство з іноземними інвестиціями "Амік Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення неустойки у розмірі 17 256,17 грн за перевищення строку доставки вантажу за накладною №0400727 від 10.08.2021.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2022 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
23.01.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
30.01.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
10.08.2021 між Підприємством з іноземними інвестиціями "Амік Україна" та Акціонерним товариством "Українська залізниця" було укладено договір міжнародного перевезення, що підтверджується накладною №0400727, за якою перевізник взяв на себе зобов'язання відправити зі станції Буганяй Литовської залізниці вантаж до станції призначення Кременець Львівської залізниці.
Накладна складається з двох частин: паперова накладна засвідчує факт перевезення вантажу на території Литви - 343 км, час перебування вантажу на території 1 доба, Білорусії - 319 км, час перебування вантажу на території 1 доба, а електронна - на території України - 234 км, час перебування вантажу на території 6 діб.
Відповідно до графи 38 електронної накладної загальна відстань по території України 234 км; вантаж прибув на станцію призначення Кременець Львівської залізниці 18.08.2021 та переданий вантажоодержувачу на під'їзній колії, що підтверджується відміткою у графі 35 накладної; таким чином, час перебування вантажу на території України - 6 діб.
Відповідно до графи 32 "Подовження строку доставки" накладної вантаж був затриманий на 1 добу, тобто строк доставки вантажу подовжено на 1 добу.
Фактичний строк доставки вантажу становить 8 діб, а загальна відстань 896 км. Відповідно до § 2 ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) строк доставки вантажу розраховується: одна доба на кожні розпочаті 200 км. У відповідності до § 2 ст. 24 УМВС строк доставки вантажу не повинен перевищувати 5 діб.
§ 3 ст. 24 УМВС, який подовжує строк доставки вантажу на 1 добу на операції, пов'язані з відправлення вантажу та на 1 добу відповідно до графи 30 Накладної загальний строк доставки вантажу за накладною не повинен перевищувати 7 діб у відповідності до УМВС.
Таким чином, фактичний строк доставки вантажу становить 8 діб, а загальний строк доставки вантажу не повинен був перевищувати 7 діб, в результаті чого відповідач прострочив доставку вантажу на 1 добу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем допущено порушення термінів доставки вантажу, у зв'язку із чим позивачем нараховано неустойку, яку останній просить стягнути з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач стверджує, що за накладною №0400727 від 10.08.2021 відповідачем були порушені строки доставки вантажу, що стало підставою для нарахування неустойки.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що позивачем невірно застосовано формулу для здійснення розрахунків; окрім того, відповідачем подано клопотання про зменшення розміру неустойки та про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами 1 та 3 ст. 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ст. 307 ГК України, яка кореспондується зі ст. 909 ЦК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 ГК України).
Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 , Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до п. 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 4 Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу та вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні сполучення.
Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС), яка встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - поромному сполученні (ст. 3 УМВС).
У відповідності до п. 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
§ 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. § 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.
Умовами ст. 24 УМВС передбачено, що якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.
Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм: для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км; для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км. Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу. Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника. Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0:00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну. Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.
Згідно ст. 23 Статуту дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Як вбачається із залізничної накладної №0400727: 10.08.2021 - день укладення договору; відстань перевезення по території Білорусії - 272 км; відстань перевезення по території України - 234 км; вантаж - пальне; провізна плата по території України - 95 867,60 грн.
Виходячи з того, що загальна відстань перевезення становить 896 км, строк доставки вантажу з урахуванням збільшень становить 7 діб, кінцевий термін доставки - 17.08.2021.
Проте, фактично вантаж прибув 18.08.2021, що свідчить про допущення відповідачем прострочення терміну доставки вантажу на 1 добу.
Відповідно до § 3 ст. 37 УМВС, перевізник несе відповідальність за перевищення терміну доставки.
У силу приписів § 1 ст. 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до ст. 24 "Термін доставки вантажу", перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.
Згідно § 2 ст. 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме: 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки; 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки; 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Так, для визначення величини (тривалості) перевищення терміну доставки кожного із перевізника позивачем наведено наступний розрахунок:
загальна сума провізної плати за перевезення вантажу по території України (95 867,60 грн), яка зазначена в графі 51 електронної накладної * 18 % (з огляду на тривалість строку доставки вантажу - 1/7) = 17 256,17 грн неустойки за перевищення строку доставки вантажу.
Перевіривши правильність наданого позивачем та відповідачем розрахунку неустойки за прострочення доставки вантажу, суд дійшов висновку про їх обґрунтованість.
Відповідно до § 1 ст. 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого була пред'явлена претензія.
§ 2 ст. 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред'явлення претензії та позову, за умовами якого право пред'явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві.
13.10.2021 позивач надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення претензію №1886 з відповідними додатками про сплату неустойки за прострочення доставки вантажу. 18.10.2022 вказана претензія була вручена відповідачу, що підтверджується повідомленням про вручення.
Матеріалами справи підтверджується факт затримки доставки вантажу залізницею, а відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів оплати претензії суду не надано.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено порушення строку доставки вантажу і це є підставою для стягнення з відповідача передбаченої параграфом 2 статті 45 УМВС неустойки.
Відповідачем разом з відзивом на позовну заяву подано клопотання про застосування наслідків спливу строку позовної давності, у якому відповідач зазначає, що строк позовної давності сплив 22.04.2022.
Вирішуючи питання про строк позовної давності за цим позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 6 ст. 315 ГК України, щодо спорів, пов'язаних з міждержавними перевезеннями вантажів, порядок пред'явлення позовів та строки позовної давності встановлюються транспортними кодексами чи статутами або міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.
Параграфом 1 статті 46 УМВС передбачено, що право пред'явлення претензії до перевізника належить відправникові і одержувачеві.
Згідно з § 3 статті 48 УМВС пред'явлення претензії, оформленої відповідно до статті 46 цієї Угоди, зупиняє перебіг строків давності, передбачених у § 1 цієї статті.
Перебіг терміну давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претендателю про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення терміну, встановленого в § 7 статті 46 цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді.
Відповідно до § 7 статті 46 Угоди перевізник зобов'язаний у 180-денний термін з дня одержання претензії розглянути її, дати відповідь претенденту та при повному чи частковому визнанні претензії сплатити претенденту належну суму.
Згідно з параграфом 3 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено, якщо перевізник не дав відповідь на претензію у строк, встановлений на розгляд претензії; якщо протягом строку на розгляд претензії перевізник повідомив особу, яка звернулася з претензією, про її відхилення повністю або частково.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.08.2021 за накладною №0400727 позивач отримав повідомлення про прибуття вантажу на станцію призначення Кременець Львівської залізниці. Оскільки відповідач порушив строк поставки вантажу 13.10.2021 позивач надіслав претензію №1886 відповідачу, яка була вручена 18.10.2021, що підтверджується повідомленням про вручення.
Таким чином, відповідач мав розглянути претензію у строк до 18.04.2022. Проте відповіді на претензію матеріали справи не містять.
За змістом параграфів 1 - 3 статті 48 УМВС позови до перевізника на підставі цієї Угоди про перевищення строку доставки вантажу пред'являються протягом 2 місяців. Вказані в параграфі 1 цієї статті строки обчислюються з моменту виникнення права на пред'явлення позову, встановленого в параграфі 2 статті 47 Угоди "Вимоги за договором перевезення. Підсудність" даної Угоди. День початку перебігу строку давності в строк не включається. Пред'явлення претензії, оформленої у відповідності зі статтею 46 "Претензії" цієї Угоди, зупиняє перебіг терміну давності, передбаченого в параграфі 1 цієї статті. Перебіг строку давності продовжується з того дня, коли перевізник повідомив претенденту про повне або часткове відхилення його претензії або з моменту закінчення строку, установленого в параграфі 7 статті 46 цієї Угоди, якщо претензія залишена перевізником без відповіді. Повторне пред'явлення претензії з тих самих підстав не зупиняє перебіг строків давності, передбачених в параграфі 1 цієї статті.
Зважаючи на ті обставини, що позивач звернувся до відповідача з претензією про сплату неустойки за спірною накладною, що є підставою для зупинення перебігу строків позовної давності та строків, встановлених параграфом 7 ст. 46 УМВС, для розгляду претензії, позивачем було пропущено строк для звернення з даним позовом до суду.
Разом з тим, вказані обставини не заперечуються позивачем. Позивач вважає, що у зв'язку із набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", строк позовної давності за спірною накладною продовжений, та відповідно, позов подано у межах строку позовної давності.
Частиною 1 ст. 258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Згідно з п. 19 Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено таким змістом: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".
24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 було введено в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022 воєнний стан продовжено по 19 лютого 2023.
Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (ст. 925 ЦК України).
Отже, на спірні правовідносини не поширюються положення п. 6 ч. 2 ст. 258 ЦК України, яким визначено скорочений строк позовної давності в один рік, оскільки, як вірно вказує відповідач, статтею 925 ЦК України врегульовано питання щодо пред'явлення претензій і позовів, що випливають із договору перевезення у внутрішньому сполученні, тоді, як встановлено судом, позов пред'явлено щодо перевезення у закордонному сполученні.
Відповідно до ст. 926 ЦК України позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).
Як було вказано вище, за змістом ст. 47, 48 УМВС позови до перевізника на підставі цієї Угоди про перевищення терміну доставки вантажу пред'являються протягом 2 місяців з дня видачі вантажу одержувачу. Пред'явлення претензії, оформленої у відповідності зі статтею 46 цієї Угоди, зупиняє перебіг терміну давності.
Разом з тим, міжнародний характер Угоди про міжнародне вантажне сполучення не передбачає поновлення, продовження строків позовної давності.
Параграфом 4 статті 48 УМВС визначено, що пропуск строків давності є підставою для відхилення вимог.
Відповідно до ч. 1 ст 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що перевезення за накладною №0400727 було здійснено відповідно до Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення, якою не передбачено продовження строку, встановлені у § 7 статті 46 УМВС, суд дійшов висновку, що позивачем було пропущено строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Підприємства з іноземними інвестиціями "Амік Україна" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 17 256,17 грн.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Н.І. Зеленіна